Рішення від 07.07.2025 по справі 280/3438/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 року Справа № 280/3438/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Фірми «Юніор»

до Державної податкової служби України

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Фірма «Юніор» (далі - ПП Фірма «Юніор», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 1), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо неприйняття податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за квітень 2022 року та травень 2022 року;

зобов'язати відповідача 1 прийняти:

- Декларацію з податку на додану вартість із додатками за квітень 2022 року від 16.06.2022 позивача датою направлення в автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України та надіслати квитанцію про прийняття декларації;

- Декларацію з податку на додану вартість із додатками за травень 2022 року 16.06.2022 позивача датою направлення в автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України та надіслати квитанцію про прийняття декларації.

Також позивач просить суд стягнути з відповідачів на свою користь понесені витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 6500,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2022 у справі № 280/4025/22 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Івано-Франківській області про переведення ПП «Фірма «Юніор» на спрощену систему оподаткування; зобов'язано відновити реєстрацію позивача платником ПДВ з 01.04.2022. Рішення набрало чинності 27.04.2023. Таким чином, на думку позивача, протиправно призупинене свідоцтво платника ПДВ вважається чинним на весь період від його видачі, незалежно від призупинення. На момент подання декларацій позивач перебував на загальній системі оподаткування, мав статус платника ПДВ і, відповідно мав обов'язок подавати декларації з ПДВ, а відповідач мав обов'язок приймати зазначені декларації. Наголошує, що не зважаючи на це, декларації за квітень і травень 2022 року досі не прийняті податковим органом, що підтверджується відсутністю квитанцій про їх прийняття. Таким чином, вважає, що податковий орган в порушення вимог Податкового кодексу України та всупереч рішенню суду від 06.12.2022 по справі № 280/4025/22 не приймає податкові декларації з ПДВ за квітень, травень 2022 року ПП «Фірма «Юніор», у зв'язку із чим позивач змушений звернутися до суду.

Ухвалою судді від 06.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач 2 позов не визнав, 14.05.2025 на адресу суду через систему «Електронний суд» надіслав відзив (вх. №239702), у якому, зокрема пояснює, що 04.04.2022 о 09:01:45 через Електронний кабінет платником отримано повідомлення про реєстрацію з 01.04.2022 позивача платником єдиного податку на підставі Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. Таким чином, вказує, що з 01.04.2022 позивач втратив статус платника податку на додану вартість на підставі реалізації свого права на самостійний вибір платником системи оподаткування. Виходячи з вищенаведеного, на думку відповідача 2, позивач станом на 16.06.2022 не мав права, встановленому податковим законодавством, подавати декларації за квітень та травень 2022 року, так як не мав статусу платника ПДВ на той час. Щодо посилання на рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/4025/22 зазначає, що вказане рішення набрало законної сили 27.04.2023. Таким чином, ще раз наголошує, що декларації за квітень 2022 року від 16.06.2022 та травень 2022 року від 16.06.2022були надані ПП Фіма «Юніор» за період коли позивач не мав статусу платника з податку на додану вартість. Станом на 12.05.2025, відповідно до накопиченої інформації в базах даних ДПС, повторно податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2022 року та за травень 2022 року ПП «Юніор» не подавались, у зв'язку із чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 15.05.2025 у задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Запорізькій області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.

16.05.2025 від представника позивача до суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив (вх. №24281), у якій щодо статусу позивача як платника ПДВ у період подання податкових декларацій за квітень, травень 2022 року додатково зауважує, що суд визнав незаконним переведення позивача на спрощену систему оподаткування та відновив його статус як платника ПДВ саме з 01.04.2022, тому твердження відповідача 2 про відсутність у ПП «Фірма Юніор» статусу платника ПДВ у період подання декларацій є хибним. Подання Позивачем у цей період податкових декларацій з ПДВ було його прямим обов'язком як платника податку. Щодо повторного подання декларацій з ПДВ за квітень, травень 2022 року зазначає, що позивач своєчасно подав зазначені декларації, проте відповідач незаконно відмовляється їх приймати, пропонуючи повторне подання, що призведе до порушення строків, визначених законом, та накладення штрафу згідно з п. 119.1 Податкового кодексу України. На підставі викладеного, вважає дії податкового органу щодо відмови у прийнятті поданих позивачем податкових декларацій є протиправними та такими, що порушують вимоги Податкового кодексу України та рішення суду. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач 1 позов також не визнав, 21.05.2025 направив через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву (вх. №25392), який є повністю аналогічним за доводами раніше поданому представником відповідача відзиву.

27.05.2025 від представника позивача до суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив (вх. №26411), у якій додатково підкреслює, що згідно з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.11. 2023 по справі №280/7678/23 Державну податкову службу України зобов'язано здійснити визначену законодавством процедуру щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних. Зазначене рішення суду було виконано податковим органом - податкові накладні зареєстровані датою їх подання для реєстрації - 09.06.2022. Пояснює, що наразі відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) у позивача у періоді квітень-травень 2022 року зареєстровано податкових накладних (зобов'язань) на загальну суму 7329897,40 грн, в т.ч. ПДВ 734 36,05грн, та відсутні прийняті декларації з ПДВ за квітень-травень 2022 року. Проте, починаючи з моменту реєстрації податкових накладних, станом на 22.05.2025, ані відповідач 1, ані відповідач 2 не звертались до позивача з приводу розбіжностей між даними ЄРПН за період 01.04.2022-31.05.2022 та податковими зобов'язаннями що повинні бути відображені в деклараціях за квітень-травень 2022 року.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП Фірма «Юніор» (код ЄДРПОУ 22152963) зареєстровано юридичною особою 16.02.1995. Видами діяльності позивача є: 23.20 Виробництво вогнетривких виробів (основний); 23.99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у.; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення.

Позивач з 01.11.2012 зареєстрований платником податку на додану вартість.

29.03.2022 керівником позивача прийнято рішення (наказ №4 від 29.03.2022) про обрання спрощеної системи оподаткування та реєстрацію у зв'язку з цим іншого податкового статусу позивача.

29.03.2022 позивачем засобами програмного комплексу «M.E.Doc» подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з метою переходу з 01.04.2022 на спрощену систему оподаткування, зокрема на 3 групу платників єдиного податку за ставкою 2% до доходу без реєстрації платником ПДВ (надалі - Заява про застосування спрощеної системи оподаткування).

Згідно з квитанцією № 2 до Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, вказаний документ отримано ДПС України 29.03.2022 о 15:21:46, реєстраційний номер документа: 9044433635.

30.03.2022 через економічну недоцільність переходу на спрощену систему оподаткування керівником позивача прийнято рішення (наказ № 5 від 30.03.2022) про скасування наказу № 4 від 29.03.2022 та відкликання Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

31.03.2022 через сервіс «гаряча лінія» ДПС України позивачем отримано інформацію щодо порядку відкликання Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до отриманої інформації, відкликання відбувається зокрема шляхом повідомлення в довільній формі щодо відмови від відповідної заяви, оскільки приписами податкового законодавства не встановлені вимоги щодо форми, змісту, порядку подання відповідних повідомлень.

31.03.2022 на підставі наказу № 5 від 30.03.2022 та з урахуванням консультації, отриманої через сервіс «гаряча лінія» ДПС України сформовано заяву (повідомлення) за вих. № 136 щодо скасування помилково поданої Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (надалі Заява про скасування), яку направлено до контролюючого органу через електронний кабінет платника податків з накладенням кваліфікованого електронного цифрового підпису (надалі - Електронний кабінет).

04.04.2022 о 09:01:45 через Електронний кабінет отримано повідомлення про реєстрацію з 01.04.2022 позивача платником єдиного податку на підставі Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

08.04.2022 у зв'язку з бездіяльністю Головного управління ДПС в Івано-Франківській області щодо розгляду Заяви про скасування та прийнятим рішенням про переведення позивача на спрощену систему оподаткування, позивачем через Електронний кабінет повторно подано Заяву про скасування заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

08.04.2022 через сервіс «гаряча лінія» ДПС України позивачем подано звернення щодо бездіяльності контролюючого органу, яка полягає у невжитті контролюючим органом заходів щодо вчасного розгляду Заяви про скасування, що потягло за собою прийняття безпідставного рішення, зокрема про переведення позивача з 01.04.2022 на спрощену систему оподаткування з метою вирішення питання про скасування статусу платника єдиного податку 3 групи за ставкою 2%.

Співробітники сервісу «гаряча лінія» ДПС України запевнили позивача в тому, що відповідне рішення буде скасовано за наслідками розгляду відповідного звернення.

