Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" липня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1586/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412)
до Приватної фірми "Коллапс" (61010, м. Харків, вул. Батуринська, 7, кв. 7, код ЄДРПОУ 22693239)
про стягнення 106 732,51грн та повернення майна
без виклику учасників справи
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:
- зобов'язати відповідача звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 3, 4, 5 загальною площею 45,9 кв.м. в житловому будинку літ. "А-2" за адресою: м. Харків, вул. Гольдбергівська, 75 протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили;
- стягнути з відповідача 106 732,51грн за договором оренди № 1852 від 26.04.2011, з яких: 79 098,02грн орендна плата за період 19.11.2021 - 17.12.2024; 27 634,49грн пеня за період 19.11.2021 - 17.12.2024.
Судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу позивач просить суд покласти на відповідача.
При цьому позивач зазначає, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які він поніс у зв'язку із розглядом справи складається із суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви, а також витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн. Остаточна сума витрат позивача на професійну правничу допомогу буде визначена враховуючи процесуальну поведінку відповідача та, відповідно, фактичний обсяг наданих послуг протягом розгляду справи з посиланням на ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору оренди № 1852 від 26.04.2011 в частині здійснення своєчасної орендної плати з посиланням на норми Господарського та Цивільного кодексів України.
Ухвалою суду від 12.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.05.2025 направлена судом на юридичну адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною позивачем у позові та з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Проте, ухвала суду повернута на поштову адресу суду з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з п.п.3, 4, 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Системний аналіз ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.
Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та її повернення із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.
Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, яка надсилалась судом з додержанням вимог процесуального закону, за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала суду від 12.05.2025, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку, чого відповідачем зроблено не було.
Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Проте, від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
26.04.2011 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) та Приватною фірмою "Коллапс" (відповідач) укладено договір оренди № 1852.
Даний договір діяв з 26.04.2011 по 26.04.2012.
На виконання умов укладеного договору, 26.04.2011 позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв в оренду нежитлові приміщення першого поверху № 1, 3-:-6 загальною площею 45,9м.кв в житловому 2-поверховому будинку, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Першої Кінної Армії, 75, літера "А-2", що підтверджується актом приймання-передачі від 26.04.2011, скріпленим печаткою позивача та підписами обох сторін.
В подальшому між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди.
Після проведення електронного аукціону 19.11.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 12 до договору оренди № 1852 від 26.04.2011, якою сторони договір оренди виклали в наступній редакції (далі - договір).
Так, відповідно до п.1.1 договору позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування майно, зазначене у п.4 Умов, а саме: нежитлові приміщення першого поверху № 1, 3, 4, 5 загальною площею 45,9м.кв в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Гольдберівська, 75, літера "А-2", балансоутримувач - КП "Жилкомсервіс".
За умовами п.1.2 договору майно передано відповідачу в оренду для використання за будь-яким цільовим призначенням, що не суперечить вимогам чинного законодавства з питань розміщення та використання нежитлових приміщень у житлових будинках (п.7 змінюваних умов договору).
Відповідно до п.3.1 договору орендна плата становить суму визначену у п.8 Умов: місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, становить 2 246,06грн.
У п.3.3 договору сторони погодили обов'язок відповідача сплачувати орендну плату до бюджету Харківської міської територіальної громади, відповідно до умов п.14, щомісяця до 20-го числа поточного місяця оренди - 100% суми орендної плати.
На суму заборгованості відповідача із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати (п.3.6 договору).
Пунктом 3.8. встановлено, що припинення договору оренди не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).
У разі припинення договору відповідач, за умовами п.4.1 договору, зобов'язався звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних відповідачу речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо відповідачем були виконані невід'ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом, сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності) орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди.
Цей договір діє до 26.04.2026 (п.11.1 договору).
Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, орендні платежі у строк, порядок та розмірі, встановлені договором не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з оплати орендної плати за спірним договором в розмірі 79 098,02грн за період з 19.11.2021 по 17.12.2024, що підтверджується реєстром платежів та розрахунком заборгованості по спірному договору.
Оскільки відповідач порушив строки сплати орендної плати, позивач відповідно до умов договору здійснив нарахування пені в розмірі 27 634,49грн.
На підставі листів позивача вих. № 8918 від 10.12.2024, вих. № 290 від 13.01.2025, відповідно до п. п. 4.4, 11.8 умов договору, наказом від 14.01.2025 № 30 "Про припинення договору оренди № 1852 від 26.04.2011" договір оренди, а також нарахування орендної плати та пені припинено з 17.12.2024.
Незважаючи на припинення дії договору оренди, відповідач майно позивачу не повернув.
Також, у зв'язку з припиненням договору оренди, позивач вважає, що в нього виникли підстави для зобов'язання відповідача звільнити та повернути орендовані ним нежитлові приміщення.
Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст.509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.
Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст.283 Господарського кодексу України).
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 Господарського кодексу України).
Частинами 1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений ч.3 ст.285 Господарського кодексу України.
Позивач зобов'язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі та передав відповідачу в оренду майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 26.04.2018.
Відповідач в порушення умов договору зобов'язання в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів не виконав, у зв'язку з чим у нього перед позивачем за період з 19.11.2021 по 17.12.2024 утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 79 098,02грн.
Частиною 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач вимоги позивача не спростував, належних та допустимих доказів, які свідчать про належне виконання своїх зобов'язань за договором щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів не надав. В матеріалах справи такі докази також відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 27 634,49грн, суд керується наступним.
У сфері господарювання згідно ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В силу приписів ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За умовами п.3.6 договору на суму заборгованості відповідача із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
У п.4.1 в редакції додаткової угоди до договору оренди відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити позивачу пеню, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди.
Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені, суд встановив, що відповідний розрахунок позивачем здійснено арифметично правильно, за кожен період прострочення окремо, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 27 634,49грн за період з 19.11.2021 по 17.12.2024 є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 3, 4, 5 загальною площею 45,9 кв.м. в житловому будинку літ. "А-2" за адресою: м. Харків, вул. Гольдбергівська, 75 протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили, суд керується наступним.
Як вже було встановлено судом, позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим п.11.7.1 договору, у зв'язку із допущенням з боку відповідача прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців достроково припинив договір оренди, про що повідомив відповідача належним чином.
Позивачем дотримано порядок припинення договору оренди № 1852 від 26.04.2011, визначений в п.11.8 розділу ІІ "Незмінюваних умов договору", у зв'язку з чим договір оренди є припиненим з 17.12.2024.
Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено договором.
Приписами ч.1 ст.25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
У п.4.1 розділу II "Незмінювані умови договору", відповідач взяв на себе зобов'язання у разі припинення договору звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних йому речей і повернути його відповідно до акту повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.
На теперішній час об'єкт оренди відповідачем не звільнено та не передано позивачу, що призводить до неможливості власника розпоряджатися своїм майном та спричиняє збитки місцевому бюджету.
За приписами ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна; право власності набувається у порядку, визначеному законом; ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР, передбачено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідач, у відповідності до ч.1 ст.74, ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, вимоги позивача не спростував, належних та допустимих доказів, які свідчать про належне виконання своїх зобов'язань за договором щодо повернення орендованого майна позивачу не надав, а тому суд дійшов висновку, що у зв'язку із припиненням договору у відповідача виник обов'язок повернути позивачу орендоване майно.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач у встановленому порядку доводи позивача не спростував, в матеріалах справи такі докази також відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині повернення відповідачем орендованого нежитлового приміщення обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
За таких обставин, позов є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватної фірми "Коллапс" (61010, м. Харків, вул. Батуринська, 7, кв. 7, код ЄДРПОУ 22693239) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) - 79 098,02грн основного боргу, 27 634,49грн пені, 4 844,80грн судового збору.
Зобов'язати Приватну фірму "Коллапс" (61010, м. Харків, вул. Батуринська, 7, кв. 7, код ЄДРПОУ 22693239) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ 14095412) нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 3, 4, 5 загальною площею 45,9 кв.м. в житловому будинку літ. "А-2" за адресою: м. Харків, вул. Гольдбергівська, 75 протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "09" липня 2025 р.
Суддя Т.А. Лавренюк