Справа№ 576/1568/25
Провадження № 2/576/499/25
про залишення позовної заяви без руху
09 липня 2025 року м. Глухів
Суддя Глухівського міськрайонного суду Сумської області Усенко Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1
до ОСОБА_2 , Конотопського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)
ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 , Конотопського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) і просить суд визнати та вилучити з актового запису про народження відомості про позивача як про батька дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та як він не є біологічним батьком, скасувати судовий наказ у справі № 576/162/24 від 24.01.2024 про стягнення аліментів на дитину ОСОБА_3 , стягнути з відповідача майнову шкоду у вигляді безпідставно сплачених аліментів за період з січня 2024 по травень 2025 в сумі 156 879,67 грн, моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 175 ЦПК України.
Так, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Однак, позовна заява такого розрахунку не містить.
Також у відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
ОСОБА_1 не надав документ про сплату судового збору, оскільки є учасником бойових дій, що підтверджує копією посвідчення учасника бойових дій від 28.01.2015 року серії НОМЕР_1 .
З таким твердженням погодитись не можна з огляду на наступне.
За змістом пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зроблений правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них немає пільг щодо звільненням від сплати судового збору у справах із вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Враховуючи те, що предметом спору у цій справі є оспорювання батьківства та інші пов'язані з цією обставиною вимоги, відсутні підстави вважати, що справа, пов'язана із порушенням прав заявника як учасника бойових дій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.
Аналогічна правова позиція з даного питання наведена Верховним судом у постанові від 31.03.2020р. у справі № 333/2803/16.
Судовий збір сплачується у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір» в редакції Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії.
Як визначено частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абз. 1 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»).
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211 х 0,8) = 968,80 грн.).
Також позивач заявив дві майнові вимоги на загальну суму 256 879,67 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2568,80х 0,8) = 2055,94 грн).
Отже, з урахуванням того, що позов подано через систему “Електронний суд», за подання до суду позовної вимоги немайнового характеру, а саме вилучення з актового запису про народження дитини відомостей про ОСОБА_1 як про батька дитини, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 968,80 грн, а також за подання до суду двох вимог майнового характеру на загальну суму 256 879,67 грн, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 2055,94 грн, надавши оригінали документів, що підтверджують його сплату, або надати документ, який би свідчив про наявність пільг щодо сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
За змістом п.п. 4 та 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Всупереч вказаним нормам позовна заява не містить обґрунтування позовних вимог до Конотопського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) та відомостей про те, які саме права позивача порушив або не визнав цей відповідач.
Позовна вимога про скасування судового наказу не обґрунтована взагалі, що також суперечить п.п. 4 та 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України. Крім того позивачу слід звернути увагу на порядок скасування судового наказу щодо стягнення аліментів, який визначений частинами 7 та 8 ст. 170 ЦПК України, та визначитись зі способом такого скасування.
Вищенаведені обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим у статті 175 ЦПК України, її слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву залишити без руху.
Встановити термін для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення позивачу.
Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, заява бути вважатися неподаною і повернута заявникам.
Інформація про справу розміщена за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України https://gl.su.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Усенко