В той же час, питання про скасування рішення про переведення позивача з 01.04.2022 на спрощену систему оподаткування прийнято не було, що мало численні негативні правові наслідки для позивача та впливало на можливість здійснення прав та виконання обов'язків позивачем як платником податків.

18.05.2022 позивачем засобами програмного комплексу «M.E.Doc» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2022 року.

За наслідками обробки вказаної декларації позивачем отримано квитанцію № 1 від 18.05.2022, в якій зазначено, що вказаний документ не прийнято, в графі «виявлені помилки/зауваження» зазначено: «документ не може бути прийнятий Податкова звітність за період призупинення реєстрації платника ПДВ та перебування платника на спрощеній системі оподаткування ІІІ групи зі ставкою 2 % не подається».

Такі самі дії вчинені позивачем 16.06.2022 у зв'язку з поданням декларації з податку на додану вартість за травень 2022 і так само отримано квитанцію 1 від 16.06.2022, в якій зазначено аналогічні підстави для відмови в її прийнятті.

Позивач, з урахуванням приписів Закону України від 12.05.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», що набрав чинності 27.05.2022, яким внесено зміни, зокрема до пп. 69.1 п. 69 підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та доповнено пп. 69.11, яким передбачено, що платники ПДВ зобов'язані до 15 липня 2022 року зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) податкові накладні (надалі - ПН), складені за операціями з постачання товарів/послуг, здійсненими протягом лютого-травня 2022 року подав на реєстрацію до ЄРПН наступні податкові накладні:

08.06.2022 позивачем програмними засобами системи «M.E. Doc» подано на реєстрацію ПН № 41 від 27.04.2022. Вказана податкова накладна складена у зв'язку із виникненням у позивача податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до умов договору поставки № 2100848 від 17.02.2021, укладеним з Акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» у зв'язку зі здійсненням поставки товарів згідно з видатковою накладною № 284 від 27.04.2022, товарно-транспортною накладною № Р-284 від 27.04.2022.

Однак, згідно з квитанцією до вказаної ПН від 08.06.2022 вказану ПН доставлено до центрального рівня ДПС України 08.06.2022 о 14:48:19, документ не прийнято, в графі «виявлені помилки/зауваження» зазначено: «документ не може бути прийнятий. Реєстрація платника ПДВ продавця призупинена з 01.04.2022 по 31.05.2022 у зв'язку з перебуванням на спрощеній системі оподаткування ІІІ групи зі ставкою 2 %. Податкові накладні за операціями, здійсненими у період призупинення реєстрації платника ПДВ продавця у зв'язку з перебуванням на спрощеній системі оподаткування ІІІ групи зі ставкою 2 %, не складаються».

10.06.2022 позивачем програмними засобами системи «M.E. Doc» подано на реєстрацію ПН № 39 від 25.05.2022. Вказана податкова накладна складена у зв'язку із виникненням у позивача податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до умов договору поставки № 1101-01 від 01.11.2018, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Днепропресс Сталь» у зв'язку зі здійсненням поставки товарів згідно з видатковою накладною № 339 від 26.05.2022, товарно-транспортною накладною № Р-339 від 26.05.2022.

Згідно з квитанцією до ПН від 08.06.2022 вказану ПН доставлено до центрального рівня ДПС України 10.06.2022 о 10:52:53, документ не прийнято, в графі «виявлені помилки/зауваження» зазначено: «документ не може бути прийнятий. Реєстрація платника ПДВ продавця призупинена з 01.04.2022 по 31.05.2022 у зв'язку з перебуванням на спрощеній системі оподаткування ІІІ групи зі ставкою 2 %. Податкові накладні за операціями, здійсненими у період призупинення реєстрації платника ПДВ продавця у зв'язку з перебуванням на спрощеній системі оподаткування ІІІ групи зі ставкою 2 %, не складаються».

Окрім цього, вважаючи себе платником ПДВ, позивачем 27.05.2022 платіжним дорученням № 400 сплачено до бюджету ПДВ за квітень 2022 в сумі 23000,00 грн.

З метою вирішення питання щодо відновлення свого статусу як платника податків загальної системи оподаткування та платника ПДВ позивачем вчинялись наступні дії.

