09 липня 2025 року місто Чернівці справа № 723/675/25
провадження №22-ц/822/499/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Височанської Н. К.
суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б.
секретар Факас А.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (до зміни прізвища та імені ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 березня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів, головуючий в суді першої інстанції суддя Дедик Н.П.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2025 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів.
Посилалася на те, що вона перебувала з ОСОБА_3 в шлюбі, який зареєстрований 08 вересня 2002 року виконавчим комітетом Нижньопетрівецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області та розірваний рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 05 жовтня 2020 року.
Від шлюбу у них народились діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з нею та знаходяться на її утриманні.
Також зазначала, що рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2021 року з ОСОБА_3 на її користь було стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 1300 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, до досягнення ними повноліття.
Зазначає, що в даний час її матеріальне становище змінилося, а саме: дочка ОСОБА_7 досягла 23-х річного віку, внаслідок чого обов'язок відповідача сплачувати на її утримання аліменти припинився, крім того розмір стягуваних аліментів в сумі 1300 грн. на місяць на утримання дочки ОСОБА_8 на даний час не є достатнім для її належного матеріального забезпечення та утримання, тому вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання меншої дочки в розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) до досягнення нею повноліття.
Просила змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 за рішенням суду від 14 червня 2021 року та стягнути з нього аліменти на утримання дочки ОСОБА_8 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 березня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 (до зміни прізвища та імені ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів задоволено.
Змінено спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 1300 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення нею повноліття згідно рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2021 року у справі №723/4/21.
Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Після набрання законної сили даним рішенням припинити стягнення аліментів за рішенням Сторожинецького районного суду від 16 квітня 2021 року у справі №723/4/21.
Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір по справі в сумі 1211,20 грн., перерахувавши вказану суму стягувачу Державній судовій адміністрації України (01601, м.Київ, вул. Липська, 18/5).
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду.
Вказав, що він проживає за межами України.
При ухваленні судового рішення, судом першої інстанції не враховано матеріальний стан платника аліментів, наявність інших осіб на утриманні, добровільне утримання дітей платником аліментів, відсутність будь-якого офіційного доходу відповідача.
Вважає, що позивач не довела фактичні обставини щодо зміни фінансового стану платника аліментів, що стало вагомою причиною для зміни способу стягнення аліментів.
В оскаржуваному рішенні суду взагалі відсутня мотивувальна частина.
Просив скасувати рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 березня 2025 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивачу.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Мотивувальна частина
Межі розгляду справи
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Позиція апеляційного суду
Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 2002 року, який розірвано рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 05 жовтня 2020 року (а.с.8, 11).
У сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження: серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 (а.с.9, 10).
Заочним рішенням Сторожинецького районного суду від 16 квітня 2021 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 1300 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, до досягнення ними повноліття, а також видано виконавчі листи, на підставі яких 31 травня 2022 року відкриті виконавчі провадження ВП №68895413та ВП №68895447 (а.с.12, 13, 14, 15, 16).
Згідно копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 21 січня 2025 року внесено відомості про кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 164 ч.1 КК України (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей) (а.с.17).
З копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням ВП №68895447 вбачається, що у ОСОБА_3 станом на 27 січня 2025 року існує заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 69 343,50 грн. (а.с.18-23).
Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_4 встановлено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 24 березня 2022 року змінила прізвище та ім'я на « ОСОБА_2 » (а.с.24).
Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_5 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 22 лютого 2025 року змінила прізвище та ім'я на « ОСОБА_1 » (а.с.48).
Мотиви та доводи, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно зі ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.
Зазначеним нормам рішення суду першої інстанції відповідає.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що змінилися потреби в коштах для утримання і розвитку дитини сторін, а тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про зміну способу їх стягнення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України (далі -СК України) передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень статей 183, 184 СК України суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.
Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У зазначеній нормі права законодавець розширив можливості того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (отримувача аліментів) щодо вибору способу стягнення аліментів.
Аналізуючи вищевказані правові норми законодавства можна дійти висновку, що стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі). Закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю, а тому платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.
До аналогічного висновку дійшов й Верховний суд України у постанові від 05 лютого 2014 року по цивільній справі № 6-143цс13, зазначивши, що зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Як вбачається з матеріалів справи, одержувач аліментів звернулася до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів, який стягується на підставі рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області, в якому просила визначити розмір аліментів у частці від доходу, а саме у розмірі частки, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитини повноліття.
Отже, одержувач аліментів скористався своїм правом щодо визначення способу стягнення аліментів саме у частці від доходу.
При цьому, внаслідок зміни способу стягнення аліментів буде збільшений і розмір стягуваних аліментів.
У ч.1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України).
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Сторожинецького районного суду від 16 квітня 2021 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 1300 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, до досягнення ними повноліття, а також видано виконавчі листи, на підставі яких 31 травня 2022 року відкриті виконавчі провадження ВП №68895413та ВП №68895447 (а.с.12, 13, 14, 15, 16).
Після ухвалення рішення старша дитина досягла 23-річного віку і аліменти на її утримання не стягуються.
Спільна дитина сторін проживає разом із матір'ю, відтак саме на неї лягає основний тягар по утриманню та вихованню їх спільної дитини.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач підтверджує той факт, що він проживає за кордоном, є молодою та працездатною особою, проживаючи за кордоном може працювати та отримувати хороший дохід та утримувати свою доньку.
Крім цього, відповідач немає на утриманні інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних батьків.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності та гармонійного розвитку дитини.
За змістом ст.192 СК України у системному зв'язку із положеннями ст.182 СК України, при вирішенні питання про зміну розміру аліментів, що стягуються на утримання неповнолітньої дитини, суд зобов'язаний виходити з пріоритету інтересів дитини.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).
Аналізуючи зазначені норми процесуального та матеріального права, застосовуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, роз'яснення Верховного Суду України, правові висновки Верховного Суду, з'ясовуючи наведені обставина справи, що мають значення для правильного вирішення спору, наявні у справі докази, колегія суддів вважає, що, враховуючи засади справедливості, добросовісності та розумності, вік, стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, для фізичного, духовного, морального і соціального розвитку дитини, суд першої інстанції правильно виходив з того, що розмір аліментів на утримання неповнолітньої доньки має бути визначений у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця.
Колегія суддів вважає, що такий розмір аліментів визначений з урахуванням вимог сімейного законодавства та відповідає інтересам неповнолітньої дитини сторін у справі, є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та достойного рівня його матеріального забезпечення.
У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, судам роз'яснено, що в новому розмірі аліменти сплачують із дня набрання рішенням законної сили.
Таким чином, суд першої інстанції, змінивши спосіб стягнення аліментів та визначивши його у розмірі 1/4 частки від доходу боржника, замість раніше присуджених за рішенням суду аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 1300 грн., в резолютивній частині рішення правильно зазначив про стягнення аліментів у визначеній частці з дня набрання рішенням законної сили, а не з часу подачі позову про зміну способу стягнення аліментів.
Отже, суд першої інстанції всебічно та повно з'ясував обставини, які мають значення для справи, дослідив в судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, дав їм правильну оцінку на предмет пропорційності співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою у контексті конституційного принципу верховенства права та права на справедливий розгляд, керуючись критерієм «поза розумним сумнівом», та правильно виходив з того, що є законні підстави для часткового задоволення позову.
Інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають, зводяться до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення.
Будь-яких доводів та доказів на їх підтвердження, що є правовою підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції апелянтом надано не було, у зв'язку з чим, апеляційний суд не вбачає правових підстав для зміни рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст.368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий Н.К. Височанська
Судді: І.М. Литвинюк
І.Б. Перепелюк