308/2430/25
09.07.2025 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді Придачука О.А.
за участю секретаря судового засідання - Бомбушкаря В.П.
представника позивача - Гнатика Р.О.
представника відповідача - Зубенка І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Гнатик Роман Олександрович, до Закарпатської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил
ОСОБА_2 , в інтересах якого діє Гнатик Р.О., звернувся до суду з вказаним позовом згідно з яким просить визнати причини пропуску строку на оскарження поважними - поновити строк на оскарження дій, бездіяльності та постанови про порушення митних правил № 0317/30500/24 від 09.07.2024 року року, визнати незаконною та скасувати вказану постанову, а провадження у справі про порушення митних правил за № 0317/30500/24 - закрити.
У судовому засіданні представник позивача просив суд поновити строк на звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження постанови в справі про порушення митних правил № 0317/30500/24 від 09.07.2024 року, посилаючись на те, що ОСОБА_2 , як громадянин США не зміг вчасно оскаржити вищевказану постанову через необізнаність з українським законодавством.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти клопотання представника позивача про поновлення строку на оскарження постанови в справі про порушення митних правил № 0317/30500/24 від 09.07.2024 року, зазначаючи, що вказана постанова вручена ОСОБА_3 в день її винесення - 09.07.2024 року. Того ж дня, а саме 09.07.2024 року, ОСОБА_2 сплатив штраф, призначений йому згідно з постановою, а 22.07.2024 року ОСОБА_2 особисто звернувся до митниці із заявою про повернення вилученого товару, що свідчить про те, що останньому було відомо про винесення оскаржуваної постанови, він фактично погодився з такою сплативши штраф та отримавши вилучений товар. Жодних поважних причин пропуску встановленого законом строку звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом позивачем не зазначено. У постанові, яка вручена позивачу, роз'яснено порядок оскарження такої, а тому посилання ОСОБА_1 на необізнаність в українському законодавстві не може бути поважною причиною пропуску строку на оскарження вищезазначеної постанови.
Заслухавши пояснення представника позивача та пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів..
Згідно з ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ним, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , який фактично проживає за адресою : АДРЕСА_1 , було відомо про складення відносно нього протоколу про порушення митних правил № 0317/30500/24 від 08.05.2024 року, який він отримав 08.05.2024 року, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 у протоколі.
Справа митним органом була розглянута у присутності ОСОБА_1 та того ж дня - 09.07.2024 року, він отримав оскаржувану постанову, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 у постанові, у якій йому роз"яснено порядок оскарження постанови.
Також, як убачається з квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 2050910082 від 09.07.2024 року, 09.07.2024 року ОСОБА_4 сплачено, накладений на нього згідно постанови в справі про порушення митних правил № 0317/30500/24 від 09.07.2024 року, штраф у розмірі 45000,00 грн.
У подальшому, а саме 22.07.2024 року ОСОБА_2 звернувся із заявою на ім"я нач. Закарпатської митниці у якій просив видати йому вилучену картину.
З аналогічною заявою на ім"я нач. Закарпатської митниці в інтересах ОСОБА_1 02.08.2024 року звернувся його представник Гнатик Р.О.
Крім того, як убачається з листа Держмитслужби України, адресованого ОСОБА_3 , він звернувся до Державної митної служби України із скаргою від 16.09.2024 року, яка надійшла до вказаного митного органу 18.11.2024 року, та вказану скаргу, відповідно до ч.4 ст. 529 МК України, залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку подачі скарги та відсутністю поважних причин для його поновлення.
До суду з позовною заявою про оскарження постанови в справі про порушення митних правил № 0317/30500/24 від 09.07.2024 року ОСОБА_2 звернувся 13.02.2025 року.
Таким чином, скарга на постанову в справі про порушення митних правил № 0317/30500/24 від 09.07.2024 року подана ОСОБА_4 з пропуском всиновленого строку на оскарження, як до митного органу, так і до суду.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Суд констатує, що посилання позивача на юридичну необізнаність ОСОБА_1 не може бути визнана судом поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки постанова в справі про порушення митних правил № 0317/30500/24 від 09.07.2024 року, яка була вручена безпосередньо ОСОБА_3 09.07.2025 року містить інформацію щодо порядку її оскарження.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку, а тому клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду є безпідставним.
Згідно з вимогами п.8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Керуючись статтями 122,123, 240, 241, 256, 286, 295 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження постанови у справі про порушення митних правил № 0317/30500/24 від 09.07.2024 року - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Гнатик Роман Олександрович, до Закарпатської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.А. Придачук