Справа № 274/9403/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Хуторна І.Ю.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
08 липня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Пращерук М. О.,
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: Карповича А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив скасувати постанову № 326 від 19.11.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, провадження у справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №326 від 19.11.2024 його притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000 гривень. Згідно постанови його як фізичну особу, притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не поставив вантажний автомобіль марки Камаз, що належить ДП «Рогачівське», 25.10.2024 о 10:00 год за адресою АДРЕСА_1 , згідно наряду № 4964 від 07.10.2024, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Постанова була вручена не йому, а 19.11.2024 головному бухгалтеру ДП «Рогачівське» ОСОБА_3 . Із постановою він не згоден, оскільки вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, а тому за захистом своїх прав звернувся до суду.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 червня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги та просили скасувати рішення суду першої інстанції.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 Вахніцького В. №326 від 19.11.2024 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000 гривень.
Згідно постанови його як фізичну особу, притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не поставив вантажний автомобіль марки Камаз, що належить ДП «Рогачівське», 25.10.2024 о 10:00 год за адресою смт.Ружин, вул.Соборна, 22, згідно наряду №4964 від 07.10.2024, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Не погоджуючись із даною постановою позивач оскаржив її до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатньо обґрунтованих підстав і обставин, які у своїй сукупності свідчать, що позивачем, як посадовою особою ДП "Рогачівське", було допущено порушення вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, внаслідок чого його законно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.3 ст.210-1 КУпАП - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-1Х) у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
24 лютого 2022 року з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Законом України від 03 березня 2022 № 2105-ІХ затверджений Указ Президента України від 24 лютого 2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» (далі - Указ Президента).
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Статтею 21 Закону № 3543-XII визначено обов'язки підприємств, установ і організацій пов'язаних з мобілізаційною підготовкою та мобілізацією, зокрема, забезпечувати в разі мобілізації доставку транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини у строк та місце, зазначені в частковому наряді.
Згідно із ч.3 ст.6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» обсяги транспортних засобів за типами та марками, що планується залучити під час мобілізації, для підприємств, установ та організацій усіх форм власності встановлюються згідно із Мобілізаційним планом України місцевими державними адміністраціями за поданням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональними органами Служби безпеки України, відповідними підрозділами розвідувальних органів України на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, що оформлюються відповідними розпорядженнями.
Пунктом 1 Постанови КМУ №1921 від 28.12.2000 «Про затвердження Положення про військово-транспортний обов'язок» визначено, що Положення визначає порядок виконання військово-транспортного обов'язку для задоволення потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв'язку та Держепецтрансслужби (далі- військові формування) на особливий період транспортними засобами і технікою усіх типів і марок вітчизняного та іноземного виробництва, їх повернення під час демобілізації та компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації.
Дія цього Положення поширюється на центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадян - власників транспортних засобів.
Дія цього Положення не поширюється на дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, представництва іноземних та міжнародних організацій, іноземців та осіб без громадянства.
Від передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації можуть звільнятися підприємства, установи та організації у зв'язку з виконанням/ встановлених мобілізаційних завдань за наявності укладеного з Міноборони виконання мобілізаційних завдань, а також за умови, що їх транспортні з виробничому процесі виконання мобілізаційних завдань. Від техніки військовим формуванням під час мобілізації можуть звільнятися також підприємства, установи та організації, у яких є висока суспільна потреба, та банки державного сектору. При цьому перелік підприємств, установ та організацій, у яких є висока суспільна потреба, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міноборони.
Згідно п.2 Положення №1921 унормовано терміни: зведений наряд - розпорядчий документ голови місцевої держадміністрації, в якому встановлено в мирний час для керівників підприємств, установ та організацій завдання з підготовки до передачі військовим формуванням під час мобілізації визначеної кількості за типами і марками транспортних засобів і техніки, а також порядок, пункти та строки передачі. Голова місцевої держадміністрації та керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки підписують зведений наряд і скріплюють підписи своїми печатками; частковий наряд- розпорядчий документ голови місцевої держадміністрації, в якому встановлено під час мобілізації для керівників підприємств, установ та організацій завдання з передачі військовим формуванням визначених транспортних засобів і техніки, а також порядок, пункти та строки передачі. Голова місцевої держадміністрації та керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки підписують частковий наряд і скріплюють підписи своїми печатками.
