іменем України
(заочне)
09 липня 2025 року
Справа №451/865/25
Провадження № 2/451/323/25
Радехівський районний суд Львівської області
в складі головуючого судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Федорук І.Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Радехів цивільну справу №451/865/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
Стислий виклад позиції учасників процесу
23 травня 2025 року позивач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №487985-КС-002 про надання кредиту від 13.02.2024, що становить 32808,96 грн.
Свої вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» обґрунтувало тим, що 13.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №487985-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 13.02.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №487985-КС-002 про надання кредиту. 13.02.2024 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №487985-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. ТОВ «БІЗПОЗИКА» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6980, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 13.02.2024 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №487985-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в сумі 7000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (яку Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням). Також, 24.02.2024 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору №487985-КС-002 про надання кредиту (далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 3000,00 грн. Крім того, 21.05.2024 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №2 до Договору №487985-КС-002 про надання кредиту (далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 11000,00 грн. Також, 28.07.2024 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №3 до Договору №487985-КС-002 про надання кредиту (далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 29.12.2024 р.». До теперішнього часу Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором №487985-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором №487985-КС-002 та станом на 29.04.2025 має заборгованість за Договором №487985-КС-002 про надання кредиту в сумі 32808,96 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 13658,04 грн; суми прострочених платежів по процентах - 19150,92 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; cуми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором №487985-КС-002 Позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором №487985-КС-002 на загальну суму 32972,43 грн (а.с.3-24).
Заяви, клопотання учасників процесу та інші процесуальні дії у справі
Своєю ухвалою від 28 травня 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання та постановив витребувати у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», письмові докази, які становлять банківську таємницю (а.с.1-2).
24 червня 2025 року до суду надійшли витребувані документи (а.с.166-169).
Сторони в судове засідання не прибули.
Представник позивача у позовній заяві просив суд розгляд справи здійснювати без участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Щодо винесення заочного рішення не заперечив (а.с.3-24).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалися сторони.
Відповідач у судове засідання не прибула, про причини неявки суд не повідомила, у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву не подала, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином (а.с.173).
Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, які знаходяться у матеріалах справи, чого не заперечив представник позивача.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України суд не здійснював фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Установлені судом фактичні обставини справи
Свої вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» обґрунтувало тим, що 13.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №487985-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.48-57).
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 13.02.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №487985-КС-002 про надання кредиту (а.с.28-37).
13.02.2024 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №487985-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою (а.с.38-47).
ТОВ «БІЗПОЗИКА» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6980, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який Боржником було введено/відправлено (а.с.102).
Відповідачем підписано також паспорт споживчого кредиту (а.с.58-62)
Таким чином, 13.02.2024 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №487985-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти в сумі 7000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами Договору кредиту сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,15407143 процентів за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 3.2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3.2.3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в сумі 7000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (яку Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням) (а.с.102,112).
Також, 24.02.2024 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору №487985-КС-002 про надання кредиту (далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.63-76).
Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надав Позичальнику додатково кредит в сумі 3000,00 грн, що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням) (а.с.113).
Крім того, 21.05.2024 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №2 до Договору №487985-КС-002 про надання кредиту (далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.77-89).
Згідно з умовами Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надав Позичальнику додатково кредит в сумі 11000,00 грн, що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням) (а.с.114).
Також, 28.07.2024 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №3 до Договору №487985-КС-002 про надання кредиту (далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.90-101).
Відповідно до умов Додаткової угоди сторони домовились внести зміни в п. 2.7 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «2.7. Термін дії Договору: до 29.12.2024 року.».
На підтвердження позовних вимог позивачем надано Правила споживчих кредитів (а.с.122-140); Візуальні форми послідовності дій Клієнта (а.с.103-105,106-107,108-109,110-111).
До теперішнього часу Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором №487985-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором №487985-КС-002 та у довідці про стан заборгованості та станом на 29.04.2025 має заборгованість за Договором №487985-КС-002 про надання кредиту в сумі 32808,96 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 13658,04 грн; суми прострочених платежів по процентах - 19150,92 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; cуми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн (а.с.115-120,121).
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором №487985-КС-002 Позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором №487985-КС-002 на загальну суму 32972,43 грн (а.с.115-120).
Факт отримання грошових коштів відповідачем підтверджується наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 13.02.2024 по 29.12.2024, з якої видно, що відповідач 13.02.2024 отримувала кредитні кошти в сумі 7000,00 грн, 24.02.2024 - 3000 грн, та 21.05.2024 - 11000,00 грн, та користувалася ними.
Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому відповідно до вимог ст. 12, 229 ЦПК України ці докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.
Зміст спірних правовідносин
Спірні правовідносини між сторонами виникли через неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Позиція суду
Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
Норми права, які застосував суд, мотивована оцінка наведених сторонами аргументів
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосував норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Із огляду на зазначені норми Закону, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Указаний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19.
На підставі частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожний правочин укладений в електронній формі вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).
Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, які підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, суд вважає, що між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 був укладений Договір №487985-КС-002 про надання кредиту від 13.02.2024 в електронній формі, підписаний нею одноразовим ідентифікатором (UA-6980).
Сторони договору узгодили розмір кредиту, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі ст. 526, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне) виконання.
Згідно з положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписка за картковим рахунком (по кредитному договору) є належними доказами щодо перерахування банком коштів на рахунок позичальника, що відповідно, свідчить про виконання банком взятих на себе обов'язків по наданню кредитних коштів.
Саме таку позицію висловив Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2020 у справі 278/2177/15-ц.
Факт отримання грошових коштів відповідачем підтверджується наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 13.02.2024 по 29.12.2024, з якої видно, що відповідач 13.02.2024 отримувала кредитні кошти в сумі 7000,00 грн, 24.02.2024 - 3000 грн, та 21.05.2024 - 11000,00 грн, та користувалася ними.
Разом з тим, ОСОБА_1 неналежно виконувала зобов'язання за кредитним договором, тому заборгованість відповідача перед позивачем становить 32808,96 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 13658,04 грн; суми прострочених платежів по процентах - 19150,92 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; cуми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн станом на 29.04.2025.
На день розгляду справи зазначена вище заборгованість відповідачем не погашена.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
Відповідач наведені розрахунки не заперечила, власних не провела, доказів їх неправильності не надала. Таким чином, у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.
Згідно із ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Із огляду на вищенаведене та враховуючи встановлені судом обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача таку заборгованість.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ч 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи наведене вище, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, зокрема судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, на підставі ст. 11, 203, 205, 207, 526, 536, 610, 612, 629, 638, 639, 652, 1049, 1054, 1055; ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»; ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», суд,
ухвалив:
задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором №487985-КС-002 про надання кредиту від 13.02.2024, що становить 32808 (тридцять дві тисячі вісімсот вісім) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок, що складається з:
- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 13658 (тринадцять тисяч шістсот п'ятдесят вісім) гривень 4 (чотири) копійки;
- суми прострочених платежів по процентах - 19150 (дев'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят) гривень 92 (дев'яносто дві) копійки;
- суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн;
- суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) суму сплаченого судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Радехівського районного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддяСеменишин О. З.
Рішення виготовлено 9 липня 2025 року.