09 липня 2025 року Справа № 640/9872/21
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача Рибченко Н.М. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі № 640/9872/21 позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено частково.
Позовну заяву у справі подала представник позивача адвокат Рибченко Н.М., на підтвердження повноважень наданий до Окружного адміністративного суду міста Києва ордер на надання правової допомоги серії КВ №468601 від 07.04.2021.
До позовної заяви представником позивача долучена заява в порядку ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про подання доказів щодо понесених позивачем судових витрат на правову (правничу) допомогу протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення по справі.
Відповідно до положень частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Так, оскільки рішення у цій справі ухвалено в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути заяву без участі учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали заяви, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, суд зазначає, що представником позивача дотримано порядок та строк подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення встановленого ч.7 ст. 139 КАС України.
Заява про ухвалення додаткового судового рішення обґрунтована тим, що враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу адвоката покладаються на відповідача.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до заяви додано копії:
- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №11257/10,
- ордеру на надання правничої допомоги серії АІ №1937955 від 02.07.2025,
- договору про надання правової (правничої) допомоги №30/06-1 від 30.06.2025,
- акта виконаних робіт від 01.07.2025 згідно договору про надання правової (правничої) допомоги №30/06-1 від 30.06.2025,
- рахунку №1 від 30.06.2025,
- детального опису робіт (наданих послуг) від 01.07.2025 згідно договору про надання правової (правничої) допомоги №30/06-1 від 30.06.2025,
- платіжної інструкції №773814804 від 01.07.2025.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Як вже зазначено судом вище, відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботи.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 по справі №810/2760/17.
В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати до матеріалів справи розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.
Відповідно до поданих адвокатом копій документів, адвокатом надані послуги:
1) усна консультація клієнта з посиланням на норми чинного законодавства, протягом 1 (однієї) години: вартість - 1135,00 грн,
2) аналіз судової практики, що стосувалась предмету спору по даній справі, протягом 2 (двох) години: вартість - 2270,00 грн,
3) складання та подання позовної заяви щодо оскарження протиправних дій Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на вул. Братиславській, 14-В у Деснянському районі м. Києва, листом-відповіддю 12926/0/09/27-20 від 24.12.2020, протягом 5 (п'яти) годин вартість - 5675,00 грн,
4) складання та подання відповіді на відзив по справі 640/9872/21, протягом 1 (однієї) години: вартість - 1135,00 грн.
Загальна вартість усіх послуг (робіт) за виконану роботу адвоката згідно із прейскурантом ставок гонорару адвоката Рибченко Н.М. на 2021 рік складає 10215,00 грн.
Досліджуючи надані представником позивача документи, суд зазначає, що вказані документи містять посилання на вказану адміністративну справу, яка розглядалась судом.
За вимогами ч. 6,7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, враховуючи не складність справи, відсутність значного обсягу послуг наданих адвокатом, та часткове задоволенні позовних вимог заявлена вартість послуг на правничу допомогу 10215,00 грн є завищеною.
Судом враховується, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийняте рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому, судом враховано, що спірні правовідносини є такими, що не вимагали ретельної підготовки та вивчення значного обсягу документів, а тому, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної роботи, а також не потребувала витрат адвокатом значного обсягу часу при представництві інтересів позивача при розгляді цієї справи.
В даному випадку, зважаючи на предмет спору, складність адміністративної справи, та часткове задоволення позову, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 10215,00 грн є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв'язку з чим підлягають зменшенню до 1000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252 КАС України, суд -
Заяву представника позивача Рибченко Н.М. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн (одну тисячу гривень 00 коп.).
В задоволенні решти вимоги про відшкодування витрат, - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
Відповідач - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, буд.32, м.Київ, 01001; код ЄДРПОУ 26345558).
Повний текст додаткового рішення складено 09.07.2025.
Суддя Б.В. Богатинський