про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
09 липня 2025 рокум. Ужгород№ 260/5599/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Іванчулинець Д.В., розглянувши заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАК-ОІЛ» (вул. Верховинська, буд. 1, смт. Усть-Чорна, Тячівський район, Закарпатська область, 90520, код ЄДРПОУ 43875084) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАК-ОІЛ» (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - відповідач), яким просить:
1) прийняти дану позовну до розгляду;
2) визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Закарпатській області № 258 (внутрішній номер 187484) від 20 червня 2025 року про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 07130314202100005, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАК-ОІЛ» (ЄДРПОУ 43875084).
3) зобов'язати Головне управління ДПС у Закарпатській області видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального інформацію щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 07130314202100005, яка видана Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАК-ОІЛ» (ЄДРПОУ 43875084), та поновити інформацію (внести відомості) до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального про ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 07130314202100005, яка видана Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАК-ОІЛ» (ЄДРПОУ 43875084).
Разом з позовом представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, якою просить: зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Закарпатській області № 258 (внутрішній номер 187484) від 20 червня 2025 року про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАК-ОІЛ», реєстраційний номер ліцензії 07130314202100005, терміном дії з 17.03.2021 року по 17.03.2026 рік до набрання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду законної сили.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що предметом оскарження в даній справі є правомірність розпорядження Головного управління ДПС у Закарпатській області № 258 (внутрішній номер 187484) від 20 червня 2025 року про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 07130314202100005, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАК-ОІЛ» (ЄДРПОУ 43875084).
Звернувшись до суду із заявою про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАК-ОІЛ» обґрунтовує необхідність застосування таких заходів тим, що: 1) Розпорядження є протиправним, а дії контролюючого органу, що стосуються його прийняття, є неправомірними та мають ознаки перевищення повноважень; 2) анулювання ліцензії матиме для Заявника невідворотні наслідки у вигляді: зупинення господарської діяльності; неможливості забезпечення потреб населення та підприємств паливом; невідворотності вивільнення працівників; втрати прибутку, простою обладнання, тобто настання фінансових втрат; неможливості відновити господарську діяльність за місцем її провадження з причин, незалежних від волі Заявника.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши зміст такої заяви суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування вищенаведеного положення КАС України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 87640690) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92270719) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
У заяві про забезпечення позову позивач просить суд зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Закарпатській області № 258 (внутрішній номер 187484) від 20 червня 2025 року про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАК-ОІЛ» - до рішення до набрання законної сили рішенням у цій справі.
Разом з тим, суд зазначає, що предметом розгляду у даній адміністративній справі є правомірність розпорядження Головного управління ДПС у Закарпатській області № 258 (внутрішній номер 187484) від 20 червня 2025 року про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 07130314202100005, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАК-ОІЛ» (ЄДРПОУ 43875084).
Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії - розпорядження Головного управління ДПС у Закарпатській області № 258 (внутрішній номер 187484) від 20 червня 2025 року про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 07130314202100005, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАК-ОІЛ» (ЄДРПОУ 43875084) - до набрання рішенням в дані справі законної сили, зумовлює фактично вирішення даного спору по суті, що суперечить природі інституту забезпечення позову.
Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності рішень та дій відповідача при прийняті оскаржуваної вимоги.
Крім того, позивачем до заяви про забезпечення позову не додано жодних доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
При розгляді заяви про забезпечення позову судом не встановлено очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення відповідача, оцінка на предмет законності може бути дана судом тільки під час розгляду відповідної позовної заяви. Відтак, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Виходячи із змісту поданої заяви та доводів наведених в її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150 - 151, 154, 248 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАК-ОІЛ» (вул. Верховинська, буд. 1, смт. Усть-Чорна, Тячівський район, Закарпатська область, 90520, код ЄДРПОУ 43875084) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст.296 КАС України.
Суддя Д.В. Іванчулинець