іменем України
Справа № 621/1374/25
Провадження № 2-о/621/63/25
07 липня 2025 року м. Зміїв Харківська область
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді В. Філіп'євої,
секретаря судового засідання - О.Патока,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
представник заявника - адвокат Доценко Наталія Валеріївна,
заінтересована особа:
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, представник І.Дударева,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області,
про встановлення факту, що має юридичне значення,
Представник заявника Н.Доценко звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності заявнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , правовстановлюючого документа - диплома НОМЕР_2 від 19 червня 1992 року, реєстраційний номер 29е, виданого на ім'я " ОСОБА_2 ".
В обґрунтування заяви вказала, що ОСОБА_1 було подано через електронний портал Пенсійного Фонду України скановані копії документів для врахування при обчисленні його пенсійного стажу, а саме: трудову книжку серії НОМЕР_3 , видану на ім'я заявника, військовий квиток, диплом про здобуття вищої освіти, виданий 19.06.1992 року. З підстав того, що прізвище заявника у дипломі було зазначене російською мовою, архівну довідку, видану Харківським Національним автомобільно-дорожнім університетом від 21.03.2023 року за вих. №245/02 було видано в українському перекладі прізвища " ОСОБА_3 ", що не збігається з написанням прізвища заявника у паспорті громадянина України.
За результатами обробки поданих документів ПФУ було відмовлено у зарахуванні до трудового стажу навчання у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті, оскільки в довідці від 21.03.2023 року за вих. №245/02 прізвище заявника не відповідає прізвищу, записаному у паспорті. В зв'язку з тим, що диплом не підлягає виправленню в адміністративному порядку, заявник змушений звернутися до суду для встановлення факту належності йому правовстановлюючого документа - диплому про вищу освіту, бо встановлення вказаного факту породжує для нього юридичні наслідки, зокрема, можливість підтвердження трудового стажу для оформлення пенсії за віком.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 08.05.2025 року відкрито провадження в цивільній справі в порядку окремого провадження.
Представник заявника Н.Доценко в судове засідання не з'явилася. До суду подала письмову заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її та заявника відсутності та задовольнити заяву в повному обсязі.
Представники заінтересованих осіб - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, - в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином, до суду подано заяву, в якій просила розглянути справу без участі представника за наявними матеріалами справи.
Крім того, подали письмове пояснення, про те, що уповноваженими працівниками Фонду було виявлено розбіжності у документах на призначення пенсії, які не дають можливості визначити факт їх приналежності саме заявнику. Відповідно до п.26 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповіданих записів у ній", затвердженого постановою КМУ №637 від 12.08.1993 року, якщо ім'я, по-батькові, прізвище, які зазначені в документах, що підтверджують трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по-батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, фактт приналежності цього документу даній особі може бути встановлено в судовому порядку. Вказане заінтересована особа просила врахувати при постановленні рішення по суті заяви.
Відповідно до ч. 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:
Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Зміївським РВ УМВС України в Харківській області 18.04.1996 року, прізвище, ім'я, по-батькові заявника записано українською мовою як " ОСОБА_4 ", ІНФОРМАЦІЯ_2 , російською мовою " ОСОБА_5 " (а.с.7-11)
Картка фізичної особи-платника податків від 20.01.2022 року містить прізвище, ім'я, по-батькові заявника як " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 " (а.с.12)
Свідоцтво про народження заявника серії НОМЕР_5 , заповнено російською мовою, де прізвище прізвище заявника вказано як " ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , место рождения - город Змиев Харьковской области" (а.с.13)
Трудова книжка, серії НОМЕР_3 , з початковою датою заповнення 20.02.1989 року, також заповнена на російській мові на ім'я " ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ". З першого по восьми записи в трудовій книжці виконувалися на російській мові, зокрема, наказ №11-к від 16.02.1987 року про прийняття на роботу в радгосп "Зміївський" Готвальдівського району Харківської області. Сторінка 41 трудової книжки НОМЕР_6 заповнена українською мовою із зазначенням анкетних даних заявника як " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 " з датою заповнення 27.03.2013 року (а.с. 14-24).
