Справа № 753/2421/25 Головуючий у 1 інстанції: Скуба А.В. Провадження № 33/824/2216/2025 Доповідач: Шебуєва В.А.
08 липня 2025 року Суддя Київського апеляційного суду Шебуєва В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Александрова Дмитра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою, захисник Александров Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , 05 червня 2025 року подав апеляційну скаргу, а також порушив питання поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження захисник ОСОБА_1 зазначив, що раніше подавав апеляційну скаргу на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року, але вона була повернута у зв'язку з ненаданням ним витягу з договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 . Апеляційну скаргу він подав повторно.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційну скаргу на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року захисник ОСОБА_1 подав 14 березня 2025 року, тобто в межах визначеного ч.2 ст. 294 КУпАП строку на апеляційне оскарження.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 травня 2025 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 було повернуто через не надання посвідченої належним чином довіреності на ведення справи, договору про надання правової допомоги або ордеру разом з витягом з договору про надання правової допомоги із зазначенням повноважень або обмежень його прав на вчинення окремих дій як захисника, а також відсутності таких документів у матеріалах справи.
06 травня 2025 року захисник ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року. Постановою Київського апеляційного суду від 02 червня 2025 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 також повернуто апелянту. 05 червня 2025 року захисник ОСОБА_1 знов подав апеляційну скаргу на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року, долучивши до апеляційної скарги ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 від 03 травня 2022 року та договір про надання правничої допомоги від 02 січня 2025 року, укладеного з ОСОБА_1 .
Апеляційний суд вважає, що визначені захисником ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження слід вважати поважними, а строк підлягає поновленню.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне встановлення обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а лише повідомив про погане самопочуття. Поліцейський не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, що є порушенням процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння. Суд першої інстанції не надав належної оцінки долученому до протоколу відеозапису та не врахував стан ОСОБА_1 після ДТП, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про доведеність ухилення його від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, та ч.1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування такої постанови суду першої інстанції.
Відповідно до наданого суду першої інстанції протоколу про адміністративне правопорушення від 01 січня 2025 року серії ЕПР1№ 209949 01 січня 2024 року о 01 год. 40 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota д.н.з. НОМЕР_1 по перехрестю вул. Дарницьке шосе - п-т П. Григоренка у м. Києві, не обрав безпечної швидкості руху, аби мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на дорожню перешкоду, а саме дорожнє огородження, що спричинило механічні пошкодження транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 12.1 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
01 січня 2024 року о 01 год. 40 хв. ОСОБА_1 , керував автомобілем Toyotaд.н.з. НОМЕР_1 по вул. П. Радзіня,1 у м. Києві з явними ознаками алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння, водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До вказаних протоколів про адміністративне правопорушення були долучені картки обліку адміністративних правопорушень, схему місця ДТП від 01 січня 2025 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01 січня 2025 року, та DVD-диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
З наданих суду документів вбачається, що 01 січня 2024 року о 01 год. 40 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті вул. Дарницьке шосе та п-т П. Григоренка у м. Києві не обрав безпечної швидкості руху, аби мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на дорожню перешкоду, а саме дорожнє огородження, що спричинило механічні пошкодження транспортного засобу. Внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, на місце ДТП було викликано бригаду швидкої медичної допомоги. Після надання первинної медичної допомоги на місці ДТП, ОСОБА_1 відмовився від госпіталізації. В процесі спілкування з ОСОБА_1 поліцейським були виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння та пред'явлено вимогу пройти відповідний огляд на місці ДТП або в медичному закладі. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився.
Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а поліцейський не пропонував йому пройти огляд у медичному закладі, що є порушенням процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння. Такі посилання апелянта спростовуються матеріалам справи.
Як вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису після встановлення особи ОСОБА_1 поліцейський в кареті швидкої допомоги запитав у нього чи вживав він алкогольні напої. ОСОБА_1 відповів, що трохи вживав. Поліцейський пред'явив ОСОБА_1 вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, а також в медичному закладі. ОСОБА_1 відмовився.
В суді першої інстанції ОСОБА_1 зазначав, що у момент коли працівники поліції пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння він почував себе дуже погано та внаслідок отриманих травм не усвідомлював, що відбувається.
Разом з тим, на місці ДТП ОСОБА_1 був оглянутий медиками швидкої медичної допомоги та від госпіталізації відмовився. Також ОСОБА_1 не надав суду доказів того, що після складення протоколу про адміністративне правопорушення він був госпіталізований, звертався за додатковою медичною допомогою або проходив відповідне лікування. З відеозапису вбачається, що після огляду медиками швидкої допомоги ОСОБА_1 надавав поради пасажиру, що перебував в автомобілі разом з ним, та викликав евакуатор. Це вказує на те, що ОСОБА_1 усвідомлював, що відбувається та контролював свої дії.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції. Апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дарницького районного суду містаКиєва від 07 березня 2025 року без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника Александрова Дмитра Олександровича, якийдіє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду міста Києвавід 07 березня 2025 року без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Шебуєва В.А.