Справа № 120/6692/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободонюк М.В.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
09 липня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
в травні 2024 року позивач звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.11.2024 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує про обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Вінницькій області та з 20.03.2010 отримувала пенсію за віком як мати дитини-інваліда з дитинства згідно Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Також судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що за заявою позивача, ОСОБА_1 з 14.11.2018 було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". При цьому оскільки позивач продовжувала працювати на посадах, що відносяться до посад державної служби, виплата пенсії здійснювалась в розмірі, розрахованому згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач була звільнена з посади державної служби 04.10.2023.
В подальшому, на підставі заяви позивача від 17.10.2023, ГУ ПФУ у Вінницькій області було проведено перерахунок пенсії позивача у зв'язку із зміною факту працевлаштування, а саме з 05.10.2023 позивача переведено в статус «не працює», у зв'язку із чим розрахунок пенсії позивача з 05.10.2023 здійснюється відповідно до Закону України "Про державну службу".
Вважаючи, що відповідачем невірно було здійснено обчислення розміру пенсії, позивач 17.11.2023 звернулась до відповідача 1 із заявою в якій просила здійснити перерахунку її пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" в розмірі 60% заробітної плати та її складових визначених відповідно до довідок №09/171 від 14.11.2023 та №09/172 від 14.11.2023, виданих Державною службою України з безпеки на транспорті.
Надалі, згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (із змінами) (далі - Порядок № 22-1) після реєстрації вказана заява позивача за принципом екстериторіальності була передана на розгляд до ГУ ПФУ в Полтавській області.
За результатами розгляду такої заяви та поданих документів ГУ ПФУ в Полтавській області прийняло рішення від 23.11.2023 №905090170765 про відмову в проведені позивачу перерахунку її пенсії на підставі довідок про заробітну плату у зв'язку із відсутністю правових підстав для здійснення такого переведення.
Мотивами прийняття даного рішення слугувало те, що позивач з 05.10.2023 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а проведення перерахунків пенсії за Законом №889 не передбачено.
Не погоджуючись із рішенням відповідача 2, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно статті 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон України №3723-ХІІ) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
При цьому, з 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу" (далі Закон України №889-VІІІ), у зв'язку з чим, стаття 37-1 Закону №3723-ХІІ втратила чинність.
Відповідно до статті 90 Закону України №889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На виконання пунктів 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі - Постанова №622), на підставі якої втратили чинність, зокрема, Постанова №865, а також пункт 1 змін що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою №1013. За пунктом 5 Постанови №622 вона застосовується з 1 травня 2016 року.
Нормами Постанови №622, зокрема, затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, а також передбачено, що з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім пенсій осіб з інвалідністю І і II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу", у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу", а також на посадах та на умовах, передбачених Законами України "Про прокуратуру", Про судоустрій і статус суддів, виплачуються в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу" поновлюється.
Відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу" мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу": - мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; - займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
Згідно пункту 3-1 Порядку державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу", мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІ втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених в пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу", передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (стаття 37 Закону України № 3723).
Згідно матеріалів справи, позивачу було призначено пенсію за віком з 2018 року відповідно до Закону України "Про державну службу" однак виплата такої пенсії здійснювалась в розмірі, розрахованому згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, виплата пенсії згідно Закону України "Про державну службу" позивачу не проводилася.
Водночас, після переведення позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» позивач до 04.10.2023 продовжувала працювати на посаді державної служби, що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 30.05.1980 та не заперечується відповідачами.
Згідно з п. 3-1 Порядку № 622 державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Відповідно до пункту 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому: - посадовий оклад, надбавки за рані та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); - розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; - у разі коли в осіб, зазначених в п.2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; - матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Разом з тим, форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII відповідно до ст.37 Закону №3723-XII затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048 (Постанова №1-3), зокрема:
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Згідно матеріалів справи, позивач 17.11.2023 звернулась до відповідача із заявою в якій просила здійснити перерахунку її пенсії відповідно до довідок виданих Державною службою України з безпеки на транспорті №09/171 від 14.11.2023 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років за жовтень 2023 року), та №09/172 від 14.11.2023 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією, а саме за період з 01.10.2018 по 30.09.2023).
Водночас довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), відповідають формам та містять всі необхідні відомості та дані, що передбачені Постановою № 1-3 від 17.01.2017.
При цьому доводи відповідача 1, що такі довідки не можуть братись до уваги, оскільки в них відсутні відомості про те, що на всі види оплати праці, включені в довідку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, є безпідставними, оскільки у спірних довідках міститься посилання на те, що на всі види оплати праці, що включені в довідку нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачу протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку її пенсії із врахуванням заробітної плати, які зазначені у довідках №09/171 від 14.11.2023 та №09/172 від 14.11.2023, а тому оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 23.11.2023 №905090170765 підлягає скасуванню та
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.12.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" в розмірі 60 % суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках про складові заробітної плати №09/171 від 14.11.2023 та №09/172 від 14.11.2023, які видані Державною службою України з безпеки на транспорті, з врахуванням вже виплачених сум пенсій.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.