Справа №463/11327/24
Провадження №3/463/117/25
08 липня 2025 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Нор Н..В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Львівського районного управління поліції №1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №229962 від 20.11.2024 року вбачається, що 20.11.2024 року близько 22:40 год. за місцем проживання АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 , можливо перебуваючи під дією наркотичних засобів, вчинив психологічне домашнє насильство відносно матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, плював в обличчя, чим заподіяв шкоду її психологічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не з'вився, був належним чином повідомлений про поважні причини неявки не повідомив.
Зважаючи на застосовані способи сповіщення ОСОБА_1 про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.1 ст.268 КУпАП.
Оглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 173-2 КУпАП ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті в редакції закону чинній на момент вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 38 КУпАП якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
З постанови Личаківського районного суду м. Львова від 19.07.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з накладенням на особу адміністративного стягнення у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Таким чином кваліфікація вчиненого діяння ОСОБА_1 , яке було кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, в редакції закону чинній на момент вчинення правопорушення, є правильною.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, дії останнього правильно кваліфіковано.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доводиться зібраними у справі доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №229962 від 20.11.2024 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушень; заявою ОСОБА_2 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серія АА № 341682, довідками долученими до матеріалів адміністративної справи, постановою Личаківського районного суду м. Львова від 19.07.2024 року.
На підставі викладеного, з урахуванням особи правопорушника, характеру вчинених правопорушень, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення (в редакції закону чинній на момент вчинення адміністративного правопорушення).
З протоколу серії ВАД №229962 від 20.11.2024 року вбачається, що подія мала місце 20.11.2024 року. Таким чином, станом на сьогодні строк накладення адміністративного стягнення сплив.
Таким чином, з врахуванням того, що для закриття провадження у справі у зв'язку зі спливом строків для накладення адміністративного стягнення, необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення (винної дії чи бездіяльності), а також, що повноваження суду на з'ясування обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, передбачені ст. 280 КУпАП, суд приходить до висновку, що є достатні правові підстави для встановлення вини особи при закритті провадження на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Отже, беручи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді минули строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне визнати останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а провадження по справі закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 9, 38, ч. 2 ст. 173-2, 252, 256 КУпАП, -
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України - закрити.
На дану постанову протягом 10 днів може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.
Суддя Нор Н.В.