П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2827/22
Категорія 112010200Головуючий у суді І інстанції: Скупінська О.В. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
Рішенням суду від 13.05.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 07.09.2021 № №22/6-5356 виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 07.09.2021 №22/6-5356 виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн.
01.05.2025 до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява, в якій заявник просив суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області щодо: - не виплати нарахованої доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 в сумі 181130,23 грн (порушено приписи ст. 129-1 Конституції України); відмови у щомісячній доплаті у 2000 гривень на суму 60000 грн (доплата передбачена Постановою КМУ №713 від 14.07.2021 року); не виплати інфляційних втрат і трьох процентів річних в сумі 84299 грн (14873 грн. (три проценти річних) та 69426 (інфляційні втрати) (порушено приписи ст.625 ЦК України).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду повернуто заявнику.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та прийняти нову постанову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи в задоволені заяви про визнання протиправною бездіяльність, суд першої інстанції не звернув увагу на додатки подані із заявою, а саме постанову ВП №69741936. Також, суд лишив поза увагою заяву до ПФ України в Одеській області від 21.04.2025 року про виплату інфляційних втрат і трьох процентів річних за період із 23 липня 2022 року по 22 квітня 2025 року та щомісячну доплату, передбачену Постановою КМ№713 та заяву до Південного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області від 25.04.2025 року про перерахунок остаточної суми заборгованості.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
01.05.2025 до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява, в якій заявник просив суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області щодо: - не виплати нарахованої доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 в сумі 181130,23 грн (порушено приписи ст. 129-1 Конституції України); відмови у щомісячній доплаті у 2000 гривень на суму 60000 грн (доплата передбачена Постановою КМУ №713 від 14.07.2021 року); не виплати інфляційних втрат і трьох процентів річних в сумі 84299 грн (14873 грн. (три проценти річних) та 69426 (інфляційні втрати) (порушено приписи ст.625 ЦК України).
В обґрунтування поданої заяви вказав, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 по справі №420/2827/22 зобов'язано Головне Управління пенсійного Фонду України в Одеській здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 07.09.2021 №22/6-5356, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення у справі №420/2827/22 набрало законної сили 14.06.2022. Одеським окружним адміністративним судом 13 липня 2022 року видано Виконавчий лист у справі №420/2827/22. Південне Міжрегіональне Управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області прийняло Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№69741936 від 06.09.2022. До цього часу ГУ ПФУ в Одеській області не проведена виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 в сумі 181130,23 грн. 21.04.2025 до Головного Управління пенсійного фонду України в Одеській області було подано заяву Про виплату інфляційних втрат і трьох процентів річних за період із 23 липня 2022 року по 22 квітня 2025 року та щомісячну доплату, передбачену Постановою КМУ №713, котрі було проігноровані. Також 25.04.2025 аналогічну заяву було подано до Південного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області, котра також була проігнорована. Ураховуючи невиконане відповідачем зобов'язання у розмірі 181130,23 грн позивач вважає, що має право на підставі статті 625 ЦК України на стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних за період із 23 липня 2022 року по 22 квітня 2025 року: 14873 грн (три проценти річних) 69426 (інфляційні втрати).
Так, згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Крім того, згідно п. 7 та п. 8 ч. 2 ст. 383 КАС України, у такій заяві зазначаються інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформація про хід виконавчого провадження.
У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на додатки подані із заявою, а саме постанову ВП №69741936.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що інформація про хід виконавчого провадження заявником у заяві не зазначена.
Згідно з ч. ч. 4 та 5 ст. 383 КАС України, заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Разом з тим, заявником недотримано вимог, які пред'являються до заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, зокрема в частині строку подання такої заяви, встановленого ч.4 ст.383 КАС України, не зазначено коли позивач дізнався про порушення своїх прав та що заяву подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався.
Щодо вимоги, визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області щодо не виплати інфляційних втрат і трьох процентів річних в сумі 84299 грн (14873 грн (три проценти річних) та 69426 (інфляційні втрати) (порушено приписи ст.625 ЦК України), суду зазначає що вона не може бути предметом розгляду в порядку ст. 383 КАС України, оскільки не були предметом розгляду під час ухвалення рішення по справі №420/2827/22.
Крім того, посилання в заяві на норми статті 625 Цивільного кодексу України та на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц безпідставними, оскільки правовідносини у цій справі не є подібними до правовідносин у справі № 686/21962/15-ц як за суб'єктним складом так і за правовою природою (характером) спору.
Верховний Суд у постанові від 25.04.2025р. по справі №340/5977/22 звернув увагу, що
на відміну від позовних заяв чи апеляційних скарг, для яких КАС України передбачає можливість залишення без руху у разі недотримання вимог щодо форми та змісту (статті 169, 298 КАС України), стаття 383 не містить прямої вказівки на застосування такого механізму до заяв, поданих у її порядку. Частина п'ята статті 383 КАС України є імперативною нормою, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви у разі невідповідності заяви вимогам зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.
А відтак, у зв'язку з невідповідністю заяви ОСОБА_1 вимогам ст.383 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення такої заяви на підставі ч.5 вказаної статті КАС України.
Водночас, колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений процесуального права повторно звернутися до суду із належним чином оформленою заявою відповідно до вимог статті 383 КАС України.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року по справі № 420/2827/22, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький