09 липня 2025 року
м. Київ
справа №320/18780/23
адміністративне провадження № К/990/26111/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,
перевірив касаційну скаргу НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрація ДПС України) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, і
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби (далі - ДПС) України (військова частина НОМЕР_2 ) та Адміністрації ДПС України, яка полягає у відмові нарахувати та виплатити грошове забезпечення позивачці ОСОБА_1 на заяву від 17 листопада 2022 року про нарахування та виплату належних, але неотриманих її покійним сином ОСОБА_2 основних щомісячних, додаткових та одноразових видів виплат, передбачених пунктом 6 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ДПС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи (далі - МВС) України від 25 червня 2018 року № 558, та іншими законодавчими актами України, та у відмові надати повну інформацію про розгляд цієї заяви;
- зобов'язати НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за її заявою від 17 листопада 2022 року належні, але неотримані покійним сином ОСОБА_2 основні щомісячні, додаткові та одноразові види виплат, передбачені пунктом 6 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ДПС України, затвердженої наказом МВС України від 25 червня 2018 року № 558, іншими законодавчими актами України, про що письмово поінформувати позивачку та суд;
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) та Адміністрації ДПС України, яка полягає у відмові призначити та виплатити ОСОБА_1 за її заявою від 23 грудня 2022 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, та у відмові надати повну інформацію про розгляд цієї заяви;
- зобов'язати НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) та Адміністрацію ДПС України призначити та виплатити ОСОБА_1 за її заявою від 23 грудня 2022 року одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000 грн (п'ятнадцять мільйонів гривень нуль копійок), передбачену пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 (в редакції станом на 04 червня 2022 року), про що поінформувати позивачку та суд.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 04 червня 2024 року залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року позовні вимоги задовольнив частково:
- визнав протиправною бездіяльність НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ), яка полягає у тому, що НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін ДПС України не ухвалив рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 17 листопада 2022 року (із доданими документами згідно із заявами від 09 січня 2023 року, від 09 лютого 2023 року) про нарахування та виплату належних, але неотриманих її покійним сином ОСОБА_2 основних щомісячних, додаткових та одноразових видів виплат, передбачених пунктом 6 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ДПС України, затвердженої наказом МВС України від 25 червня 2018 року № 558, та іншими законодавчими актами України;
- зобов'язав НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 листопада 2022 року (із доданими документами згідно із заявами від 09 січня 2023 року, від 09 лютого 2023 року) про нарахування та виплату належних, але неотриманих її покійним сином ОСОБА_2 основних щомісячних, додаткових та одноразових видів виплат, передбачених пунктом 6 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ДПС України, затвердженої наказом МВС України від 25 червня 2018 року № 558, та іншими законодавчими актами України, та винести відповідне рішення у порядку, визначеному законодавством;
- визнав протиправною бездіяльність НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 23 грудня 2022 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, та наданні повної інформації про розгляд цієї заяви.
- зобов'язав НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) винести рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 за її заявою від 23 грудня 2022 року одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
2. ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) не погодився із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і через підсистему «Електронний суд» подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
3. Колегія суддів перевірила наведене в касаційній скарзі обґрунтування, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.
Предметом розгляду цієї справи є оскарження фізичною особою дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо розгляду питань, пов'язаних із нарахуванням та виплатою грошового забезпечення (щомісячних, додаткових та одноразових видів виплат) позивачу, як матері загиблого військовослужбовця.
Зі змісту касаційної скарги і рішень судів попередніх інстанцій, які викладені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, убачається, що скаржник оскаржує рішення судів попередніх інстанцій, ухвалених за правилами спрощеного позовного провадження.
4. Частина третя статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 334 цього Кодексу, коли нема підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 цього Кодексу учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), та у разі, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
На підставі пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.
5. Аналіз цих приписів дає підстави виснувати, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом на оскарження цих судових актів у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Процесуальний закон встановив, що не всі судові рішення судів попередніх інстанцій можуть бути предметом касаційного перегляду, передбачив, які справи, за якими критеріями (значеннєвими властивостями) відносяться до категорій справ, які не підлягають касаційному оскарженню, та водночас запровадив умови, за об'єктивного існуванням яких справи, які не підлягають касаційному оскарженню (справи незначної складності, інші справи, розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, тощо), таки можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції, але у випадках, якщо можливість такого оскарження обумовлюється фундаментальною значимістю наслідків касаційного перегляду для формування практики застосування відповідних правових норм, або сама справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, або є інші встановлені законом передумови для відкриття касаційного провадження.
6. Як вже мовилося вище, з тексту касаційної скарги та змісту оскаржених судових рішень, які викладені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з логічних та сутнісних акцентів касаційної скарги простежується, що спірні правничі відносини в цій справі виникли щодо нарахування та виплати належних, але неотриманих покійним сином ( ОСОБА_2 ) позивачки основних щомісячних, додаткових та одноразових видів виплат, передбачених пунктом 6 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом МВС України від 25 червня 2018 року № 558, та іншими законодавчими актами України.
За цими значеннєвими критеріями заявлений у цій справі спір є спором, який стає предметом справи, котра, як згадано вище, за пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України відноситься до справ незначної складності і воднораз до тієї категорії справ, які за законом не підлягають касаційному перегляду.
7. Скаржник - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) не заперечує, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі, які не задовольняють його як відповідача, не підлягають касаційному оскарженню, проте у поданій скарзі не наводить (не вказує) підставу(и) касаційного оскарження, яка(і) б дозволяли суду касаційної інстанції перевірити їх на предмет їхньої відповідності вимогами матеріального закону та фактичному обґрунтуванню.
8. Верховний Суд звертає увагу, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах обумовлюється характером (предметом) спірних правовідносин конкретної справи, зокрема: її значення для формування єдиної правозастосовної практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
9. Отож, можна узагальнити, що НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) подав касаційну скаргу на судові рішення судів попередніх інстанцій, які не підлягають касаційному оскарженню.
10. До того ж треба додати, що за прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), зважаючи на особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19 грудня 1997 року у справі «Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії»).
11. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
12. Отож, оскільки, оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені в справі незначної складності, а передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставини для перегляду Верховним Судом цієї справи в касаційному порядку не встановлено (скаржник не навів), у відкритті касаційного провадження треба відмовити.
Керуючись статтями 3, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали, касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами направити скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Гриців
Судді: С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій