09 липня 2025 рокум. Ужгород№ 260/2789/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Закарпатській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ у Волинській області), в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у врахуванні заробітної плати за 2022-2024 роки при перерахунку пенсії на підставі ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2024 року з урахуванням заробітної плати за 2022-2024 роки при перерахунку пенсії на підставі ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
3. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області стосовно індексації пенсії ОСОБА_1 за 2023-2024 pp.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2024 року з урахуванням заробітної плати за 2022-2024 роки при перерахунку пенсії на підставі ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і виплатити додаткові кошти, проіндексувавши її з урахуванням збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у 10846,37 грн, що врахували при призначенні пенсії, на 1,197, а з 01.03.2024 року з урахуванням збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у 10846,37 грн, що врахували при призначенні пенсії, на 1,0796.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Закарпатській області та з квітня 2022 року отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Листом від 03.10.2024 року № 4811-4591/П-02/8-0700/24 ГУ ПФУ у Закарпатській області повідомило позивача про те, що після переведення на інший вид пенсії розмір пенсії ОСОБА_1 було обчислено із застосуванням показника заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн. з урахуванням 41 року 7 місяців 2 днів страхового стажу (індивідуальний коефіцієнт стажу - 0,41583) та заробітної плати згідно даних реєстру застрахованих осіб за період з 01.07.2000 року по 31.12.2021 року (індивідуальний показник заробітної плати - 1,64286).
Так як на момент призначення пенсії за віком, позивач продовжує працювати, а з її заробітної плати утримуються та перераховуються до Пенсійних органів страхові внески, остання вважає, що має право на проведення нарахування пенсії за віком з урахуванням заробітної плати.
Своє волевиявлення щодо такого нарахування пенсії за віком підтверджується поданою відповідачу 1 заявою, за змістом якої, позивач просила обчислити розмір пенсії за віком із урахуванням заробітної плати за 2022-2024 року оскільки це вплине на коефіцієнт заробітної плати, та, як наслідок, на розмір пенсії.
Заява про перерахунок пенсії була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області. За результатами розгляду вказаної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області винесено рішення № 921060806920 від 13.03.2025 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії відповідно до ст. 42 Закону № 1058, оскільки з часу попередньої заяви минуло менше ніж два роки та після попереднього перерахунку не має 24 місяці набутого страхового стажу.
На переконання позивача, при обчисленні її пенсії за віком, необхідно було врахувати заробітну плату з якої сплачені страхові внески, а не застосовувати показник середньої заробітної плати по Україні за період 2019- 2021 року.
Водночас, листом ГУ ПФУ Закарпатської області від 03.10.2024 року № 4811-4591/П-02/8-0700/24 повідомлено ОСОБА_1 лише про те, що за результатами розгляду її заяви від 19.04.2022 року здійснено переведення на інший вид пенсії розмір пенсії ОСОБА_1 , який було обчислено із застосуванням показника заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн. з урахуванням 41 року 7 місяців 2 днів страхового стажу (індивідуальний коефіцієнт стажу -0.41583) та заробітної плати згідно даних реєстру застрахованих осіб за період з 01.07.2000 року по 31.12.2021 року (індивідуальний показник заробітної плати -1,64286).
Тобто, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.09.2024 року вх. № 4591/П-0700-24 відповідачем 1 надано лише інформацію щодо розрахунку розміру пенсії за віком при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший.
Жодної відповіді по суті щодо здійснення перерахунку пенсії у 2024 році, формули, за якою було здійснено такий перерахунок і яка враховує актуальний розмір її заробітної плати та актуальний розмір страхового стажу, надано не було, що свідчить про бездіяльність з боку пенсійного органу.
Крім того, позивач стверджує, що її пенсія не була проіндексована на підставі відповідних постанов Уряду, а встановлено доплати в розмірі 100 грн. З урахуванням зазначеного, вважає, що відповідач в 2023-2024 роках протиправно встановив їй доплати до пенсії у розмірі 100 грн., замість здійснення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення (1,197 і 1,0796 відповідно).
Ухвалою судді від 21.04.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
29.04.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого, відповідач 1 з позовними вимогами не погоджується. Зазначає, що за результатами розгляду поданої позивачем заяви та доданих до неї документів на дату звернення за перерахунком пенсії, 13.03.2025 року за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії №921060806920 згідно частини 4 статті 42 Закону №1058, оскільки з часу попередньої заяви про перерахунок пенсії (29.04.2024 року) минуло менш ніж два роки, а також після попереднього перерахунку позивач не має 24 місяці набутого страхового стажу.
