09 липня 2025 року
м. Київ
справа №120/14311/24
адміністративне провадження №К/990/20222/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі №120/14311/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року залишено без руху. Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, у п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги. Роз'яснено особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року повернуто особі, яка її подала на підставі частини другої статті 298 КАС України у зв'язку з невиконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
12 травня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі №120/14311/24. Заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору та копію касаційної скарги для відповідача.
На виконання вимог ухвали суду позивачем надіслано заяву щодо виконання ухвали від 22 травня 2025 року, у якій просить звільнити від сплати судового збору. Також до цієї заяви позивачем додано копію касаційної скарги.
Щодо заяви позивача про звільнення від сплати судового збору, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем додано лише відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 22 травня 2025 року за період з січня 2024 року по березень 2025 року
Проте, на підставі наявних документів немає можливості пересвідчитись у розмірі отриманого доходу позивачем за повний 2024 рік, що передував року подання касаційної скарги (2025 рік), а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви.
При цьому, Суд роз'яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із таким клопотанням із обов'язковим наданням необхідних доказів.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Ураховуючи наведене, Суд уважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 121, 132-133, 169, 248, 328- 330, 332 КАС України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 22 травня 2025 року, на десять днів із дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
В.Е. Мацедонська