30.05.2022 з метою відмови від податкового статусу платника єдиного податку за ставкою 2% від доходу з 01.04.2022, позивачем подано відповідну заяву датовану 31.03.2022 про відмову з 01.04.2022 від вказаного податкового статусу, вказана заява прийнята, що підтверджується квитанцією № 2 від 30.05.2022.

01.06.2022 за наслідками розгляду вказаної заяви позивача відповідачем 2 прийнято рішення про залишення її без розгляду без зазначення дійсних підстав для такого рішення.

31.05.2022 не погоджуючись з рішенням контролюючого органу щодо переведення на спрощену систему оподаткування з 01.04.2022 Позивач, з метою захисту своїх прав та отримання правової допомоги звернувся до АО «Аксіома», з яким 31.05.2022 укладено договір про надання правової допомоги.

10.06.2022 з метою формування правової позиції по справі АО «Аксіома» направлено адвокатський запит до ДПС України. Вказаний адвокатський запит листом ДПС України від 15.06.2022 за вих. № 5250/7/99-00-04-03-03-07 скеровано до ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

20.06.2022 отримано відповідь ГУ ДПС в Івано-Франківській області на адвокатський запит (вих. № 5469/6/09-19-18-05-12 від 16.06.2022).

Так, зі змісту відповіді на запит вбачається, що 01.04.2022 за наслідками опрацювання Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування ГУ ДПС у Івано-Франківській області прийнято рішення про переведення позивача з 01.04.2022 на спрощену систему оподаткування на 3 групу зі сплатою ставки податку в розмірі 2 %. Далі зазначається про те, що у період з 29.03.2022 по 29.05.2022 позивачем не подавалась заява з відміткою «Відмова» від спрощеної системи оподаткування; на лист від 31.03.2022 вих. № 136 (вхідний номер ГУ ДПС у Івано-Франківській області від 06.04.2022 №8412/6) 14.04.2022 позивача повідомлено про реєстрацію з 01.04.2022 платником єдиного податку.

Позивач, вважаючи, що при викладених та встановлених обставинах справи дії контролюючих органів щодо переведення позивача - платника податку із загальної системи оподаткування з 01.04.2022 на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, при умові, що ним подано заяву до 01.04.2023 про відмову від такого переходу, є порушенням його права, а подальші дії щодо відмови у реєстрації податкових накладних є наслідком такого порушення, звернувся із позовом до суду.

Вказані обставини встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2022 у справі № 280/4025/22, яким позовні вимоги ПП Фірма «Юніор» задоволені.

Суд визнав протиправним та скасував рішення ГУ ДПС у Івано-Франківській області про переведення позивача з 01.04.2022 на спрощену систему оподаткування обліку та звітності за ставкою 2% від доходу та зобов'язав ГУ ДПС у Івано-Франківській області відновити в Єдиному банку даних юридичних осіб відомості про статус позивача як платника податків загальної системи оподаткування з 01.04.2022 та відомостей про реєстрацію позивача платником податку на додану вартість з 01.04.2022.

Також суд зобов'язав ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені позивачем - податкові накладні, а саме: № 39, дата складання 25.05.2022, на загальну суму 67140,00 грн, в тому числі ПДВ - 11240,00 грн, датою її первинного подання - 10.06.2022; № 41, дата складання 27.04.2022, на загальну суму 16200,00 грн, в тому числі ПДВ 2700,00 грн, датою її первинного подання - 08.06.2022.

Вказане рішення залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі № 280/4025/22.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, судом встановлено, що 08.06.2022 на виконання своїх податкових зобов'язань позивач направив до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені за операціями, здійсненими у квітні 2022 року: №1 від 07.04.2022, № 2 від 13.04.2022, № 3 від 24.04.2022, № 4 від 30.04.2022, №5 від 01.04.2022, № 6 від 01.04.2022, № 7 від 05.04.2022, № 8 від 05.04.2022, №9 від 05.04.2022, №10 від 05.04.2022, №11 від 06.04.2022, №12 від 07.04.2022, №13 від 07.04.2022, №14 від 11.04.2022, №15 від 11.04.2022, № 16 від 13.04.2022, №17 від 13.04.2022, №18 від 13.04.2022, № 19 від 13.04.2022, № 20 від 18.04.2022, №21 від 19.04.2022, №22 від 19.04.2022, № 23 від 19.04.2022, № 24 від 20.04.2022, №25 від 21.04.2022, №26 від 21.04.2022, № 27 від 21.04.2022, № 28 від 21.04.2022, № 29 від 21.04.2022, №30 від 22.04.2022, № 31 від 22.04.2022, № 32 від 22.04.2022, № 33 від 22.04.2022, № 34 від 25.04.2022, №35 від 25.04.2022, № 36 від 25.04.2022, № 37 від 25.04.2022, № 38 від 25.04.2022, № 39 від 25.04.2022, № 40 від 26.04.2022, № 42 від 28.04.2022, № 43 від 28.04.2022, № 44 від 29.04.2022, № 45 від 29.04.2022, № 46 від 30.04.2022.

Вищезазначені податкові накладні не були прийняті для реєстрації. Відповідно до інформації, яка міститься в квитанціях до вищевказаних податкових накладних: «документ доставлений до центрального рівня ДПС України 08.06.2022, але не може бути прийнятий. Реєстрація платника ПДВ продавця призупинена з 01.04.2022 по 31.05.2022 у зв'язку з перебуванням на спрощеній системі оподаткування ІІІ групи зі ставкою 2%. Податкові накладні за операціями, здійсненими у період призупинення реєстрації платника ПДВ продавця у зв'язку з перебуванням на спрощеній системі оподаткування ІІІ групи зі ставкою 2%, не складаються».

09.06.2022 на виконання своїх податкових зобов'язань позивач направив до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені за операціями, здійсненими у травні 2022 року: №1 від 14.05.2022, №2 від 18.05.2022, №3 від 02.05.2022, №4 від 02.05.2022, № 5 від 03.05.2022, №6 від 03.05.2022, №7 від 03.05.2022, №8 від 04.05.2022, №9 від 04.05.2022, №10 від 04.05.2022, №11 від 04.05.2022, №12 від 05.05.2022, №13 від 05.05.2022, №14 від 05.05.2022, №15 від 10.05.2022, №16 від 10.05.2022, №17 від 10.05.2022, №18 від 10.05.2022, № 19 від 12.05.2022, №20 від 12.05.2022, №21 від 13.05.2022, №22 від 17.05.2022, №23 від 17.05.2022, №24 від 17.05.2022, №25 від 17.05.2022, №26 від 17.05.2022, №27 від 18.05.2022, №28 від 18.05.2022, №29 від 18.05.2022, №30 від 18.05.2022, №31 від 19.05.2022, №32 від 19.05.2022, №33 від 19.05.2022, №34 від 23.05.2022, №35 від 23.05.2022, №36 від 23.05.2022, №37 від 23.05.2022, №38 від 24.05.2022, №40 від 25.05.2022, №41 від 25.05.2022, №42 від 26.05.2022, №43 від 26.05.2022, №44 від 27.05.2022, №45 від 27.05.2022, №46 від 27.05.2022, №47 від 31.05.2022, №48 від 31.05.2022.

Вищезазначені податкові накладні не були прийняті для реєстрації. Відповідно до інформації, яка міститься в квитанціях до вищевказаних податкових накладних: «документ доставлений до центрального рівня ДПС України 09.06.2022, але не може бути прийнятий. Реєстрація платника ПДВ продавця призупинена з 01.04.2022 по 31.05.2022 у зв'язку з перебуванням на спрощеній системі оподаткування ІІІ групи зі ставкою 2%. Податкові накладні за операціями, здійсненими у період призупинення реєстрації платника ПДВ продавця у зв'язку з перебуванням на спрощеній системі оподаткування ІІІ групи зі ставкою 2%, не складаються».

27.07.2023 позивач звернувся до ДПС України із заявою про прийняття для реєстрації та реєстрацію зазначених вище податкових накладних.

Листом від 22.08.2023 №24190/6/99-00-12-02-05-06 ДПС України повідомив позивача про те, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2022 по справі №280/4025/22 виконано, та зазначено, що податкові накладні, які указані в заяві позивача, не були предметом судового розгляду у справі №280/4025/22. Також повідомлено, що відповідно до п. 20 Порядку ведення ЄРПН, внесення відомостей до ЄРПН здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Позивач вважаючи дії ДПС України щодо відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних протиправними та такими, що унеможливлюють виконання позивачем своїх обов'язків як платника податку на додану вартість, у зв'язку з чим звернувся з позовом до суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.11.2023 по справі №280/7678/23, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024, позовні вимоги ПП Фірма «Юніор» задоволені:

визнано протиправними дії ДПС України щодо неприйняття для реєстрації поданих позивачем податкових накладних: №1 від 07.04.2022, № 2 від 13.04.2022, № 3 від 24.04.2022, № 4 від 30.04.2022, №5 від 01.04.2022, № 6 від 01.04.2022, № 7 від 05.04.2022, № 8 від 05.04.2022, №9 від 05.04.2022, №10 від 05.04.2022, №11 від 06.04.2022, №12 від 07.04.2022, №13 від 07.04.2022, №14 від 11.04.2022, №15 від 11.04.2022, № 16 від 13.04.2022, №17 від 13.04.2022, №18 від 13.04.2022, № 19 від 13.04.2022, № 20 від 18.04.2022, №21 від 19.04.2022, №22 від 19.04.2022, № 23 від 19.04.2022, № 24 від 20.04.2022, №25 від 21.04.2022, №26 від 21.04.2022, № 27 від 21.04.2022, № 28 від 21.04.2022, № 29 від 21.04.2022, №30 від 22.04.2022, № 31 від 22.04.2022, № 32 від 22.04.2022, № 33 від 22.04.2022, № 34 від 25.04.2022, №35 від 25.04.2022, № 36 від 25.04.2022, № 37 від 25.04.2022, № 38 від 25.04.2022, № 39 від 25.04.2022, № 40 від 26.04.2022, № 42 від 28.04.2022, № 43 від 28.04.2022, № 44 від 29.04.2022, № 45 від 29.04.2022, № 46 від 30.04.2022, доставлених для реєстрації 08.06.2022, та податкових накладних: №1 від 14.05.2022, №2 від 18.05.2022, №3 від 02.05.2022, №4 від 02.05.2022, № 5 від 03.05.2022, №6 від 03.05.2022, №7 від 03.05.2022, №8 від 04.05.2022, №9 від 04.05.2022, №10 від 04.05.2022, №11 від 04.05.2022, №12 від 05.05.2022, №13 від 05.05.2022, №14 від 05.05.2022, №15 від 10.05.2022, №16 від 10.05.2022, №17 від 10.05.2022, №18 від 10.05.2022, № 19 від 12.05.2022, №20 від 12.05.2022, №21 від 13.05.2022, №22 від 17.05.2022, №23 від 17.05.2022, №24 від 17.05.2022, №25 від 17.05.2022, №26 від 17.05.2022, №27 від 18.05.2022, №28 від 18.05.2022, №29 від 18.05.2022, №30 від 18.05.2022, №31 від 19.05.2022, №32 від 19.05.2022, №33 від 19.05.2022, №34 від 23.05.2022, №35 від 23.05.2022, №36 від 23.05.2022, №37 від 23.05.2022, №38 від 24.05.2022, №40 від 25.05.2022, №41 від 25.05.2022, №42 від 26.05.2022, №43 від 26.05.2022, №44 від 27.05.2022, №45 від 27.05.2022, №46 від 27.05.2022, №47 від 31.05.2022, №48 від 31.05.2022, доставлених для реєстрації 09.06.2022;

вирішено вважати прийнятими для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем вказані вище податкові накладні;

зобов'язано ДПС України здійснити визначену законодавством процедуру щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначених податкових накладних.

Зазначене рішення суду було виконано ДПС України та податкові накладні зареєстровані датою їх подання для реєстрації - 09.06.2022.

Наразі, відповідно до ЄРПН у ПП Фірма «Юніор» у періоді квітень-травень 2022 року зареєстровано податкових накладних (зобов'язань) на загальну суму 7329897,40 грн, в теч. ПДВ 734536,05грн.

У зв'язку з відсутністю прийняття декларацій з ПДВ за квітень-травень 2022 року, позивач направив до ДПС України лист № 101 від 04.02.2025 з вимогою прийняти декларацію з ПДВ із додатками за квітень 2022 року від 16.06.2022 та декларацію з ПДВ із додатками за травень 2022 року від 16.06.2022.

Проте, 28.02.2025 від ДПС України було отримано лист-відповідь №5900/6/99-00-12-02-01-06 від 28.02.2025, в якому податковий орган зазначав про відсутність у нього обов'язку приймати зазначені податкові декларації.

12.03.2025 позивач звернувся до відповідача 1 зі скаргою на бездіяльність посадових осіб державної податкової служби (на підставі статті 19-1 розділу I та статей 55, 56 глави 4 розділу II Податкового кодексу України).

Відповідач 1 на скаргу надав відповідь № 9982/6/99-00-12-02-06 від 09.04.2025, в якій фактично відмовив в прийнятті декларацій з ПДВ позивача.

Вважаючи бездіяльність ДПС України щодо прийняття податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2022 року та травень 2022 року протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим Кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Підпунктом 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та 48.4 ПК України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено п. 49.10 ст. 49 ПК України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних від шкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для не прийняття ДПІ податкових декларацій за квітень, травень 2022 року було лише те, що з 01.04.2022 позивач втратив статус платника податку на додану вартість на підставі реалізації свого права на самостійний вибір платником системи оподаткування, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2022 по справі №280/4025/22, яким зобов'язано ГУ ДПС у lвано-Франкiвськiй області відновити в Єдиному банку даних юридичних осіб відомості - статус ПП Форма «Юніор», як платника податків загальної системи оподаткування з 01.04.2022 та відомостей про реєстрацію ПП фірма «Юніор» платником податку на додану вартість з 01.04.2022, набрало законної сили лише 27.04.2024.

Проте, судом було установлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2022 по справі №280/4025/22, яке набрало законної сили 27 квітня 2023 року, визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Івано-Франківській області про переведення позивача з 01.04.2022 на спрощену систему оподаткування обліку та звітності за ставкою 2% від доходу та зобов'язано ГУ ДПС у Івано-Франківській області відновити в Єдиному банку даних юридичних осіб відомості про статус позивача як платника податків загальної системи оподаткування з 01.04.2022 та відомостей про реєстрацію позивача платником податку на додану вартість з 01.04.2022.

У вказаній справі суд дійшов висновку про те, що позивач, маючи право вибору системи оподаткування, що включає зокрема і можливість добровільної відмови від реалізації цього права, реалізував його шляхом подання 31.03.2022 заяви в довільній формі за вих. № 136 щодо скасування помилково поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування через електронний кабінет платника податків. Однак, вказана заява була залишена без розгляду відповідачем 2, що мало наслідком прийняття відповідачем 2 безпідставного та необґрунтованого рішення про переведення позивача з 01.04.2022 на спрощену систему оподаткування, зокрема на 3 групу платників єдиного податку за ставкою 2% від доходу та потягло для позивача несприятливі наслідки у вигляді призупинення реєстрації платником ПДВ та відповідно позбавлення права на складення податкових накладних починаючи з 01.04.2022. … Таким чином, ГУ ДПС у Івано-Франківській області як суб'єкт владних повноважень, всупереч наведеним вимогам процесуального законодавства, не довів правомірності прийнятого ним рішення та не надав належних доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства України.

Як вже було зазначено вище в силу вимог ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зауважує, що питання щодо відсутності правових підстав для застосування з 01.04.2022 для позивача спрощеної системи оподаткування не потребує додаткового дослідження доказування в межах розгляду цієї справи.

Вказане рішення суду по справі №280/4025/22 набрало законної сили, отже підлягає виконанню і є обов'язковими для всіх учасників справи, як то передбачено ст.370 КАС України.

Отже, після набрання законної сили рішенням про задоволення позовних вимог та визнання незаконним переведення позивача на спрощену систему оподаткування відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття. Таке рішення податкового органу не може створювати будь-яких правових наслідків для платника податку.

Як виснував Верховний суд в постанові по справі у справі № 804/6070/16 від 09.12.2020 протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття контролюючим органом рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

За наведеного вище правового регулювання та обставин даної справи, відновлення рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2022 по справі №280/4025/22, яке набрало законної сили, статусу позивача як платника податку на додану вартість за період квітень-травень 2022 року, означає відновлення всіх прав та обов'язків платника ПДВ, в тому числі права нараховувати податок на додану вартість і обов'язок складати та реєструвати податкові декларації.