Тобто, позивач реалізував своє право на перерахунок пенсії відповідно до Закону і здійснити переперерахунок є протиправним та суперечливим, з огляду на практику застосування пенсійного законодавства де не існує поняття перерахунку, повторного перерахунку або будь-якого іншого перерахунку пенсії, окрім поняття "перерахунку пенсії".
При цьому, з аналізу норм Закону № 1058-1V вбачається, що перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру який після призначення (перерахунку) пенсії продовжував працювати та має менш як 24 місяці страхового стажу.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Закарпатській області провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.03.2024 року, враховуючи вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про перерахунок пенсії, визначено ГУ ПФУ у Волинській області, тож саме вказаний орган має бути зобов'язано повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії відповідно у випадку задоволення позову.
У встановлений ухвалою суду від 21.04.2025 року строк, відзиву на позовну заяву відповідачем 2 до суду не надано.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Закарпатській області та отримувала пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
19.04.2022 року позивачем було подано заяву про перехід на інший вид пенсії та переведено її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно Закону №1058.
При призначенні такої пенсії відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки (10846,37 грн.).
06.03.2025 року позивач звернулася до відповідача 1 із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону №1058.
Заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуто ГУ ПФУ у Волинській області, рішенням якого від 13.03.2025 року за № 921060806920 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки, з часу попередньої заяви минуло менше ніж два роки та після попереднього перерахунку не має 24 місяці набутого страхового стажу.
Вважаючи протиправною відмову у перерахунку пенсії, позивач звернулася до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статей 1, 7, 8 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) установлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципом рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Право на отримання пенсій мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку.
Відповідно до частини першої статті 9, статті 10 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Згідно із частиною першою статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс * (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100 %, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
З аналізу наведених норм Закону №1058-IV вбачається, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Тобто, положення статті 45 Закону №1058-IV встановлюють порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за вказаним законом, на інший. При цьому, переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 23.10.2018 (справа №334/2653/17) та в постанові від 10.04.2019 (справа №336/372/16-а).
Отже, у випадку задоволення заяви позивача про перерахунок пенсії, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, буде відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яку він наразі продовжує отримувати.
Суд зазначає, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.
Відповідно до пункту 3 «Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.05.2018 №10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії: продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії; продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Оскільки позивач після призначення пенсії продовжив працювати, тому при наявності не менш як 24 місяці додаткового страхового стажу відповідач без додаткового звернення повинен був провести відповідний перерахунок його пенсії.
Разом з тим, доказів проведення відповідного перерахунку пенсії позивача після її призначення 19.04.2022 року, відповідачем 1 суду не надано.
Натомість, відмовляючи у перерахунку пенсії за заявою позивача від 06.03.2025 року, ГУ ПФУ у Волинській області в своєму рішенні від 13.03.2025 року зазначає, що відповідний перерахунок по стажу та заробітної плати було проведено на підставі поданої заяви № 612 від 29.04.2024 року, а відтак, з часу попередньої заяви минуло менше ніж два роки та після попереднього перерахунку не має 24 місяці набутого страхового стажу.
Суд вважає такі доводи відповідача 2 необгрунтованими, та такими, що не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
При цьому, суд зауважує, що позивач категорично заперечує, а відповідачем, на виконання вимог ч. 2 ст.77 КАС України, не надано документального підтвердження звернення позивача із заявою від 29.04.2024 року про перерахунок пенсії.
Натомість, суд констатує, що в матеріалах справи містяться листи відповідача 1 інформаційного характеру (про розмір пенсії) від 03.10.2024 року на заяву позивача від 20.09.2024 року та від 21.01.2025 року на заяву позивача від 15.01.2025 року, що також не можуть розцінюватися як заяви позивача про перерахунок пенсії, оскільки, за наслідками розгляду відповідної заяви пенсіонера, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний прийняти передбачене законодавством рішення.
Враховуючи наведене, суд констатує, що права позивача в цій частині позовних вимог порушені саме відмовою відповідача 2 здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону України № 1058.
Частина 2 ст. 9 КАС України надає суду право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, належним способом захисту прав позивача в цій частині позовних вимог є визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області № 921060806920 від 13.03.2025 року та зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.03.2025 року щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до ст. 42 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.
Що стосується позовних вимог в частині індексації пенсії позивача, суд зазначає наступне.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).
Згідно із абзацом другим частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 Закону №1282-ХІІ є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина перша статті 9 Закону № 1282-XII).
Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії.
Обов'язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-ІІІ), у якій визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону №2017-ІІІ).
У свою чергу, у зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 було прийнято Закон України №2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі - Закон №2040-IX), яким, зокрема, частину п'яту статті 2 Закону №1282-XII було викладено в новій редакції.
Так, частиною п'ятою статті 2 Закону №1282-XII в редакції Закону №2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
Отже, враховуючи положення частини п'ятої статті 2 Закону №1282-XII та абзацу 4 частини другої статті 42 Закону №1058-IV, суд констатує, що Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України визначати порядок здійснення індексації пенсій та розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
На виконання вимог статті 42 Закону №1058-IV Кабінет Міністрів України 20.02.2019 затвердив Порядок №124, яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до пункту 4 Порядку №124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
К= ((ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% / 100%) + 1,
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій, відповідно до цього Порядку, проводиться щороку з 1 березня.
Отже, з 2019 року Порядком №124 з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Згідно із пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно із абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пенсії, які призначені відповідно до Закону №1058-IV та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій, а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 Деякі питання пенсійного забезпечення громадян (Офіційний вісник України, 2008 р., № 25, ст.785), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до пункту 6 Порядку №124 під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Тобто, запровадивши механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон № 1282-ХІІ пов'язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій.
Разом з тим, пунктом 5 Порядку №124 визначено базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, а саме: станом на 01.10.2017 (3764,40 грн) до якого застосовується коефіцієнт, визначений за формулою, наведеною в абзаці першому пункту 4 цього Порядку і в цій частині положення Порядку №124 суперечать статті 42 Закону №1058-ІV з огляду на таке.
Як вже було зазначено вище, відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Так, відповідно до статті 27 Закону України №1058-ІУ розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
При цьому, частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, розмір пенсії за віком визначається для кожного пенсіонера індивідуально і залежить від набутого ним страхового стажу, отримуваної заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески та, зокрема, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Суд повторює, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення порядку здійснення індексації пенсій та розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
При цьому, під порядком розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Розмір щорічного збільшення зазначеного показника, повинен встановлюватися Кабінетом Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
Разом з цим, суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати базову розрахункову величину (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, який становить 3764,40 грн) до якої може бути застосований коефіцієнт збільшення, оскільки такий підхід нівелює основне призначення індексації грошових доходів населення - підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін та суперечить акту вищої юридичної сили Закону №1058-IV, абзацом 1 частини другої статті 42 якого чітко визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.
В контексті наведеного суд зазначає, що юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту законних очікувань (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.
У справі Кечко проти України (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, суд зазначає, що під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку №124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV, у зв'язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.
16.02.2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №118 Про індексацію пенсій за заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (далі - постанова №118). Пунктом 1 постанови №118 установлено, що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
24.02.2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (далі - постанова №168). Пунктом 1 постанови №168 установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197. Відповідно до пункту 10 постанови №168, установлено, що: у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році (далі - постанова №185) установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., №19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796 (пункт 1 постанови).
Отже, з метою забезпечення у 2022 - 2024 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії: у 2022 році - 1,14 згідно з постановою №118; у 2023 році - 1,197 згідно із постановою №168; у 2024 році - 1,0796 згідно з постановою №185.
Таким чином, індексація пенсій у 2022-2024 роках повинна проводитись відповідно до постанови №118, постанови №168, постанови №185 Порядку №124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, відповідно.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 13.01.2025 року у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 року у справі №200/422/24, від 27.01.2025 року у справі №620/7211/24, від 28.01.2025 року у справі №400/4663/24, від 20.02.2025 року у справі №460/2711/24.
Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням позовних вимог та зазначених вище висновків Верховного Суду, суд констатує, що відповідач 1 здійснюючи в 2022-2024 роках перерахунок пенсії позивача на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV, без застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Матеріалами справи підтверджується, що для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки, в розмірі 10846,37 гривень.
З урахуванням заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання провести з 01.03.2024 року індексацію пенсії за віком, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії (10846,37 грн) в розмірі 1,197, 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в обраний судом спосіб.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для часткового задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4 код ЄДРПОУ 204530635), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, буд. 22В код ЄДРПОУ 13358826), про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 921060806920 від 13.03.2025 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.03.2025 року щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до ст. 42 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні індексації пенсії за віком з 01.03.2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії (10846,37 грн) в розмірі 1,197, 1,0796.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести ОСОБА_1 з 01.03.2024 року індексацію пенсії за віком, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії (10846,37 грн) в розмірі 1,197, 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
6. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
СуддяС.І. Рейті