Справа № 463/11092/24
Провадження № 2/463/648/25
09 липня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судових засідань: Онишкевича О.І.,
представника позивача: Думи Р.І.,
відповідача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Цап О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -
встановив:
адвокат Дума Р.І., діючи в інтересах ОСОБА_2 на підставі ордеру серії ВС №1327770 від 25 листопада 2024 року звернувся до суду з позовом до відповідача, відповідно до якого просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 червня 2019 року (справа №463/3107/19) на користь ОСОБА_1 , на утримання дитини ОСОБА_3 , з 3200 гривень до мінімального гарантованого розміру аліментів але менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позов мотивує тим, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 20 червня 2019 року стягуються аліменти з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 3200 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 квітня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Після набрання рішенням законної сили, суттєво змінились обставини, що впливають на визначені розміри аліментів. ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, будь-які доходи в нього відсутні. Як на підставу позову посилається на положення ч. 1 ст. 192 СК України.
Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м. Львова 28 листопада 2024 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких визначено суддю Стрепка Н.Л.
Ухвалою суду від 12 грудня 2024 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розпочато підготовче провадження у справі та призначено підготовче засідання.
21 лютого 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Цап О.Р., що діє на підставі ордеру серії ВС №1344601 від 21 лютого 2025 року подала до суду через систему «Електронний суд» зустрічну позовну заяву, згідно з якою просить: збільшити розмір аліментів, який було встановлено рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 20 червня 2019 року (справа №463/3107/19); стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 10000 гривень щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правову допомогу в сумі 15000 гривень.
Зустрічний позов мотивує тим, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 20 червня 2019 року стягуються аліменти з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 3200 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 квітня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Після ухвалення рішення суду батько не сплачував аліментів на утримання сина, у зв'язку з чим утворилась заборгованість. Можливість сплачувати ОСОБА_2 аліментів у більшому розмірі свідчить наявність в нього двох транспортних засобів, а також отримання кредиту, який він не сплатив, що призвело до судового розгляду. Не зважаючи на утриманні кошти, ним не було жодного разу сплачено аліменти. Не зважаючи на ухилення ОСОБА_3 від сплати аліментів, ОСОБА_3 сама несе витрати на утримання дитини в розмірі 30800 гривень щомісяця, що складаються з харчування в школі - 2300 гривень, витрати на догляд, гігієну та розваги - 5000 гривень, гурток з вивчення польської мови - 1500 гривень, гурток з боксу - 2000 гривень, гурток з малювання - 1500 гривень, книги з англійської мови - 2000 гривень, форма шкільна - 1500 гривень, форма фізкультури - 3000 гривень, форма бокс - 2000 гривень, харчування - 10000 гривень. Просить врахувати зміну розміру прожиткового мінімуму на відповідну дитину.
Також 21 лютого 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача ОСОБА_4 , згідно з яким просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 в повному обсязі. Доводи відзиву є ідентичними мотивам зустрічного позову.
28 лютого 2025 року на електронну адресу суду надійшло заперечення представника позивача ОСОБА_5 на зустрічну позовну заяву, яке за своїм змістом є відзивом на зустрічний позов, згідно з яким у задоволенні зустрічних позовних вимог відповідача просить відмовити в повному обсязі. Вказує, що разом з позовом подано документи в підтвердження факту не отримання ОСОБА_2 доходів. Наявність у його власності двох транспортних засобів було відомо ще на момент ухвалення рішення про стягнення аліментів, однак такі не придатні для використання та факт їх наявність не свідчить про покращення матеріального становища. ОСОБА_1 не подано доказів покращення матеріального стану платника аліментів, а тому відсутні підстави для збільшення розміру аліментів до 10000 гривень, розмір яких нічим не аргументований та не підкріплений відповідними доказами.
Протокольною ухвалою підготовчого засідання 28 лютого 2025 року судом було прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та об'єднано таку для спільного розгляду з первісним позовом.
В підготовчому засіданні 28 лютого 2025 року у розгляді справи було оголошено перерву у зв'язку з бажанням сторони позивача за зустрічним позовом (відповідача) подати відповідь на відзив.
3 березня 2025 року на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив представника позивача ОСОБА_5 , який за змістом є ідентичним раніше поданому запереченню, що описано вище.
Протокольною ухвалою підготовчого засідання 17 березня 2025 року судом зобов'язано сторони надати інформацію про наявність у їх власності рухомого та нерухомого майна.
Ухвалою суду від 17 березня 2025 року витребувано в Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України інформацію про доходи (в тому числі пенсію) ОСОБА_2 за період останніх п'яти років; витребувано в Державної податкової служби України інформацію про доходи ОСОБА_1 за період останніх п'яти років; витребувано в Адміністрації Державної прикордонної служби України інформацію про перетинання державного кордону за період останніх п'яти років ОСОБА_2 та ОСОБА_1
31 березня 2025 року на адресу суду надійшла витребувана інформація з Державної податкової служби України.
8 квітня 2025 року на адресу суду надійшла витребувана інформація з Пенсійного фонду України.
10 та 18 квітня 2025 року на адресу суду надійшла витребувана інформація з Державної прикордонної служби України.
28 квітня 2025 року представник позивача по первісному позову ОСОБА_5 подав клопотання про долучення доказів, згідно з яким просив долучити документи щодо стану здоров'я ОСОБА_2 та наявність у його власності майна.
Ухвалою суду від 15 травня 2025 року закрито підготовче провадження у справі.
Судове засідання 12 червня 2025 року було відкладено у зв'язку з неявкою в таке сторони відповідача.
В судовому засіданні 9 липня 2025 року представник позивача ОСОБА_5 первісний позов підтримав, проти задоволення зустрічного заперечив з підстав викладених в поданих заявах по суті справи, вказав, що ОСОБА_2 перебуває закордоном і отримує допомогу як біженець.
Відповідач ОСОБА_1 в цьому ж судовому засіданні проти первісного позову заперечила, зустрічний підтримала з підстав викладених у поданих заявах по суті справи та пояснила, що позивач може працювати, по стану здоров'я праця йому не заборонена, має транспортні засоби, а тому просила збільшити розмір аліментів. Крім того вказала, що транспортні засоби в позивача були на момент вирішення питання про стягнення аліментів.
Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_4 проти первісного позову заперечила, зустрічний підтримала з підстав викладених у поданих заявах по суті справи та пояснила, що відсутні правові підстави для задоволення первісного позову, а позивач ухиляється від сплати аліментів з моменту присудження таких.
Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд приходить до наступного.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова в справі №463/3107/19 від 20 червня 2020 року стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3200 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 квітня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач ОСОБА_2 посилався на погіршення його матеріального стану після прийняття рішення про стягнення аліментів, про що подано разом з позовом відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2024 року по 2 квартал 2024 року, згідно з яким інформація про його дохід відсутня. Крім того, подано разом з позовом лист Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 4 листопада 2024 року з якого вбачається наявність сплати страхових внесків по ФОП ОСОБА_2 за період: квітень-травень 2022 року, червень-липень 2022 року, серпень-жовтень 2022 року.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд звертає увагу, що позивачем ОСОБА_2 не подано доказів його доходів на момент ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів.
З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого та виплачених доходів за період 1 кварталу 2020 року по лютий 2025 року, наданих на виконання ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 17 березня 2025 року, вбачається, що дохід ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2022 року становив 432294,05 гривень; ОСОБА_1 отримала дохід в першому кварталі 2020 року в розмірі 1720 гривень.
З бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» наданої Головним центром обробки спеціальної інформації ДПС України на виконання ухвали суду, вбачається, що за період часу з 10 липня 2020 року по 22 серпня 2023 року ОСОБА_2 неодноразову перетинав державний кордон України, востаннє 22 серпня 2023 року в напрямку виїзду з України. ОСОБА_1 в період часу з 5 травня 2022 року по 2 квітня 2025 року також неодноразово перетинала державний кордон України.
З копії довідки №30-155 від 30 лютого 2018 року вбачається, що ОСОБА_2 непридатний до військової служби зі зняття з військового обліку.
У власності ОСОБА_2 станом на 26 березня 2025 року перебувають наступні транспортні засоби: 4 квітня 2018 року в ТСЦ №4641 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях зареєстрований транспортний засіб Mercedes-Benz 313 CDI, 2014 року випуску, об'єм двигуна 2143 см. куб., номерний знак НОМЕР_1 ; 4 квітня 2018 року в ТСЦ №4641 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях зареєстрований транспортний засіб (причіп) ТА-НО V5, 2017 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 ; 21 червня 2019 в ТСЦ №4641 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях зареєстрований транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI, 2012 року випуску, об'єм двигуна 2143 см. куб., номерний знак НОМЕР_3 .
З довідки з реєстру номерів у загальній електронній системі реєстрації населення від 21 грудня 2022 року Республіки Польща вбачається, що ОСОБА_2 присвоєно номер у загальній електронній системі реєстрації населення у зв'язку з конфліктом на території України.
З карти візиту від 9 травня 2024 року до лікаря Міхал Сільбер в Вроцлаві Республіки Польща вбачається, що ОСОБА_2 працює водієм.
З описаних вище доказів вбачається, що на момент ухвалення рішення про стягнення аліментів ОСОБА_2 був знятий з військового обліку по стану здоров'я, мав у власності автомобіль та причеп, другий автомобіль придбав на наступний день після ухвалення рішення про стягнення аліментів. Перебуває на даний момент у Республіці Польща, де працює водієм. Доказів про наявний стан його доходів на момент пред'явлення первісного позову та ухвалення рішення у справі не надав. Також не надав доказів про погіршення стану його здоров'я, що зумовлює понесення додаткових витрат. Матеріали справи не містять відомостей, що через свій стан здоров'я він не може працювати.
У зв'язку з наведеним під час розгляду справи стороною позивача по первісному позову не надано доказів в підтвердження погіршення матеріального стану ОСОБА_2 , а тому відсутні підстави для зменшення розміру аліментів, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні первісного позову.
Судом не беруться до уваги доводи сторони позивача по первісному позову про відсутність доходів ОСОБА_2 . Так справді на території України доходи останнього за останній проміжок часу відсутні. Проте, він проживає закордоном тривалий час, ухиляється від надання інформації про його матеріальний стан, що свідчить про недобросовісність його поведінки під час розгляду справи.
Судом не беруться до уваги подані стороною позивача по первісному позову документи щодо обстеження здоров'я ОСОБА_2 , оскільки такі не підтверджують погіршення стану такого та не підтверджують не можливість ним працювати.
Щодо зустрічного позову, то суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення такого з наступних підстав.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права свідчить про те, що такою передбачено кілька альтернативно визначених та водночас самостійних один від одного підстав для зменшення або збільшення розміру аліментів. Крім цього, вказаний перелік не є вичерпним. Відтак підставою для зменшення або збільшення розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану, як погіршення здоров'я, так і його покращення, а також інші випадки. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання кількох підстав для зміни розміру аліментів.
Відповідно до висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 16 червня 2021 року у справі №643/11949/19, за положеннями статті 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Після ухвалення рішення про стягнення аліментів у ОСОБА_2 утворилась заборгованість по сплаті таких в розмірі 214400 гривень, що стверджується розрахунками заборгованості по аліментах від 6 грудня 2023 року.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено у 2025 році прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років в розмірі 3196 гривень.
Розмір стягуваних аліментів становить 3200 гривень, що фактично відповідає прожитковому мінімуму для дитини відповідного віку.
Стороною позивача по зустрічному позову не надано жодного доказу зміни майнового стану ОСОБА_2 після ухвалення рішення про стягнення аліментів.
Судом не можуть братись доводи ОСОБА_1 про розмір щомісячних витрат понесених на дитини в сумі 30800 гривень, оскільки жодного доказу понесених таких не надано суду.
Під час судового розгляду сторонами не надану суду інформацію про свої доходи. Однак враховуючи, що ОСОБА_1 , як сама стверджує, несе на дитину витрати в розмірі 30800 гривень щомісячно, ОСОБА_2 проживає закордоном, що зумовлює очевидно необхідність мати житло, що в свою чергу також породжує відповідні витрати, свідчить про недобросовісність поведінки сторін у справі. Проте враховуючи, що розмір стягуваних аліментів становить фактично розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, витрати, які заявлені ОСОБА_1 в зустрічному позові фактично стосуються додаткових витрат на дитину, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, під час судового розгляду не встановлено правових підстав для збільшення розміру аліментів.
Суд ухвалюючи рішення також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені сторонами у заявах по суті справи, а також в судових засіданнях, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Оскільки суд прийшов до переконання про відмову в задоволені як первісного позову так і зустрічного, стороною відповідача докази понесених витрат на правову допомогу вперше долучено до зустрічного позову, а тому у відповідності до ст. 137, 141 ЦПК України, судові витрати не підлягають стягненню зі сторін в користь одна одної.
Керуючись ст. 81, 141, 265, 273 ЦПК України, суд -
ухвалив:
в задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
В задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Суддя: Стрепко Н.Л.