Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 липня 2025 року Справа№640/14319/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві (юридична адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) до товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРЯНКА» (юридична адреса: 02224, м. Київ, Броварське шосе, 10а, код ЄДРПОУ 19067805) про зобов'язання вчинити дії,
Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРЯНКА» про зобов'язання вчинити дії.
Головне управління ДПС у м. Києві просить суд надати дозвіл на реалізацію майна товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРЯНКА», яке перебуває у податковій заставі згідно актів опису майна № 14 від 15.02.20218 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 6660-25 від 24.11.2024 року з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника.
Позов вмотивований тим, що станом на момент подачі позовної заяви щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі у відповідача обліковується податковий борг на загальну суму 3111399,28 грн. Позивач зазначає, що ним вжито всіх необхідних та вичерпних заходів з метою погашення суми податкового боргу ТОВ «ДНІПРЯНКА». Проте суму узгоджених зобов'язань не сплачено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року було відкрито провадження у справі № 640/14319/21/21 за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРЯНКА» про зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу № 640/14319/21 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025 року зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Тарасенку І.М.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року, суддею Тарасенком І.М. прийнято справу № 640/14319/21 до свого провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Відповідач не скористався своїм правом, та не надав суду відзив на позовну заяву.
Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - Головне управління ДПС у м. Києві, є юридичною особою публічного права - установою, яка є територіальним органом Державної фіскальної служби України, яка в свою чергу, була створена в процесі перетворення Державної податкової служби України, та яка наділена правовим статусом контролюючого органу. Загальний обсяг правоздатності такого суб'єкта податкових відносин, як «контролюючий орган», визначено положеннями ст. 41 Податкового кодексу України. Зміст функцій контролю цих органів визначено положеннями ст. 61 Податкового кодексу України.
Відповідач - товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРЯНКА», код ЄДРПОУ 19067805, є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 03.03.1993 року, юридична адреса: 02224, м. Київ, Броварське шосе, буд. 10а. Види діяльності за КВЕД: основний 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; інші види діяльності: 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 92.00 Організування азартних ігор; 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Відповідно до баз даних ГУ ДПС у м. Києві, картки особового рахунка платника з податку на прибуток приватних підприємств, акцизного податку на пальне та адміністративних штрафів та інших санкцій ТОВ «ДНІПРЯНКА» обліковується податковий борг.
Заборгованість з податку на додану вартість виникла у розмірі 24597,33 грн внаслідок несплати грошових зобов'язань, визначених самостійно та нарахованих контролюючим органом за результатом перевірок, несплати пені; акцизного податку у розмірі 16250,41 грн внаслідок несплати грошових зобов'язань, визначених платником самостійно; земельного податку у розмірі 1206960,52 грн внаслідок несплати грошових зобов'язань, визначених самостійно та нарахованих контролюючим органом за результатом перевірок, несплати пені; орендна плата з юридичних осіб у розмірі 1421741,66 грн внаслідок несплати грошових зобов'язань, визначених самостійно та нарахованих контролюючим органом за результатом перевірок, несплати пені; податок на нерухоме майно у розмірі 334774,19 грн внаслідок несплати грошових зобов'язань, визначених самостійно та нарахованих контролюючим органом за результатом перевірок, несплати пені; податок на нерухоме майно у розмірі 99044,69 грн внаслідок несплати грошових зобов'язань, визначених платником самостійно; рентна плата у розмірі 356,39 грн внаслідок несплати грошових зобов'язань, визначених самостійно та нарахованих контролюючим органом за результатом перевірок, несплати пені; рентна плата за спец виростання води у розмірі 152,49 грн внаслідок несплати грошових зобов'язань, визначених самостійно та нарахованих контролюючим органом за результатом перевірок, несплати пені; штрафні санкції у розмірі 7521,00 грн внаслідок несплати грошових зобов'язань, визначених самостійно та нарахованих контролюючим органом за результатом перевірок.
Таким чином, у ТОВ «ДНІПРЯНКА» обліковується податковий борг у сумі 3111399,28 грн.
Податковим органом була виставлена ТОВ «ДНІПРЯНКА» податкова вимога № 6660-25 від 24.11.2014 року на загальну суму 9172,00 грн, яка була отримана представником товариства.
Також, складено акти опису майна у податкову заставу № 14 від 15.02.2018 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 660-25 від 24.11.2014 року.
ГУ ДПС у м. Києві було вжито заходів щодо стягнення боргу у судовому порядку.
Зокрема позивач звертався до суду із позов до ТОВ «ДНІПРЯНКА» про стягнення податкового боргу у розмірі 932941,71 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2020 року у справі № 826/12040/17 було стягнуто з ТОВ «ДНІПРЯНКА» у розмірі 693 589,13 грн., (шістсот дев'яносто три тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень тринадцять копійок) з них: земельний податок з юридичних осіб - 629081,15 грн., орендна плата за землю з юридичних осіб - 41107,07 грн., податок на нерухоме майно - 23400,55 грн, шляхом перерахування грошових коштів з рахунків, відкритих у банківських установах, обслуговуючих такого платника податків, на бюджетний рахунок Головного управління ДФС у м. Києві.
З метою вирішення справи про стягнення кошті на користь бюджету та виконання податкових зобов'язань відповідачем, ГУ ДПС у м. Києві неодноразово вживались заходи, зокрема оформлювались інкасові доручення, з метою примусового списання коштів з розрахункових рахунків платника податків. Проте, банк відмовляв податковому органу у прийнятті до виконання вказаних доручень, у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках ТОВ «ДНІПРЯНКА».
Оскільки, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, а тому у стягувана виникло право на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України).
Положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За приписами пункту 87.1 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно пункту 87.2 статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
В силу вимог пункту 87.3 статті 87 ПК України, не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:
- майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;
- майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг, оренду, схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;
- майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;
- кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім'я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005), отримані від замовників морських та річкових суден та інших плавучих засобів;
- майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України;
- майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;
- майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;
- кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
У відповідності до пункту 89.3 статті 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Згідно пункту 89.5 статті 89 ПК України, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
За приписами пунктів 95.1- 95.3 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем прийнято рішення від 24.11.2014 року № 660-25 про опис майна відповідача у податкову заставу.
В подальшому, податковим органом було складено акти опису майна ТОВ «ДНІПРЯНКА» та зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження рухомого майна відповідача на підставі означеного акта.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.11.2021 року у справі № 200/8357/19-а зазначив наступне: «...ПК України визначені обов'язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, а саме: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується».
Як вже зазначалось, ГУ ДПС у м. Києві інкасові доручення до банківських установ не надсилались у зв'язку з відсутністю у ТОВ «ДНІПРЯНКА» відкритих банківських рахунків.
Водночас відповідачем не надано жодних пояснень та доказів, якими б спростовувалися означені вище обставини.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем вжито всіх залежних від нього заходів для стягнення податкового боргу, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судові витрати по справі згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (юридична адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) до товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРЯНКА» (юридична адреса: 02224, м. Київ, Броварське шосе, 10а, код ЄДРПОУ 19067805) про зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Надати дозвіл на реалізацію майна товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРЯНКА» (юридична адреса: 02224, м. Київ, Броварське шосе, 10а, код ЄДРПОУ 19067805), яке перебуває у податковій заставі згідно актів опису майна № 14 від 15.02.20218 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 6660-25 від 24.11.2024 року з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко