09 липня 2025 року Справа 160/19975/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВИДАВНИЦТВО "ЗОРЯ" КОРПОРАТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО АТ "ДАК "УКРВИДАВПОЛІГРАФІЯ", ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ВИДАВНИЦТВО "ЗОРЯ" КОРПОРАТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО АТ "ДАК "УКРВИДАВПОЛІГРАФІЯ", ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:
- встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Акціонерного товариства “Видавництво “Зоря» корпоративне підприємство АТ “ДАК “УКРВИДАВПОЛІГРАФІЯ» (ЄДРПОУ 05905591) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за межі України до погашення податкового боргу Акціонерного товариства “Видавництво “Зоря» корпоративне підприємство АТ “ДАК “УКРВИДАВПОЛІГРАФІЯ» (ЄДРПОУ 05905591).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Також, згідно з правовим висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 12.09.2024 у справі № 120/2322/24 (адміністративне провадження № К/990/27101/24), норми статті 289-2 КАС України не встановлюють строків звернення до суду, не визначають інших вимог до позовної заяви, відмінних від тих, які передбачені загальними нормами КАС України, як і не встановлюють іншої, особливої процедури розгляду таких заяв, що свідчить про те, що звернення в порядку статті 289-2 КАС України з позовною заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон відбувається в загальному порядку.
Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет дотримання вимог встановлених процесуальним законом, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так позивачем не зазначено щодо відповідача-2: місце проживання чи перебування, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивачем фактично продубльовані дані зазначені щодо відповідача-1.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом, визначеним абзацом першим частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, абзац другий частини другої статті 122 КАС України містить застереження, згідно з яким для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
В свою чергу, частиною першою статті 289-2 КАС України передбачено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Право контролюючого органу на звернення до суду з відповідними позовними вимогами встановлене пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України), згідно з яким у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
При цьому, ПК України не містить жодної норми права, якою було б врегульоване питання щодо строку звернення до суду з вищевказаними вимогами.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про те, що питання строку звернення контролюючого органу до суду з позовною заявою щодо обмеження права керівника платника податків на виїзд за кордон регламентується приписами абзацу другого частини другої статті 122 КАС України і, відповідно, становить три місяці з дня виникнення підстав, що дають контролюючому органу право на пред'явлення визначених законом позовних вимог.
Тотожний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі № 140/26462/23 (касаційне провадження № К/990/40560/23), який в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України є обов'язковим до застосування судом.
Згідно з позовною заявою, підставою для звернення позивачем до суду є наявність у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВИДАВНИЦТВО "ЗОРЯ" КОРПОРАТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО АТ "ДАК "УКРВИДАВПОЛІГРАФІЯ", керівником якого є ОСОБА_1 , податкового боргу, що перевищує 1000000,00 грн., який не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Також матеріалами адміністративного позову стверджується, що податкова вимога форми "Ю" від 07.06.2021 №0088512-1305-0464 була вручена відповідачу 23.06.2021р.
Таким чином, податкова вимога форми "Ю" від 07.06.2021 №0088512-1305-0464 вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення, а саме 23.06.2021.
З урахуванням викладеного, позивачу ще у 2021 році було достеменно відомо про наявність у АТ "ВИДАВНИЦТВО "ЗОРЯ" КОРПОРАТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО АТ "ДАК "УКРВИДАВПОЛІГРАФІЯ" податкової заборгованості у сумі більше 1000000 грн.
Відповідно 240 календарних днів для сплати АТ "ВИДАВНИЦТВО "ЗОРЯ" КОРПОРАТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО АТ "ДАК "УКРВИДАВПОЛІГРАФІЯ" податкового боргу сплинули напочатку 2022 року.
З позовною заявою позивач звернувся до суду 09.07.2025, тобто поза межами строку, визначеного абзацом другим частини другої статті 122 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим, всупереч вимога вказаної вище норми КАС України, позивач одночасно позовом не подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків тривалістю до 15:00 год. 10.07.2025.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 161, 169, 248, 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВИДАВНИЦТВО "ЗОРЯ" КОРПОРАТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО АТ "ДАК "УКРВИДАВПОЛІГРАФІЯ", ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,- залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 15:00 год. 10.07.2025, шляхом надання:
- уточненої позовної заяви із зазначенням всіх відомостей згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України щодо відповідача-2 (із доказами її направлення сторонам);
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Н.В. Турлакова