Пунктом 3 Положення №1921 встановлено, що під час мобілізації задоволення потреб військових формувань здійснюється шляхом безоплатного залучення транспортних засобів і техніки підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності на умовах повернення їх після оголошення демобілізації.
Відповідно до п.6 Положення №1921 посадові особи та громадяни несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання військово-транспортного обов'язку відповідно до закону.
Згідно п.6 Положення №1921 військово-транспортний обов'язок є складовою частиною мобілізаційної підготовки і мобілізації в державі та включає в себе проведення заходів, пов'язаних з військовим обліком, завчасною підготовкою, перевіркою готовності до передачі та передачею в особливий період транспортних засобів і техніки військовим формуванням.
Пунктом 7 Постанови КМУ №1921 від 28.12.2000 «Про затвердження Положення про військово-транспортний обов'язок» визначено, що військово-транспортний обов'язок виконується:
в мирний час - шляхом проведення заходів, пов'язаних з військовим обліком транспортних засобів і техніки та завчасним забезпеченням їх мобілізаційної готовності відповідно до визначених завдань;
в особливий період - шляхом передачі підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань відповідно до визначених завдань.
Відповідно до п. 9 Положення про військово-транспортний обов'язок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. №1921 (далі - Положення), з метою виконання військово-транспортного обов'язку ліміти вилучення транспортних засобів і техніки підприємствам, установам та організаціям, які розташовані в межах території районів, встановлюються розпорядженнями районних держадміністрацій за поданням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 10 Постанови КМУ №1921 від 28.12.2000 «Про затвердження Положення про військово-транспортний обов'язок» визначено, що завдання з підготовки до передачі та передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням встановлюються розпорядженнями місцевих держадміністрацій за поданням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та доводяться до відома:
керівників підприємств, установ та організацій у мирний час - через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки шляхом вручення відповідних зведених нарядів;
керівників підприємств, установ та організацій під час мобілізації - через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки шляхом вручення відповідних часткових нарядів;
громадян - власників транспортних засобів під час мобілізації у разі введення правового режиму воєнного стану - через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки шляхом вручення часткових нарядів.
Пунктом 14 Постанови КМУ №1921 від 28.12.2009 «Про затвердження Положення про військово-транспортний обов'язок» визначено, що керівник підприємства, установи та організації зобов'язаний:
здійснювати разом із представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та військових формувань відбір транспортних засобів і техніки за типами і марками, технічним станом відповідно до наданих зведених або часткових нарядів;
забезпечувати дотримання вимог до технічного стану та укомплектованості транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період;
утримувати транспортні засоби і техніку, призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період, у стані постійної готовності до передачі військовим формуванням;
забезпечувати своєчасну доставку транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період, до визначених пунктів передачі відповідно до часткових нарядів.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 є полковник ОСОБА_4 , оскаржувану постанову складено підполковником ОСОБА_5 , який на момент її складання - 19.11.2024 перебував на посаді т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто уповноваженою особою на складання постанови.
Згідно із частковим нарядом № 4964 від 07.10.2024 (а.с.24, 25) за підписами начальника Бердичівської районної військової адміністрації Димидюк Л. та начальника
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 на ім'я керівника ДП "Рогачівське" ОСОБА_1 , останньому належить 25.10.2024 з моменту отримання наряду поставити на адресу: АДРЕСА_1 вантажний автомобіль КАМАЗ (кількість 1).
Роз'яснено, що за зрив, неякісне та не повне виконання наряду на поставку, винні несуть відповідальність згідно з Законом.
Відповідно до заяви старшого офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи ОСОБА_7 від 30.10.2024 на ім'я начальника відділення мобілізаційної роботи ОСОБА_8 , на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.10.2024 №3/224/1508, та начальника Бердичівської районної військової адміністрації від 07.10.2024 №4964, визначено завдання на укомплектування військової частини НОМЕР_1 технікою з національної економіки України. Відповідно до вищезазначених розпоряджень, ДП «Рогачівське» до 25.10.2024 мало виділити для залучення та поставки для укомплектування військової частини НОМЕР_1 транспортний засіб в кількості однієї одиниці техніки, а саме автомобіль вантажний КАМАЗ. 24.10.2024 під час вручення розпорядчого документа (часткового наряду) керівник ДП «Рогачівське» ОСОБА_1 відмовився від отримання часткового наряду, пояснивши що він такі рішення не приймає. Вбачає, що керівник ДП «Рогачівське» перешкоджає законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період (а.с.57).
У повідомленні від 06.11.2024 заступник начальника з питань взаємодії з правоохоронними органами Житомирської ОДА Федько О. повідомив ДП «Рогачівське», що відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що підприємства, установи, організації зобов'язані забезпечувати в разі мобілізації доставку транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини у строк та місце, зазначені в частковому наряді.
Водночас частиною другою статті 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що порядок виконання військово - транспортного обов'язку визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 9 Положення про військово-транспортний обов'язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1921 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 405) (далі - Положення) передбачено, що з метою виконання військово-транспортного обов'язку ліміти вилучення транспортних засобів і техніки встановлюються підприємствам, установам, організаціям, які розташовані в межах території районів, - розпорядженнями районних державних адміністрацій за поданням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Районні державні адміністрації за поданням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначають підприємства, установи, організації, на які покладаються завдання з передачі транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань на особливий період.
Розпорядженням голови Бердичівської районної державної адміністрації від 22 грудня 2023 року № 9 дск «Про затвердження лімітів безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки на період мобілізації та у воєнний час» затверджено розрахунок розподілу лімітів безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки на період мобілізації та у воєнний час на підприємствах, в установах, організаціях Бердичівського району.
Разом з тим, завдання з передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням встановлюються розпорядженнями місцевих державних адміністрацій за поданням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та доводяться до відома керівників підприємств, установ, організацій під час мобілізації - через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки шляхом вручення відповідних часткових нарядів.
Відповідно до пункту 2 Положення частковий наряд розпорядчий документ голови місцевої державної адміністрації, в якому встановлено під час мобілізації для керівників підприємств, установ, організацій завдання з передачі військовим формуванням визначених транспортних засобів і техніки, а також порядок, пункти та строки передачі. Голова місцевої державної адміністрації та керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки підписують частковий наряд і скріплюють підписи своїми печатками.
Ураховуючи вищевикладене, підставою для передачі підприємствами, установами, організаціями транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації є частковий наряд, підписаний керівниками місцевої державної адміністрації та територіального центру комплектування та соціальної підтримки (а.с. 31).
Начальник Бердичівської районної військової адміністрації Димилюк Л. 12.11.2024 повідомила директора ДП «Рогачівське», що відповідно до розпорядження Бердичівської районної військової адміністрації від 22 грудня 2023 року № 9дск «Про затвердження лімітів безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки на період мобілізації та у воєнний час Дочірному Підприємству «РОГАЧІВСЬКЕ» затвердили ліміт безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження, а саме 3 (три) одиниці техніки 1 легковий та 2 вантажних автомобілів (а.с. 33).
Згідно з протоколом № 326 від 07.11.2024 (а.с.54-56), що складений Начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 директора ДП «Рогачівське» Шуляка В.І.: «На виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.10.2024 №3/224/1508, та начальника Бердичівської районної військової адміністрації від 07.10.2024 №4964, визначено завдання на укомплектування військової частини НОМЕР_1 технікою з національної економіки України. Відповідно до вищезазначених розпоряджень, дочірнє підприємство «Рогачівське» до 25.10.2024 мало виділити для залучення та поставки для укомплектування військової частини НОМЕР_1 транспортний засіб в кількості однієї одиниці техніки, а саме автомобіль вантажний КАМАЗ.
