Справа № 308/7495/25
1-кс/308/3974/25
08 липня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника третьої особи ПАТ «ЄВРОШПОН-СМИГА» ОСОБА_4 , розглянувши клопотання директора Приватного акціонерного товариства «ЄВРОШПОН-СМИГА» ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за №12025071090000056, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.03.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 2 ст. 364 КК України, -
04.07.2025 до суду надійшло клопотання керівника ПАТ «ЄВРОШПОН-СМИГА» про скасування арешту майна у кримінальному проваджені, внесеного 15.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071090000056.
У клопотанні керівник ПАТ «ЄВРОШПОН-СМИГА» ставить питання про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 березня 2025 по справі №302/416/25 на деревину породи «Дуб» в кількості 26 (двадцять шість) штук; товарно транспортну накладну серії ЛАА №С40070 від 20.03.2025, товарно-транспортну накладну серії ЛАА №С40071 від 20.03.2025, з тих підстав, що з моменту вилучення майна від власника минуло 107 днів, всі необхідні слідчі, процесуальні та експертні дії проведено, а отже наразі відпала потреба в подальшому арешту майна.
В судовому засіданні представник ПАТ «ЄВРОШПОН-СМИГА» ОСОБА_4 підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засідання заперечив щодо задоволення клопотання з тих підстав, що у кримінальну провадженні №12025071090000056 постановою слідчого від 03.06.2025 призначено судову економічну експертизу. Не заперечив проти передання арештованого майна на відповідальне зберігання ПАТ «ЄВРОШПОН-СМИГА».
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення осіб, що з'явилися, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 3 ст. 21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути: особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо власником майна, щодо якого здійснюється арешт, є юридична особа.
Згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією в м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025071090000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.03.2025.
Підставою внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що:
- №1 «14.03.2025 року до чергової частини відділення поліції №2 МРУП ГУ НП в Закарпатській області, надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що на 717 кілометрі + 500 метрів автодороги МО6 "Київ-Чоп", біля стаціонарного поста патрульної поліції в селі Нижні Ворота, Мукачівського району, Закарпатської області, було зупинено транспортний засіб марки «DAF TE 105XF» з реєстраційним номером
НОМЕР_1 спеціалізованим напівпричепом «SCHWARZMUELLER» з реєстраційним номером НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перевозив деревину породи «ДУБ», в кількості 20,206 м. куб. та надав документи, що викликали сумніви у законності походження деревини, яка перевозилась»;
- №2 «20.03.2025 року до чергової частини відділення поліції №2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області надійшло повідомлення від інспектора СРПП ВП №2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_8 , про те, що 20.03.2025 біля 18:00 год., ним під час несення служби по вул. Незалежності смт Міжгір'я Хустського району Закарпатської області, було зупинено вантажний транспортний засіб марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_3 , з причепом марки «SHWARZMUELLER», номерний знак НОМЕР_4 керуванням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , який перевозив зрубану деревину породи «дуб», загальною кубомасою 18,1 м.куб»;
- №3 «службові особи філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» організували протиправну схему з реалізації лісо продукції, шляхом багаторазового оформлення відпуску деревини під одним пакетом товарно-транспортних накладних та недостовірного визначення в них сортності та кількості лісопродукції в інтересах суб'єктів господарської діяльності».
Ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 березня 2025 по справі №302/416/25 з метою забезпечення збереження речових доказів накладено арешт на майно та речі, а саме на: деревину породи «Дуб» в кількості 26 (двадцять шість) штук; товарно транспортну накладну серії ЛАА №С40070 від 20.03.2025, товарно-транспортну накладну серії ЛАА №С40071 від 20.03.2025.
Варто зазначити, що в кримінальному провадженні існує два види інтересів: суспільні інтереси, на захист яких спрямована система кримінальної юстиції; особисті інтереси підозрюваного, обвинуваченого, інших учасників кримінального провадження, які мають бути гарантовано захищені від неправомірних посягань.
Забезпечення балансу цих інтересів, по суті, є одним з найважливіших завдань кримінального провадження. Так, у ст. 2 КПК зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Досягнути такого балансу можна лише за умови існування і дотримання певних правил, визначених у законі, які в своїй сукупності створюють систему гарантій від порушення прав особи, що опинилась у сфері дії кримінального провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "ОСОБА_5 та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - власника майна, разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов'язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.
Оцінюючи потреби досудового розслідування у цьому випадку суд ураховує, що арешт на майно накладений 24.03.2025, тобто з часу накладення арешту до моменту подання клопотання про його скасування пройшли повні три місяці, майно оглянуто органом досудового розслідування. А отже суд погоджується із доводами третьої особи про доцільність скасування арешту майна. Однак, беручи до уваги, що дану деревину, товаро - транспортні накладні визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження, яке наданий час не завершено, обвинувальний акт до суду не передано /що підтверджується відсутністю відповідних даних у матеріалах клопотання/, у даному кримінальному проваджені постановою слідчого призначено судово - економічну експертизу, строк протягом якого накладено арешт, суд убачає можливим частково задовольнити клопотання про скасування арешту в частині заборони користування
За таких умов клопотання слід задовольнити частково - скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 березня 2025 по справі №302/416/25, а саме на: деревину породи «Дуб» в кількості 26 (двадцять шість) штук; товарно транспортну накладну серії ЛАА №С40070 від 20.03.2025, товарно-транспортну накладну серії ЛАА №С40071 від 20.03.2025, в частині заборони користування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Скасувати арешт, який накладено ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 березня 2025 по справі №302/416/25, а саме на: деревину породи «Дуб» в кількості 26 (двадцять шість) штук; товарно транспортну накладну серії ЛАА №С40070 від 20.03.2025, товарно-транспортну накладну серії ЛАА №С40071 від 20.03.2025, в частині заборони користування та повернути вказане майно Приватному акціонерному товариству «ЄВРОШПОН-СМИГА».
Покласти обов'язок на Приватне акціонерне товариство «ЄВРОШПОН-СМИГА» забезпечити зберігання вказаного майна у переданому вигляді до скасування арешту майна у повному обсязі у встановленому КПК України порядку або до розгляду кримінального провадження №12025071090000056 від 15.03.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 2 ст. 364 КК України.
Попередити Приватне акціонерне товариство «ЄВРОШПОН-СМИГА» про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження майна.
Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «ЄВРОШПОН-СМИГА» надавати безперешкодний доступ до деревини, у разі необхідності проведення з використанням вказаної деревини будь - яких процесуальних, слідчих дій в даному кримінальному провадженні.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_10