про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень
09 липня 2025 року
м. Київ
справа №620/9892/24
адміністративне провадження №К/990/8588/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., розглянувши клопотання Міністерства юстиції України про зупинення виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року
у справі № 620/9892/24
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України в особі Комісії з питань розгляду матеріалів
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 620/9892/24 за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року.
Відповідно до частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду, зокрема, вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
У касаційній скарзі Міністерства юстиції України заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року.
Клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень мотивовано ризиком безпідставного надання статусу учасника бойових дій, що унеможливить або значно ускладнить поворот виконання у разі скасування рішень, з огляду на особливості, встановлені статтею 381 КАС України. Крім того, виконання таких рішень до завершення касаційного провадження може призвести до необґрунтованого використання бюджетних коштів, що в умовах воєнного стану є надзвичайно важливим для держави.
Від позивача заперечень проти задоволення клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень не надходило. Ухвала про відкриття касаційного провадження від 19 березня 2025 року оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 20 березня 2025 року.
Вирішуючи заявлене клопотання скаржника, суддя-доповідач виходить з наступного.
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України в особі Комісії з питань розгляду матеріалів, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій у Міністерстві юстиції України від 08 лютого 2024 року №80;
- зобов'язати Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій у Міністерстві юстиції України повторно розглянути матеріали ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року, позов задоволено повністю.
Згідно із частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У зв'язку з цим, суд зазначає, що для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об'єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат.
Вирішуючи заявлене питання, суд також ураховує пункт "с" Рекомендацій(95)5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних або комерційних справах» від 7 лютого 1995 року, в якому передбачено, що коли судове рішення підлягає негайному виконанню, дозволити зупиняти виконання тільки тоді, коли в результаті виконання особі, яка подала скаргу, буде завдано непоправної або серйозної шкоди або коли це унеможливить здійснення правосуддя на більш пізньому етапі.
Крім того, у пунктах «b» та «d» Рекомендацій Rec(2003)16 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо виконання адміністративних рішень і судових рішень у сфері адміністративного права» від 9 вересня 2003 роки, в яких зазначено наступне: якщо в законодавстві не передбачено, що подача скарги на рішення автоматично зупиняє виконання даного рішення, сторонам повинна бути надана можливість звернутися до судових органів із клопотанням про призупинення виконання оскаржуваного рішення для забезпечення їх прав та інтересів; при винесенні рішення за клопотанням про призупинення виконання рішення судовий орган повинні враховувати права та інтереси третіх осіб.
Також суд бере до уваги положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункт 55), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення є, безперечно, необхідними в деяких випадках.
Враховуючи викладене, а також те, що скаржником наведено належні та обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, Суд доходить висновку про необхідність задоволення клопотання Міністерства юстиції України.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень пункту 4 частини четвертої статті 340 та частини першої статті 375 КАС України, висловлена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 1 червня 2022 року у справі №640/14168/20, від 09 червня 2023 року у справі №640/27462/20 та від 17 березня 2025 року у справі №140/5363/24.
Керуючись статтями 44, 241, 248, 340, 344, 375 КАС України,
1. Клопотання Міністерства юстиції України про зупинення виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі № 620/9892/24 задовольнити.
2. Зупинити виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі № 620/9892/24 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
3. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк