07 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/2068/25
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України » Житомирській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2024 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже проведеної виплати за 2024 рік;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, недоотриману щорічну разову грошову виплату до Дня Незалежності України 2024 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, що з урахуванням раніше виплаченої суми становить 10805,00 (десять тисяч вісімсот поять гривень 00 копійок).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є учасником бойових дій та відповідно до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII, має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Натомість у 2024 році Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було виплачено позивачу разову грошову допомогу до Дня Незалежності за 2024 рік, як учаснику бойових дій у розмірі - 1000 грн. З виплатою щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у зазначеному розмірі позивач не погоджується, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 відкрито провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/14216/23.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/14216/23.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 01.11.2015 та право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, та відповідно має право на отримання щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII.
У 2024 році позивач отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік в розмірі 1000 грн., яку виплатило Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Не погоджуючись із розміром вказаної виплати, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про нарахування та виплату йому вказаної допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Однак, листом від 03.01.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило позивачу у виплаті щорічної разової грошової допомоги у збільшеному розмірі, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369 та відсутність підстав для виплати разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Не погодившись з нарахуванням та виплатою щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено Законом №3551-XII, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни та створення належних умов для їх життєзабезпечення є Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону № 3551-XII (у редакції, чинній з 15 квітня 2023 року з урахуванням змін, внесених Законом України від 20 березня 2023 року №2983-IX) щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369, установлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 року у таких розмірах:
особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:
- I групи - 3100 гривень;
- II групи - 2900 гривень;
- III групи - 2700 гривень;
учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень;
особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 3100 гривень;
членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 650 гривень;
учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 450 гривень.
Як свідчать матеріали справи, позивачу виплачено разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №369 від 02.04.2024.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримані норми положень Закону №3551-XII та постанови Кабінету Міністрів України №369 від 02.04.2024.
За таких обставин, суд вважає помилковими доводи позивача про те, що він має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік в більшому розмірі, оскільки виплата спірної грошової допомоги мала здійснюватися в розмірі, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України №369 від 02.04.2024.
Такий висновок відповідає позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2025, ухваленій за результатами розгляду зразкової справи №440/14216/23.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 по справі №440/14216/23, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003. ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07 липня 2025 року.
Суддя Р.М.Шимонович