Отже, з набранням судовим рішенням законної сили відповідач повинен був прийняти податкові декларації, направлені позивачем для реєстрації, і здійснити передбачені законодавством дії щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

До того ж, наразі на підставі судових рішень у ЄРПН у періоді квітень-травень 2022 року позивачем зареєстровано податкових накладних (зобов'язань) на загальну суму 7329897,40 грн, в т.ч. ПДВ 734536,05 грн, проте відсутні прийняті декларації з ПДВ за квітень-травень 2022 року.

За таких обставин, суд вважає, що бездіяльність ДПС України щодо прийняття податкових декларацій ПП Фірма «Юніор» з податку на додану вартість за квітень 2022 року та травень 2022 року є протиправною, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ДПС України прийняти декларації ПП «Фірма «Юніор» з податку на додану вартість разом із додатками, а саме: за квітень 2022 року від 16.06.2022 та за травень 2022 року від 16.06.2022, за датою направлення їх в автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України.

Підстави для визнання протиправною бездіяльності ГУ ДПС України у Запорізькій області щодо прийняття податкових декларацій ПП «Фірма «Юніор» з податку на додану вартість за квітень 2022 року та травень 2022 року у суду відсутні, оскільки вказані декларації позивачем було направлено в автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України. Доказів звернення позивача безпосередньо до відповідача 2 матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).

Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційна до розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ПП Фірма «Юніор» документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 11.09.2023 між ПП Фірма «Юніор» та адвокатом Комарницькою Л.А. був укладений договір №17/09 про надання правничої допомоги.

Відповідно до Акту №2 приймання-передачі наданих послуг від 14.05.2025 за договором, сума наданих послуг складає 6500,00 грн., а саме: аналіз документів, збір доказів (первинні документи, податкові накладні, розрахунки коригування, квитанції тощо), формування правової позиції по справі щодо подання податкових декларацій за квітень, травень 2022 року - 4 год. - 2000,00 грн, складання адміністративного позову про визнання протиправною бездіяльності податкового орану та зобов'язання ДПС прийняти Декларації з ПДВ за квітень, травень 2022 року - 3500,00 грн, складання відповіді на відзив по справі №280/3438/25 - 1000,00 грн.

На підставі рахунку №2/05 від 14.05.2025 позивачем здійснено оплату послуг з правничої допомоги у сумі 6500,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 509 від 28.05.2025.

Так, суд вважає безпідставним віднесення до витрат на правничу допомогу наступних послуг: «аналіз документів, збір доказів (первинні документи, податкові накладні, розрахунки коригування, квитанції тощо), формування правової позиції по справі», оскільки це є складовими процесу підготовки позовної заяви, що свідчить про відсутність підстав для їх відокремлення від послуги складання позовної заяви.

Судом встановлено, що адвокатом Комарницькою Л.А. підготовлена та подана позовна заява до Запорізького окружного адміністративного суду, а також відповіді на відзив ДПС України та ГУ ДПС у Запорізькій області.

Представники відповідачів звернулись до суду із запереченнями на відшкодування судових витрат, зазначаючи, що заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому підлягає зменшенню що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Крім того, суд зазначає, що у постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На думку суду, вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до задоволення частково, оскільки підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

Отже, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір правничої допомоги є завищеним та таким, що підлягає зменшенню. На думку суду, обґрунтованим, об'єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 2000,00 грн. за складання та подання до суду адміністративного позову та 500,00 грн за складання та подання відповідей на відзив. Аналогічні висновки щодо необхідності застосування критеріїв співмірності при оцінці наданих адвокатом послуг викладено у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 по справі №200/14113/18-а.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 134, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Фірми «Юніор» (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 1, код ЄДРПОУ 22152963) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо прийняття направлених 16.06.2022 Приватним підприємством Фірма «Юніор» податкових декларацій ПП «Фірма «Юніор» з податку на додану вартість за квітень 2022 року та травень 2022 року.

Зобов'язати Державну податкову службу України прийняти направлені Приватним підприємством Фірма «Юніор» декларації з податку на додану вартість разом із додатками, а саме: за квітень 2022 року від 16.06.2022 та за травень 2022 року від 16.06.2022, за датою направлення їх в автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Фірми «Юніор» суму судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак

Попередній документ
128734009
Наступний документ
128734011
Інформація про рішення:
№ рішення: 128734010
№ справи: 280/3438/25
Дата рішення: 07.07.2025
Дата публікації: 11.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (02.09.2025)
Дата надходження: 21.07.2025
Предмет позову: визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії