про повернення касаційної скарги
09 липня 2025 року
м. Київ
справа № 160/25344/24
адміністративне провадження № К/990/28451/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі за позовом першого заступника керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Лупашка Сергія Вікторовича в інтересах держави до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, третя особа - Комунальний навчальний заклад освіти «Навчально-виховний комплекс №148 «Спеціалізована школа - дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Планета щастя» Дніпровської міської ради, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Перший заступник керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Лупашку Сергій Вікторович звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, третя особа - Комунальний навчальний заклад освіти «Навчально-виховний комплекс №148 «Спеціалізована школа - дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Планета щастя» Дніпровської міської ради, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради та Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, яка виразилась у невжитті заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права комунальної власності на будівлю Комунального навчального закладу «Навчально-виховний комплекс №148 «Спеціалізована школа - дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Планета щастя» Дніпровської міської ради, розташовану за адресою: м. Дніпро вул. В. Антоновича, 13.
- зобов'язати Дніпровську міську раду та Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права комунальної власності на будівлю Комунального навчального закладу «Навчально-виховний комплекс №148 «Спеціалізована школа - дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Планета щастя» Дніпровської міської ради, розташовану за адресою: м. Дніпро вул. В. Антоновича, 13.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду рішенням від 27.11.2024 позов задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Справу в суді першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та прийнятих в порядку загального позовного провадження, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у таких справах, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Колегія суддів зазначає, що оскарження судових рішень в справах незначної складності, має відбуватися із наведенням підстав, передбачених частиною п'ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у системному взаємозв'язку із частиною четвертою цієї статті.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, скаржник не зазначив про наявність передбачених частиною п'ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виключних підстав, за яких допускається касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності.
Крім того, підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та вважає, що суди першої та апеляційної інстанції не врахували правову позицію Верховного Суду, яка сформована в постановах від 14.02.2023 у справі №580/1374/22, від 05.11.2019 у справі №804/4585/18 та від 23.12.2021 у справі №0440/6596/18.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанції висновку, сформульованого у вищезазначених постановах Верховного Суду, з огляду на те, що обставини цієї справи та справ, зазначених скаржником з метою обґрунтування підстав касаційного оскарження, виникли за різних фактичних обставин, у різні періоди часу з урахуванням різного законодавчого регулювання та його застосування.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 зазначила, що процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб'єктний і об'єктний критерії.
Тобто, для встановлення подібності справ і відносин слід враховувати сукупність таких критеріїв, як подібність фактичних обставин, суб'єктний склад, об'єкт і предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.
Додатково варто наголосити, що посилання скаржника у касаційній скарзі на судову практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Верховний Суд зазначає, що посилаючись на неврахування судом апеляційної інстанції висновків викладених у постановах Верховного Суду указаних у касаційній скарзі, скаржником вибірково цитуються окремі витяги з тексту постанов без урахування того, що такі постанови можуть бути прийнятними лише у разі, якщо такі прийняті за результатами розгляду справ з подібними правовідносинами та предметом.
Таким чином, Верховний Суд зауважує, що наведені скаржником висновки у викладених вище постановах є нерелевантними до правовідносин у цій справі, ухвалені за інших фактичних обставин та сформовані за різного правового регулювання і скаржник не довів у касаційній скарзі подібність правовідносин у згаданих та розглядуваній справах.
Отже, наведені доводи вказують на відсутність підстав відкриття касаційного провадження, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанцій, зводяться до переоцінки доказів і свідчать про незгоду скаржника із правовою оцінкою судів щодо обставин справи, які суди встановили у процесі її розгляду.
Водночас за приписами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, нормативно-правові акти, а також позицію скаржника про те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено судове рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі за позовом першого заступника керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Лупашка Сергія Вікторовича в інтересах держави до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, третя особа - Комунальний навчальний заклад освіти «Навчально-виховний комплекс №148 «Спеціалізована школа - дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Планета щастя» Дніпровської міської ради, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Суддя Н.В. Коваленко