про відмову у задоволенні клопотання
09 липня 2025 рокум. Ужгород№ 260/4847/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну порядку і способу виконання судового рішення в адміністративній справі №260/4847/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника з 01.04.2019 року, з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії померлого чоловіка ОСОБА_2 , згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28 вересня 2022 року за №ХР 17955, станом на 05.03.2019, з урахуванням оновленого грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 по втраті годувальника з 01.04.2019 року, з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії померлого чоловіка ОСОБА_2 , згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28 вересня 2022 року за №ХР 17955, станом на 05.03.2019, з урахуванням оновленого грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
26 червня 2025 року відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду в справі №260/4847/22, відповідно до якої просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/4847/22 на підставі якого видано виконавчий лист від 16.01.2023 року, а саме в частині зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 по втраті годувальника з 01.04.2019 року, з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії померлого чоловіка ОСОБА_2 , згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28 вересня 2022 року за №ХР 17955, станом на 05.03.2019, з урахуванням оновленого грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, змінивши на: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 заборгованість щодо нарахованої та невиплаченої суми пенсійних виплат у розмірі 72114,39 грн..
07 липня 2025 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення на позовну заяву, у якій вказує, що заявником не надано жодних доказів щодо ухилення відповідача (боржника) Головного управління від виконання рішення суду у даній справі. Окрім цього вказує, те, що Головне управління як відповідач у цій справі, не відмовляється виплачувати стягувачу різницю в пенсії за минулий час за період з 01.04.2019 року по 31.01.2023 року у сумі 72114,39 грн., однак така різниця буде виплачена в порядку черговості після виділення коштів з Державного бюджету України.
Посилання заявника, що рішення не виконується Головним управлінням є безпідставним з огляду на те, що судом першої інстанції при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів, які будуть нараховані, як різниця в пенсії за минулий час за період.
У постанові від 24 грудня 2014 року у справі №21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
У вказаних запереченнях представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні поданої заяви.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Відтак, у силу приписів частини 2 статті 378 КАС України розгляд заяви здійснюється у порядку письмового позовного провадження.
Стаття 124 Конституції України та стаття 14 КАС встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно із ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Суд зазначає, що необхідною умовою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, є наявність виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення.
Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі №П/811/269/17.
Суд зазначає, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії зі сплати заборгованості по пенсії і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Резолютивна частина рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року у справі №260/4847/22 має зобов'язальний характер і судом при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по виплаті позивачу пенсійної заборгованості.
Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості по виплаті такої допомоги судом не здійснювався, тому, змінивши спосіб виконання вказаного рішення із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 по втраті годувальника з 01.04.2019 року, з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії померлого чоловіка ОСОБА_2 , згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28 вересня 2022 року за №ХР 17955, станом на 05.03.2019, з урахуванням оновленого грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум на стягнення конкретної суми цієї заборгованості, а саме стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 заборгованість щодо нарахованої та невиплаченої суми пенсійних виплат у розмірі 72114,39 грн., фактично змінив би рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішив би питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.
Суд звертає увагу на те, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07.03.2018 у справі № 456/953/15-а, від 16.07.2020 у справі №130/2176/17, від 11.11.2020 у справі №817/628/15 та від 17.02.2021 у справі №295/16238/14-а.
Окрім того, Верховним Судом у постанові від 10.07.2018 у справі №490/9519/16-а сформульовано наступний правовий висновок: «Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті».
Оскільки у справі, що розглядається, встановлено, що способом відновлення порушеного права ОСОБА_1 у цій справі обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої допомоги не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то суд дійшов висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просив позивач, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі №260/4847/22.
Суд звертає увагу, що обставини, викладені у заяві про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі, не обґрунтовують доцільність і необхідність зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Так, матеріали заяви свідчать про те, що нараховану на виконання рішення суму допомоги не було виплачено стягувачу у зв'язку із відсутністю фінансових надходжень.
Відповідно до ч.1 ст.23 та ст.116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.
Суд зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по виплаті допомоги, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до порядку, визначеного КМУ. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (зокрема, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду у вказаній справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, то суд вважає безпідставними аргументи державного виконавця, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі №260/4847/22.
При цьому суд враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по виплаті допомоги, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Висновки аналогічні за змістом викладені Верховним Судом у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу виконання рішення у цій справі.
Керуючись статтями 248, 256, 294-295, 378 КАС України, суд -
У задоволенні заяви представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну порядку і способу виконання судового рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 року в адміністративній справі №260/4847/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Ю.Дору