Справа № 723/143/25
Провадження № 2/723/976/25
25 червня 2025 року м. Сторожинець
Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Дедик Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Клапійчук Б.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
неповнолітньої ОСОБА_2 ,
представника неповнолітньої адвоката Тимчій А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сторожинець цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Сторожинецької міської ради до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
Позивач Служба у справах дітей Сторожинецької міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Посилаються на те, що батьками неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Вказують, що за заявою неповнолітньої ОСОБА_2 виконавчим комітетом Сторожинецької міської ради було ухвалено рішення №293 від 15.10.2024 року про визнання факту ухилення ОСОБА_3 від виконання батьківських прав по вихованню та утриманню неповнолітньої дочки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також вказують, що матір проживає окремо від своєї дочки з 2019 року з моменту розлучення з чоловіком ОСОБА_4 . На даний час вона проживає в Польщі, з дочкою зв'язки не підтримує, не піклується про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не цікавиться її навчанням, не створює належних умов для розвитку її природних здібностей, не готує дочку до самостійного життя та праці.
Зазначають, що при бесіді з відповідачем остання повідомила, що планує і надалі проживати в Польщі, займатись вихованням дочки не буде, а також повідомила, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо дочки ОСОБА_2 , оскільки стосунки між ними не склалися вже давно і після розлучення з чоловіком ОСОБА_5 постійно проживає з батьком.
Враховуючи вищевикладене, вважають, що відповідачем свідомо обрано такі життєві умови, за яких вона не бере участі у вихованні, піклуванні та утриманні своєї дочки, що у свою чергу свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов'язків в розумінні ст. 164 СК України.
Просили позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувати з неї аліменти на утримання дочки ОСОБА_2 в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на користь закладів, установ, опікунів або інших фізичних чи юридичних осіб, де перебуватиме дитина, до досягнення дитиною повноліття, шляхом перерахування коштів на особистий рахунок дитини, відкритий у банківській установі.
В судовому засіданні представник позивача Служби у справах дітей Сторожинецької міської ради Берчук О.І. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Пояснила, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо неповнолітньої ОСОБА_6 , тому з 5.11.2024 року остання перебуває на обліку як дитина залишена без батьківського піклування, так як мати фактично покинула доньку, а батько виконує конституційний обов'язок по захисту держави. Родичі дівчинки, в сім'ю яких вона тимчасово поміщена, не можуть здійснювати представництво її інтересів. Позбавлення матері батьківських прав дасть можливість визначити для неповнолітньої статус дитини, позбавленої батьківського піклування, дитина буде захищена, у неї буде законний представник. На даний час матір не змінила ставлення до виконання батьківських обов'язків, неповнолітня залишена проживати в сім'ї тітки до 05.09.2025 р.
Представник неповнолітньої ОСОБА_2 адвокат Тимчій А.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити. Вважає, що мати свідомо самоусунулася від виконання батьківських обов'язків і це має місце тривалий час. Неповнолітня не бажає відносвлення стосунків з матір'ю, не відчуває з її боку турботи чи підтримки. Позбавлення батьківських прав в даній ситуації - єдина можливість захистити права та інтереси дитини.
Неповнолітня ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала проти позбавлення її матері батьківських прав. Пояснила, що після розлучення батьків, вона з батьком проживали на зйомній квартирі. Мати жила своїм життям, проводила час у барах, в подальшому почала на тривалий час виїжджати за кордон. У матері народилася друга донька, яку вона бачила лише один раз випадково на вулиці. Матір ще в минулому році виїхала за кордон і їй невідомо, щоб приїжджала з того часу. Матір дуже рідко телефонує, обмежуючись загальними питаннями, при цьому не цікавиться її потребами, способом життя. Матір не надає матеріальної допомоги на її утримання. Після того, як батька забрали на військову службу, вона звернулася до тітки за допомогою, вони вдвох пішли до Служби у справах дітей, де вона написала заяву щодо матері. Матері відомо, що батько перебуває на військовій службі, однак не приїхала додому, не вирішувала питання про те, з ким вона має проживати, до себе в Польщу мати не пропонувала приїхати.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подавала.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, буду належно повідомленим про час та місце розгляду справи, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 23.02.2016 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням виконавчого комітету Сторожинецької міської ради від 26.11.2024 року №344 за заявою неповнолітньої ОСОБА_2 визнано факт ухилення ОСОБА_3 від виконання батьківських прав по вихованню та утриманню неповнолітньої дочки ОСОБА_2 .
З копії заяви неповнолітньої ОСОБА_2 від 15.11.2024 року вбачається, що вона просила позбавити свою матір ОСОБА_3 батьківських прав щодо неї, посилаючись на те, що матір більш ніж пів року назад виїхала до Польщі разом зі своєю іншою сім'єю та після розлучення батьків вона залишилась проживати зі своїм батьком ОСОБА_4 . Однак, після мобілізації батька до лав ЗСУ її забрала до себе тітка ОСОБА_7 . Зазначала, що телефонувала матері, щоби та її забрала до себе, однак остання відмовилась. Також зазначала, що після розлучення батьків матір не піклувалась про неї, не підтримувала з нею зв'язок, не цікавилась її життям, не відвідували шкільні збори.
З копії заяви ОСОБА_3 від 20.11.2024 року вбачається, що вона на даний час проживає в Польщі і не планує повертатись в Україну, оскільки має нову сім'ю. Займатись вихованням дочки вона не буде та не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо ОСОБА_5 .
Відповідно до характеристики, наданої Сторожинецькою ЗОШ І-ІІІ ст. №1 щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що ОСОБА_8 навчається у даному закладі з першого класу, має навчальні досягнення достатнього рівня, навчається в повну міру своїх сил, має гарну пам'ять. ОСОБА_5 доброзичлива, вихована, підтримує дружні стосунки з однокласниками. Вихованням дитини займається батько, постійно підтримує зв'язок з вчителями, відвідує батьківські збори, мати дитини з 2019 року контакт зі школою не підтримує. ОСОБА_5 проживає разом з батьком з 2019 року.
Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом села Панка Сторожинецької міської ради №802 від 28.11.2024 року ОСОБА_4 проживає в с. Панка Чернівецького району Чернівецької області, до складу його сім'ї входять: батько ОСОБА_9 , мати ОСОБА_10 , сестра ОСОБА_7 та дочка ОСОБА_2 , яка проживає без реєстрації.
Наказом служби у справах дітей Сторожинецької міської ради №114 від 05.11.2024 року неповнолітню ОСОБА_2 поставлено на облік як дитину, залишену батьківського піклування та тимчасово влаштовано в сім'ю тітки ОСОБА_7 , на яку покладено обов'язок за життя і здоров'я дитини.
Наказом служби у справах дітей Сторожинецької міської ради №03 від 07.01.2025 року продовжено строк тимчасового перебування ОСОБА_2 в сім'ї тітки ОСОБА_7 як дитини, залишеної батьківського піклування.
З листа Державної прикордонної служби України від 15.01.2025 року вбачається, що відповідно до витягу з наявної у Базі інформації щодо перетинання державного кордону України громадянкою України ОСОБА_11 в період з 01.01.2019 року по 19.02.2025 року (станом на 09:45 року), остання виїхала 03.03.2019, в'їхала 24.07.2019 року, виїхала 04.09.2019 року, в'їхала 23.11.2019 року, виїхала 13.02.2020 року, в'їхала 05.08.2020 року, виїхала 13.02.2021 року, в'їхала 21.08.2021 року, виїхала 19.06.2024 року.
Рішенням виконавчого комітету Сторожинецької міської ради від 25.02.2025 року №60 затверджено висновок органу опіки та піклування, яким вирішено за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно її дочки ОСОБА_2 . Підставою такого висновку зазначено, що ОСОБА_3 проживає окремо від доньки з 2019 року, на даний час проживає в Польщі, з донькою не підтримує зв'язків, не піклується про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, не створює належних умов для розвитку її природних здібностей, не готує її до самостійного життя та праці. Також враховано думку неповнолітньої ОСОБА_2 .
Згідно зі ст. 150, 155 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Частиною 2 статті 157 СК України передбачено, той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Суд вважає, що в ході судового розгляду знайшло підтвердження ухилення відповідачем ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , оскільки вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не підтримує з нею зв'язок, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до внутрішнього світу дочки, а також підтвердила своєю заявою, що не бажає займатись вихованням дочки та не заперечує проти позбавлення ї батьківських прав.
Встановлені в судовому засіданні обставини ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків по вихованню дочки дають підстави для застосування до відповідача такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав, так як відсутність зі сторони відповідача дій щодо виховання і утримання дитини свідчать про байдужість до її розвитку, її фізичного і психічного здоров'я, формування її особистості.
Суд вважає, що за таких обставин позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому слід зазначити, що застосування такого крайнього заходу, не є безповоротнім і незмінним, так як відповідач має право звернутися до суду про поновлення батьківських прав, якщо зміняться його поведінка та обставини, що стали підставою для позбавлення батьківських прав.
Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_2 суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач просить стягувати аліменти в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тобто не зазначено способу стягнення аліментів: в частці від доходу відповідача або у твердій грошовій сумі, а вибір способу належить саме позивачеві.
Таким чином, за змістом вимоги про стягнення аліментів обрано спосіб захисту, не передбачений законом, у зв'язку з чим в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
На підставі ст. 150, 155, 157, 164, 165 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 263-265 ЦПК України, суд
постановив:
Позовні вимоги Служби у справах дітей Сторожинецької міської ради до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя