Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 липня 2025 року Справа№640/17261/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказу від 09.09.2022 №517 , -
07 жовтня 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу від 09.09.2022 №517 про застосування дисциплінарного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом №517 від 09.09.2022 року за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 6, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України “Про Національну поліцію», абзаців другого, третього, дев'ятого, одинадцятого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, підпункту 11 пункту 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правового берега) УПП у місті Києві, відповідно до пункту 4 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Позивач звертає увагу, що службове розслідування було призначено за доповідною запискою, яка не є документом та підставою для його призначення. Крім того, спірний наказ від 09.09.2022 року про застосування до позивача дисциплінарного стягнення винесений з порушенням вимог абзацу першого частини третьою статті 26 Дисциплінарного статуту.
У зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/17260/22.
08 листопада 2022 представником Департаменту патрульної поліції надано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що у діях працівників патрульної поліції встановлено відсутність контролю за своєю поведінкою та недотримання норм ділового мовлення, що є порушенням Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2011 року № 1179.
Проведеним службовим розслідуванням наявність факту скоєння позивачем вчинку, що дискредитує звання працівника поліції та свідчить про порушення ним вимог вимог статей 245, 246 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пунктів 1, 2, 6, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 43 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 8 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 № 1395, абзаців другого, третього, дев'ятого, одинадцятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, підпункту 11 пункту 3.1. розділу III Посадової інструкції інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП від 16.08.2021 № 1784, відповідно до пункту 4 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред'являються до професійних і моральних якостей поліцейського
Представник відповідача звертає увагу, що службове розслідування було завершене на 30 день від дня його призначення, отже строки проведення службового розслідування не порушено.
З урахуванням наведеного представник Департаменту патрульної поліції вважає позовні вимоги необґрунтованими.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/17261/22.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції.
25 липня 2022 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції складено доповідну записку, якою запропоновано розглянути питання щодо проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 .
Наказом Департаменту патрульної поліції від 25.07.2022 року № 99 призначено службове розслідування з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у місті Києві ДПП) старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .
Наказом від 08.08.2022 року №1071 продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 25.07.2022 № 999 на п'ятнадцять календарних днів.
Наказом від 23.08.2022 року № 1151 Про допуск до виконання службових обов'язків працівників УПП в місті Києві ДПП, інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у місті Києві ДПП) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 допущено до виконання службових обов'язків за займаною посадою.
23.08.2022 року начальником Департаменту патрульної поліції затверджено висновок службового розслідування. Згідно вказаного висновку встановлено складання ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього pyxy, зафіксоване не в автоматичному режимі не в присутності особи є прямим порушенням прав під час провадження в справі про адміністративне правопорушення.
24.07.2022 - 25.07.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не контролював свою поведінку, допускав використання ненормативної лексики та не вжив заходів щодо припинення порушення службової дисципліни напарником, чим вчинив дисциплінарний проступок, який негативно позначився на авторитеті Національної поліції України.
Наказом Департаменту патрульної поліції №517 від 09.09.2022 року накладено на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02.07.2015 №580-VIII Про Національну поліцію (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом органів Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом №580-VIII.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону №580-VIII поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з пунктами 1-3 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Частиною першою статті 59 Закону №580-VIII установлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Частиною першою статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
В контексті наведеного суд зазначає, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх невиконання. Працівник поліції в особистій поведінці - у службовий та позаслужбовий - час повинен дотримуватись Конституції України, законів України та Статуту, Присяги поліцейського, повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції та їх працівників у очах громадськості.
Частиною першою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, є Дисциплінарний статут.
За змістом преамбули Дисциплінарного статуту дія останнього поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За приписами пунктів 1, 2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України Про Національну поліцію, зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України, поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.
Пункт 7 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту зобов'язує поліцейського утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини.
Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
На підставі пункту 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський, серед іншого, повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
Враховуючи наведені норми, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків, недотримання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, наказів Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а так само у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807; далі - Порядок №893); він конкретизує процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, визначає права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За приписами пунктів 4, 13, 14 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
Отже, в ході службового розслідування з'ясовуються обставини, з приводу яких воно було призначене, встановлюється наявність чи відсутність вини порушника у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь його відповідальності, а також ставлення до скоєного, та в разі підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку виконавцем службового розслідування вноситься пропозиція про застосування до винної особи конкретного дисциплінарного стягнення.
У відповідності до пунктів 1, 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Як встановлено судом, наказ про призначення службового розслідування прийнятий у зв'язку з надходженням рапорту старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП капітана поліції Пoгopiлoї Ірини про те, щo під час моніторингу соціальної мережі “Instagrаm» було виявлено, що користувач https://instagram.com/python_molurus на своїй сторінці виклав відеоматеріал (додано до матеріалів дисциплінарного провадження), що вказує на можливе порушення службової дисципліни інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .
У ході службового розслідування встановлено, що у діях працівників патрульної поліції встановлено відсутність контролю за своєю поведінкою та недотримання норм ділового мовлення, що є порушенням Пpaвил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом MВC від 09 листопада 2011 pокy № 1179.
Також складання ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього pyxy, зафіксоване не в автоматичному режимі не в присутності особи є прямим порушенням прав під час провадження в справі про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, за результатами службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла наступних висновків.
24.07.2022 - 25.07.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 під чac затримання ОСОБА_3 не контролювали свою поведінку, допускали використання ненормативної лексики та не вжили заходів щодо припинення порушення службової дисципліни напарником, чим вчинили дисциплінарний проступок, який негативно позначився на авторитеті Національної поліції України.
Під час затримання ОСОБА_4 , старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не попередив його про застосування фізичної сили, чим порушив вимоги частини першої статті 43 Закону України “Про Національну поліцію».
Під час судового розгляду цієї справи позивачем не спростовані обставини вчинення ним дисциплінарного проступку, а саме порушення вимог пунктів 1, 2, 6, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2016 року № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України “Пpo Національну поліцію», абзаців другого, третього, дев'ятого, одинадцятого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, підпункту 11 пункту 3.1. розділу ІІІ Посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП від 16.08.2021 № 1784.
Характер вчиненого проступку дискредитує високе звання поліцейського, діяльність поліції загалом, підриває її авторитет та довіру населення до неї як до органу державної влади, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Така поведінка не відповідає етичним нормам поліцейського щодо формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також не сприяє посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі “Звежинський проти Польщі» (заява № 34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі “Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (заява № 63235/00).
Згідно із абзацами першим, другим пункту 1 розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
На підставі статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частиною сьомою статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Відповідно до частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Статтею 29 Дисциплінарного статуту визначені особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Водночас визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією особи, якій законом надано право притягувати порушника до дисциплінарної відповідальності. Відтак, виходячи з характеру проступку, фактичних обставин, за яких він був вчинений, особи порушника, начальник Департаменту патрульної поліції одноособово може застосувати до поліцейського будь-який вид дисциплінарного стягнення, передбачений нормами Дисциплінарного статуту.
Судом не встановлено порушень при вирішенні відповідачем процедурних питань щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Разом з цим, судом не приймаються до уваги посилання позивача на те, що службове розслідування розпочате відповідачем без наявних правових підстав з огляду на те, що згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається, в тому числі, і на підставі рапорту про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування відносно позивача розпочате на підставі рапорту старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП капітана поліції Пoгopiлoї Ірини від 25.07.2022 року, а отже вказані доводи є необґрунтованими.
Щодо посилань позивача на порушення відповідачем вимог абзацу першого частини третьої статті 26 Дисциплінарного статуту при винесенні оспорюваного наказу від 09.09.2022 року про застосування до позивача дисциплінарного стягнення, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 26 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
Так, наказом ДПП від 25.07.2022 призначене службове розслідування відносно позивача, наказом від 08.08.2022 - подовжено на 15 календарних днів, 23.08.2022 - затверджено висновок службового розслідування.
Таким чином, службове розслідування проведено у строк, визначений Дисциплінарним статутом.
Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури прийняття наказу №517 від 09.09.2022 року, які б могли вплинути на результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.
Суд вважає необхідним зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що спірний наказ видано на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зважаючи на відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування наказу від 09.09.2022 №517, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Лазарєв