Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/3264/24
Номер провадження: 1-кс/511/791/25
09.07.2025 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,
До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло вказане клопотання, згідно з яким адвокат ОСОБА_3 просив скасувати арешт, накладений 27 серпня 2024 року Роздільнянським районним судом Одеської області на транспортний засіб марки «KIA K5», 2014 року випуску, cірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 », свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , видане 8 серпня 2020 року ТСЦ №5152, який належить ОСОБА_4 та яким користується ОСОБА_5 , оскільки наразі відпала потреба у подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, ОСОБА_4 не повідомлено про підозру, а транспортний засіб не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Стислий виклад позиції учасників розгляду клопотання.
Адвокат ОСОБА_3 надіслав до суду клопотання про проведення судового засідання без його та ОСОБА_4 участі.
Слідчий відділення № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 надіслав заяву про розгляд клопотання без його участі, зазначивши, що заперечує проти скасування арешту майна з транспортного засобу, оскільки до нього можливо буде застосовано спеціальну конфіскацію, досудове розслідування триває.
Інші учасники розгляду в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Слідчим відділом Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження №12024162390000589 від 21 серпня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 332 КК України.
У ході розгляду клопотання встановлено, що 21 серпня 2024 року до ч/ч відділення поліції № 1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від працівника 2-го прикордонного загону ДПСУ ОСОБА_7 про те, що 21 серпня 2024 року біля 07 години 30 хвилин на околиці села Кучурган Роздільнянського району Одеської області було зупинено автомобіль марки «KIA K5», cірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому знаходилося троє невстановлених чоловіків, один з яких намагався незаконно переправити двох осіб через державний кордон України на територію Республіки Молдова (Придністров'я).
За даним фактом відділенням №1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області розпочато кримінальне провадження №12024162390000589 за частиною 2 статті 332 КК України.
21 серпня 2024 року з 08:30 - 09:40 було проведено огляд місця події, який проводився на відкритій ділянці місцевості за геолокацією “47.1807367, 29.7780491» за межами села Кучурган (Великомихайлівської ОТГ) Роздільнянського району Одеської області на автодорозі на відстані 1500 км в напрямку села Соше-Острівське Роздільнянського району Одеської області, в ході якого було виявлено та вилучено, окрім іншого, транспортний засіб марки «KIA K5», 2014 р.в., cірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 » та його визнано речовим доказом.
27 серпня 2024 року на транспортний засіб було накладено арешт з метою забезпечення його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні (у відповідності до диспозиції частини четвертої статті 173 КПК України застосовано найменш обтяжливий спосіб арешту майна у вигляді заборони відчуження), що не позбавляє власника (володільця) користуватися ним, а тому доводи щодо неможливості реалізації права на працю, медичну допомогу, забезпечення базових потреб, не підтверджуються.
З диспозиції частини першої статті 174 КПК України вбачається, що арешт може бути скасовано повністю чи частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням можливе лише за таких умов: із клопотанням про скасування арешту звернулася належна особа (підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження); вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним, п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом ведення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр» проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Як вбачається із заяви слідчого, досудове розслідування триває.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя визначає лише, чи може майно бути предметом, доказом кримінального правопорушення, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину або за рахунок доходів від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає частина 3 статті 170 КПК України, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатніх фактів та об'єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв'язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.
На підставі викладеного, надавши оцінку позиції сторін, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для виконання завдань арешту майна.
Керуючись статтями 131, 132, 167, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, який накладений 27 серпня 2024 року Роздільнянським районним судом Одеської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1