про відмову у відкритті касаційного провадження
09 липня 2025 року
м. Київ
справа №420/32806/24
адміністративне провадження № К/990/26998/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року (суддя Аракелян М.М.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року (колегія у складі суддів Бойка А.В., Єщенка О.В., Шевчук О.А.)
у справі № 420/32806/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у відмові у виготовленні та наданні ОСОБА_1 оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення за посадою станом на 01.02.2023 року із зазначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції від 30.08.2017) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14, із обов'язковим зазначенням у довідці відсоткової надбавки за вислугу років та зазначенням у відсотках відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавка за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; надбавки за роботу з таємними документами - 20% посадового окладу; премії - 390% посадового окладу для перерахунку пенсії з 01.03.2023;
- зобов'язати відповідача виготовити та надати позивачу оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення за посадою станом на 01.02.2023 із зазначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції від 30.08.2017) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14, із обов'язковим зазначенням у довідці відсоткової надбавки за вислугу років та зазначенням у відсотках відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавка за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; надбавки за роботу з таємними документами - 20% посадового окладу; премії - 390% посадового окладу для перерахунку пенсії з 01.03.2023.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 30.01.2025, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025, відмовив у задоволенні позову.
23.06.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій останній з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025, а натомість прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з п. 3 і 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У спрощеному позовному провадженні не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
При цьому згідно з положеннями ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження
У цій справі оскаржуються дії обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у виготовленні та наданні особі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення за посадою станом на 01.02.2023 з урахуванням певних додаткових видів грошового забезпечення.
Одеський окружний адміністративний суд в ухвалі від 28.10.2024 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У контексті наведеного Суд звертає увагу скаржника на те, що твердження про фундаментальне значення питань права повинні зазначатися, щонайменше, з викладенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Вжите ж законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
У той же час оцінка «значного суспільного інтересу» до розгляду справи та її винятковості може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має таке значення. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Проте скаржник у касаційній скарзі не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах норм матеріального чи процесуального права.
Також позивач не наводить аргументів щодо наявності значного суспільного інтересу безпосередньо до цієї справи; не зазначає обставин, які б вирізняли цю справу з-поміж інших справ даної категорії спорів.
Загалом зміст доводів касаційної скарги зводиться до незгоди відповідача із наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що у силу приписів ст. 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.06.2025 у подібній справі № 520/17072/23 висловив правову позицію про те, що: « рішення Міністра оборони України у формі окремого доручення, адресоване керівникам військових формувань, які входять складу Збройних Сил України, системи Міністерства оборони України, є розпорядчим актом, прийняття якого було зумовлене введенням в Україні воєнного сану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», та метою якого, є належна та своєчасна виплата у 2023 році грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, категорії яких чітко визначено в додатках до цього документу Міністра оборони України та не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов'язаний обов'язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
55. Натомість зазначене рішення є відомчим, внутрішнім документом, який носить тимчасовий характер, не містить нормативно-правових приписів та не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій.
56. До того ж, у постанові від 13 травня 2020 року у справі № 592/5164/16-а Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Встановлені зазначеними наказами премії не можуть розповсюджуватися на колишніх військовослужбовців. Відтак встановлення премії, передбаченої наказами Міністра оборони України, не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
57. З урахуванням наведеного, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність у позивача права на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, яке враховується для перерахунку його пенсії, визначеного станом на 1 січня 2023 року з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України від 1 лютого 2023 року № 2683/з, для здійснення обчислення та перерахунку з 1 лютого 2023 року основного розміру його пенсії.».
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 11 червня 2024 року у справі № 520/17087/23.
Суд апеляційної інстанції переглянув рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 відповідно до таких висновків Верховного Суду.
Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 та постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025, прийняті у даній справі, не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі № 420/32806/24.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя С.Г. Стеценко