Єдиний унікальний номер 205/3051/25
Номер провадження 1-в/205/302/25
Новокодацький районний суд міста Дніпра
Провадження № 1-в/205/302/25 Справа № 205/3051/25
10 липня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність чинному законодавству, відповідно до ст. 537-539 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК),
До Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшли вищевказані клопотання засудженого, відповідно до якого останній просить привести у відповідність його покарання, у зв'язку з набуттям чинності Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024 року та декриміналізації вчиненого ним діяння.
В судовому засіданні прокурор частково підтримав вказані клопотання та вважав за можливе привести у відповідність вирок суду стосовно ОСОБА_4 .
В судове засідання, представник установи виконання покарань не з'явився, що, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК, не є перешкодою для розгляду подання у їх відсутність. Засуджений ОСОБА_4 в своїх клопотаннях ставить питання про їх розгляд у його відсутність.
Суд, вивчивши доводи клопотання, дослідивши матеріали особової справи засудженого, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2023 року, яким він засуджений за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон № 3886-IX) внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), зокрема до ст. 51 КУпАП, якими змінено в бік збільшення (до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) поріг відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Так, ОСОБА_4 засуджено вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2023 року та визнано винуватим в тому, що він 18 січня 2021 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин проник на подвір'я домоволодіння, що розташоване на АДРЕСА_1 через незачинену калитку та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник всередину будинку, де умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів викрав брухт чорного металу загальною вагою 45 кг., який належить ОСОБА_5 , вартістю 343 гривні 35 копійок., чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
На час, до якого відносяться діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_4 , положення ч. 1 ст. 51 КУпАП діяли в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
З 09.08.2024 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024 (далі - Закон № 3886-ІХ).
Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції, якою збільшено розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який застосовується для визначення кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення.
При цьому, суд враховуючи правовий висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суд, який мітиться у Постанові від 07.10.2024 року у справ № 278/1566/21, виходить з того, що Закон № 3886-ІХ є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2023 року в сумі 2684 грн. Отже, податкова соціальна пільга у 2023 році складала 1342 грн.
Таким чином, відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185, 190 КК, у 2023 році становила 2684 грн.
Разом з цим, вартість майна, у викрадені якого визнано винуватим ОСОБА_4 , згідно з вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2023 року, не перевищує суми двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, встановленої на день вчинення засудженим інкримінованого йому діяння, у зв'язку з чим клопотання засудженого підлягає задоволенню в цій частині.
В той же час, судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив дане кримінальне правопорушення шляхом проникнення до житла чи іншого володіння особи та його дії кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК.
З огляду на ту обставину, що судом встановлено відсутність обов'язкового елементу об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК у виді заподіяної шкоди на суму, яка перевищує суму двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, однак його дії містять ознаки іншого кримінального правопорушення, а саме ст. 162 КК, як незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, суд вважає за необхідне привести вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2023 року у відповідність до чинного законодавства.
Крім того, з огляду на ту обставину, що санкція ч. 1 ст. 162 КК передбачає можливість застосування покарання виключно у виді обмеження волі та враховуючи, що засуджений ОСОБА_4 відбував покарання у виді позбавлення волі, суд доходить висновку про необхідність зарахування у строк відбуття покарання засудженому, покарання, фактично відбуте за вказаним вироком із розрахунку, визначеному положенням ст. 72 КК.
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК).
Отже, має місце декриміналізація діянь, які полягають у крадіжці майна або заволодінні майном шляхом обману або зловживанні довірою (шахрайство), вартість яких на момент вчинення не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а відтак суд доходить висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діянь, за вчинення яких було засуджено ОСОБА_4 , у зв'язку з чим клопотання засудженого підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 КК, призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема, про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74 КК України, ст. 2, 372, 537-539 КПК України, суд, -
Клопотання засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність чинному законодавству, відповідно до ст. 537-539 КПК задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, призначеного йому вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2023 року, у зв'язку з усуненням законом караності діяння.
Вважати ОСОБА_4 засудженим вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2023 року за ч. 1 ст. 162 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 3 місяці.
На підставі п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК у строк відбуття покарання ОСОБА_4 зарахувати фактично відбуте покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2023 року із розрахунку, що одному дню позбавлення волі дорівнює два дні обмеження волі, починаючи з дня приведення вироку до виконання, а саме з 07 червня 2024 року по день набрання цією ухвалою законної сили.
Копію ухвали невідкладно направити адміністрації Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» для ознайомлення засудженого та негайного виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1