Крім того, міститься вкладиш до трудової книжки НОМЕР_7 , заповнений 12.01.2021 року на ім'я " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 " (а.с.25-26)
Як вбачається з Архівної довідки Харківського національного автомобільно-дорожнього університету №245/02 від 21.03.2023 року, в документах архівного фонду записано, що ОСОБА_2 ( ОСОБА_5 ) дійсно навчався на денному відділенні інженерно-економічного факультету у 1985-1992 роках, та зарахований студентом 1 курсу з 01.09.1985 року. Був виданий Диплом У НОМЕР_8 від 19.6.1992 року, реєстраційний номер 29е, за спеціальністю "Економіка та організація автомобільного транспорту" на ім'я ОСОБА_2 (згідно паспорту випускника, діючого на той час), вважати ОСОБА_2 - ОСОБА_1 (згідно паспорту діючим на теперішній час). (а.с. 27)
При цьому, Диплом серії НОМЕР_2 від 19 червня 1992 року, реєстраційний №29е, виданий на ім'я ОСОБА_2 , та одночасно містить переклад російською мовою як виданий " ОСОБА_5 ", в тому що він в 1985 році вступив до Харківського автомобільно-дорожнього інституту і в 1992 році закінчив вказаний інститут за спеціальністю "економіка та організація автомобільного транспорту" (а.с. 29)
05.05.2023 року заінтересована особа - Пенсійний фонд України - через електронний портал повідомив заявника ОСОБА_6 про невідповідність зазначеного у Довідці від 21.03.2023 року №245/02 прізвища заявника його прізвищу в паспорті. (а.с. 28)
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд зазначає наступне:
Згідно ч.1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до пунктів 1-4 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд має вирішити, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст.ст.76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав; суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до положень пункту 6 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по-батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.
Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31 березня 1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується, що всі правовстановлюючі документи, в тому числі ті, що підтверджують трудовий стаж, належать заявнику ОСОБА_1 . Переважна більшість цих документів оформлювалася під час перебування Української Радянської Соціалістичної Республіки в складі колишнього СРСР, а тому офіційні записи до них вносилися на російській мові, в зв'язку з чим прізвище заявника вказано як " ОСОБА_7 "
Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" прізвища, імена та по батькові громадян України виконуються державною мовою відповідно до правил українського правопису, передаються шляхом транслітерації за допомогою літер відповідного алфавіту згідно із звучанням державною мовою та не перекладаються іншими мовами. Фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища, імені та по батькові відповідно до своєї національної традиції.
На виконання вимог зазначеної статті, прізвище заявника у паспорті громадяниина України зазначено відповідно до транскрибованого запису російського прізвища " ОСОБА_7 " як " ОСОБА_8 ".
Разом з цим, в Дипломі серії НОМЕР_2 від 19.06.1992, виданого заявнику на підтвердження отримання вищої освіти, його прізвище зазначено російською мовою " ОСОБА_7 ", і як вбачається, уповноваженою особою навчального закладу допущено власний переклад прізвища заявника як " ОСОБА_3 " згідно з правилами українського правопису , не зважаючи на те, що переклад власних імен та прізвищ в офіційних документах не допускається.
При цьому, сумнівів у належності вказаного Диплому заявникові ОСОБА_1 не виникає, оскільки, крім іншого, збігаються відомості у даті народження, та ім'я й по-батькові заявника. Вказані розбіжності у написанні прізвища заявника викликані різним його перекладом з російської мови на українську (одна буква «є»/»і»), що не може бути перешкодою у реалізації його права на призначення пенсії за віком, а тому підлягає захисту в судовому порядку.
Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності відомостей, зазначених у офіційних документах, які видавалися йому на законних підставах і які не містять жодних ознак недостовірності чи втручання. Відсутність або неточність записів у первинних документах, так само як і вільний переклад російською/українською мовою , допущені сторонніми особами незалежно від волі заявника, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу заявника, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських та кадрових документів на підприємстві чи у закладі вищої освіти і, в свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства (адміністрації вишу, тощо) не може бути підставою для позбавлення заявника його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17.
За таких обставин, заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності йому Диплома НОМЕР_2 від 19.06.1992 року реєстраційний номер 29е виданого на ім'я " ОСОБА_2 " є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 265, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, - про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.
Встановити факт належності заявнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу - Диплома, серії НОМЕР_2 , виданого Харківським державним автомобільно-дорожнім інститутом, дата заповнення 19 червня 1992 року, реєстраційний номер 29е, заповненого на ім'я " ОСОБА_2 ".
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа:
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ЄДРПОУ 14099344, адреса місцезнаходження: майдан Свободи, Держпром, під'їзд 3, 2 поверх, м. Харків.
Суддя В. Філіп'єва