Справа № 947/18518/25
Провадження № 1-кс/947/8511/25
09.07.2025 року місто Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеса ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь, Запорізької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та мешкаючи за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-11.05.1994 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст. 17, ч. 4 ст. 19, ч. 2 ст. 141, ч. 3 ст. 141, ст. 42 КК України ( в редакції 1960) до 7 років 6 місяців позбавлення волі;
-27.02.2002 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;
-21.05.2008 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі;
-26.12.2013 Шевченківським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
-01.09.2016 Шевченківським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Слідчий звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси з погодженим із прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 ..
З клопотання вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за корисливі злочини, маючи незняту та не погашену судимість у встановленим законом строк, на шлях виправлення не став та вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 08.05.2025 року приблизно о 15:30 годин, ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Варненська 11, побачив малознайомого ОСОБА_7 , який спав на бордюрі за вказаною адресою, при цьому у нього на плечі перебувала сумка чорного кольору. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення будь-якого майна, що перебувало у сумці ОСОБА_7 .
Далі, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами), з корисливих мотивів, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити реалізації злочинного умислу, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, відкрив сумку ОСОБА_7 , звідки таємно викрав мобільний телефон чорного кольору, марки «Samsung Galaxy A16», з ІMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 8099 гривень. В подальшому, з викраденим майном ОСОБА_4 скрився в невідомому напрямку, розпорядившись вказаним майном на свій розсуд.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, зважаючи на відсутність ухилення від органу досудового розслідування та співробітництво з органом досудового розслідування
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколами оглядів місця події, протоколами допитів свідків, протоколами оглядів предметів, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, та іншими матеріалами кримінального провадження.
За такого, слідчий суддя, приходить до висновку про обґрунтованість підозри по кримінальному провадженню за №12025162480000611 від 09.05.2025 року відносно ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Враховуючи зазначене, а також обставини вчинення кримінального правопорушення, є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити аналогічне кримінальне правопорушення.
Зазначені ризики обґрунтовуються тим, що ОСОБА_4 може:
переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч.4 ст.185 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.
Підозрюваний неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
- Щодо ризику незаконно впливати на потерпілу, свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення від кримінальної відповідальності, зокрема, щодо тиску на учасників провадження, або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення майнового характеру, а також враховуючи тяжкість вчиненого злочину, тривалість та зухвалість вчинення, що характеризує стійкість сформованих злочинних намірів останнього, особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приймаючи до уваги те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що потребує більшої суворості в оцінці порушень цінності суспільства, орган досудового розслідування вважає, що викладенні обставини, є достатніми для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з передбачених більш м'яких запобіжних заходів, не дасть змоги запобігти наведеним у клопотанні ризикам.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів, зокрема цілодобового домашнього арешту не зможуть забезпечити усунення встановлених ризиків, через те, що ОСОБА_4 зможе покинути місце проживання та територію України, а також спілкуватися із іншими учасниками провадження за допомогою електронних засобів зв'язку, а також здійснювати вплив на свідків.
Враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв'язку, на переконання слідчого судді запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може негативно вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
З урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків та обставин кримінального правопорушення, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.
Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено недостатність для запобігання вказаному ризику застосування до підозрюваного більш м'яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів, а це у свою чергу, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, згідно ч.1, п.5 ч.2 ст.183 КПК України, є підставою для застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинення тяжкого кримінального правопорушення, проти власності, суттєвість ризиків, стан його здоров'я, слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених цим Кодексом.
У зв'язку з розміром застосованої застави, клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 184, 193, 194 КПК України,
Клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеса ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 серпня 2025 року включно.
Визначити розмір застави у розмірі 60 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 181 680 гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 слід негайно звільнити з - під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов'язки строком до 25 серпня 2025 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-заборонити спілкуватися з свідками та учасниками кримінального провадження;
-носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1