24.10.2024 під час вручення розпорядчого документа (часткового наряду №4964 від 07.10.2024) керівник ДП «Рогачівське» ОСОБА_1 відмовився від отримання часткового наряду на поставку вантажного автомобіля КАМАЗ о 10:00 25.10.2024 на адресу пункту попереднього збору техніки АДРЕСА_1 , пояснивши що він такі рішення не приймає.
Таким чином, своїм умисним діянням, яке виразилось у відмові від отримання наряду про поставку вантажного автомобіля КАМАЗ та не поставку о 10:00 25.10.2024 на адресу пункту попереднього збору техніки АДРЕСА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.»
Протокол містить посилання про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 12.11.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 кабінет № 20 та підписаний Шуляка В.І.
У графі "пояснення та зауваження до протоколу..." зазначено " пояснення надам на розгляді справи".
08.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з письмовим клопотанням про відкладення розгляду справи (а.с.58).
12.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім'я директора ДП «Рогачівське» ОСОБА_1 направлене письмове повідомлення про задоволення клопотання про відкладення розгляду справи та призначення розгляду на 10 год 19.11.2024 (а.с.59, 60).
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 від 18.11.2024:
"З протоколом №326 від 07.11.2024 р. про порушення законодавства про мобілізацію не згідний, вважає, що складу адміністративного правопорушення не має, вина в його діях відсутня. 06.11.2024 йому була вручена повістка №0611/01 з вимогою з'явитись 07.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_8 для уточнення військово-облікових даних. 07.11.2024 у зазначений час він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_8 , де йому був вручений протокол №326 від 07.11.2024 про адміністративні правопорушення.
ІНФОРМАЦІЯ_2 , витребовуючи у підприємства транспортний засіб, зобов'язаний керуватися конкретними нормами чинного законодавства і діяти у повній відповідності до вказаних законодавчих норм. Суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний виконувати лише ті вимоги державного органу права, підстави та спосіб реалізації яких чітко визначені в законі. Якщо ж вимоги державного органу не обґрунтовані конкретними нормами закону або суперечать їм, суб'єкт підприємницької діяльності має право не виконувати такі вимоги.
Військово-транспортний обов'язок для підприємств встановлений, в першу чергу законом - законодавчим актом, що має вищу силу в державі.
Механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану передбачений Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від 17.05.2012.
Військова адміністрація, що утворюється в умовах правового режиму воєнного стану, не належить до військового командування в розумінні ст.3 Закону України «Про правовий режим воєнного повноваженнями та правами, передбаченими ст.4 Закону про примусову передачу, відчуження або вилучення майна в умовах правового стану», ухвалювати рішення, видавати накази, безпосередньо вчиняти дії щодо примусового вилучення/відчуження майна, що перебуває у приватній власності в умовах правового режиму воєнного стану, зокрема, і у місцевостях, де ведуться бойові дії.
Таким чином, рішення про передачу, примусове відчуження або вилучення майна, в тому числі транспортних засобів у юридичних осіб приймається виключно за рішенням військового командування.
Залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональними органами Служби безпеки України, відповідними підрозділами розвідувальних органів України на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, що оформлюються відповідними розпорядженнями.
15 листопада 2024 року ДП «Рогачівське» на свій запит отримало відповідь від Бердичівської районної військової адміністрації, в якій зазначається, що згідно з розпорядженням Бердичівської районної державної адміністрації №9дек від 22.12.2023 року, ліміт транспортного обов'язку нашого підприємства становить 3 одиниці техніки - 1 легковий та 2 вантажних автомобілі. Однак, типи та марками, транспортних засобів, що можуть бути вилучені в мобілізаційному плані не вказано.
ДП «Рогачівське» з розпорядженням про затвердження ліміту транспортного обов'язку, їх типи та марки, що планується залучати, вилучати та примусово відчужувати під час мобілізації, ознайомлене не було, а тому звинувачувати посадових осіб підприємства у невиконанні військово-транспортного обов'язку є безпідставним."
Відповідно до постанови від 19.11.2024 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_10 №326 за справою про адміністративне правопорушення (вих. №5/5977 від 19.11.2024) передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 та накладено на нього штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 34000 грн.
У постанові, серед іншого, зазначено:
«На виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.10.2024 №3/224/1508, та начальника Бердичівської районної військової адміністрації від 07.10.2024 №4964, визначено завдання на укомплектування військової частини НОМЕР_1 технікою з національної економіки України.
Відповідно до вищезазначених розпоряджень, дочірнє підприємство «Рогачівське» до 25.10.2024 мало виділити для залучення та поставки для укомплектування військової частини НОМЕР_1 транспортний засіб в кількості однієї одиниці техніки, а саме автомобіль вантажний КАМАЗ.
24.10.2024 під час вручення розпорядчого документа (часткового наряду №4964 від 07.10.2024) керівник ДП «Рогачівське» ОСОБА_1 відмовився від отримання часткового наряду на поставку вантажного автомобіля КАМАЗ о 10:00 25.10.2024 на адресу пункту попереднього збору техніки АДРЕСА_1 , пояснивши що він такі рішення не приймає
Таким чином, своїм умисним діянням, яке виразилось у відмові від отримання наряду про поставку вантажного автомобіля КАМАЗ та не поставку о 10:00 25.10.2025 на адресу пункту попереднього збору техніки АДРЕСА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_7 громадянин ОСОБА_1 директор ДП «Рогачівське» порушив вищезазначене законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.»
У постанові є посилання на статті 1, 21, 22, ч. 2 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункти 6,7, 10, 14 постанови КМУ № 1921 від 28.12.2000 «Про затвердження Положення про військово-транспортний обов'язок».
У судовому засіданні встановлено, що частковий наряд на ім'я керівника ДП "Рогачівське" ОСОБА_1 про поставку транспортного засобу "Камаз" доведений до відома останньому, про що ОСОБА_1 підтвердив.
Оцінюючи докази, суд зазначає, ОСОБА_1 , як посадова особа ДП «Рогачівське», знаючи про зміст часткового наряду, дій на його виконання не вчинив.
У ході судового розгляду також не встановлено, що існували інші підстави, які б перешкодили позивачу виконати вимогу щодо мобілізації автомобіля (відсутність автомобіля, неповноважність суб'єкта вимоги, відсутність обов'язку у ОСОБА_1 , визнання незаконним розпорядження від 22 грудня 2023 року № 9дск «Про затвердження лімітів безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки на період мобілізації та у воєнний час Дочірному Підприємству «РОГАЧІВСЬКЕ» тощо).
Особиста відмова позивача від виконання вимог часткового наряду від 07.10.2024 №4964 за встановлених судом обставин не виключає його відповідальність за порушення законодавства про військовий обов'язок і військову службу в особливий період.
Зміст викладеної фабули оскаржуваної постанови відображає диспозицію, викладену ч.3 ст.210-1 КУпАП з посиланням на відповідні норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та постанови КМУ № 1921 від 28.12.2000 «Про затвердження Положення про військово-транспортний обов'язок», які регулюють спірні правовідносини.
Суд у межах розгляду цієї не справи не наділений повноваженнями надавати оцінку діям військового командуванню щодо кількості транспортних засобів, які ДП «Рогачівське» зобов'язане передати шляхом безоплатного залучення транспортних засобів до складу військових формувань під час мобілізації.
Під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності позивача як посадової особи директора ДП «Рогачівське» порушення його прав не встановлено, стягнення накладено у межах санкції статті.
З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність достатньо обґрунтованих підстав і обставин, які у своїй сукупності свідчать, що позивачем - як посадовою особою ДП «Рогачівське»» було допущено порушення вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, внаслідок чого його законно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а тому підстави для скасування постанови №326 від 19.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП відсутні.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.