02 липня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/310/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопка Ю.О.
за участі секретаря судового засідання Юрчук Т.М.
розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" (45725, Волинська область, Луцький Район, с. Звиняче, вул. Привокзальна, 17)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕР СМАКУ ПЛЮС" (46400, м. Тернопіль, вул. Поліська, 12)
про стягнення 1 797 752,85 грн. заборгованості за договором поставки
За участю представників від:
Позивача: Мандзя Василь Ігорович, адвокат
Відповідача: не з'явився
Зміст позовних вимог, позиція позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕР СМАКУ ПЛЮС" про стягнення 1 797 752,85 грн заборгованості за договором поставки № 26/01/24/164 від 26.01.2024, із яких: 1 240 242 грн основної заборгованості, 128 298,60 грн штрафу, 183 962,71 грн пені, 199 909,91 грн інфляційних нарахувань та 45 339,63 грн 3 % річних.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати вартості отриманого товару за договором поставки №26/01/24/164 від 26.01.2024.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 26.05.2025, головуючим суддею для розгляду справи №921/310/25 визначено суддю Чопка Ю.О.
Позиція відповідача
Відповідач участі уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву, в порядку ст.165 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 30.05.2025 (про відкриття провадження у справі) не надав.
Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст.178 ГПК України.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою суду від 30.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/310/25 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у даній справі призначено на 18.06.2025.
Надалі, ухвалою суду від 18.06.2025 закрито підготовче провадження по справі №921/310/25 та призначено її до розгляду по суті на 02.07.2025.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив.
Рекомендоване повідомлення від 30.05.2025 зі штрихкодовим ідентифікатором №0610256896802, яким на адресу відповідача направлялась копія ухвали від 30.05.2025, повернулось на адресу суду без вручення адресату, з відміткою підприємства зв'язку "Укрпошта": "адресат відсутній за вказаною адресою".
За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, сформованого судом за запитом №1481799 станом на 16.06.2025, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕР СМАКУ ПЛЮС" є: 46400, м. Тернопіль, вул. Поліська, 12.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.03.2018, винесеній по справі №911/1163/17.
Направлення процесуальних документів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу учасників справи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених документів перебуває поза межами контролю суду. Подібний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-5, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та інших судових актах.
Інформація про розгляд справи також була оприлюднена на офіційному сайті Господарського суду Тернопільської області.
Відсутність в учасників справи бажання подавати заяви по суті справи та не бажання брати участь в судових засіданнях (в т.ч. шляхом проведення відеоконференції) характеризує їх ставлення до результатів розгляду спору. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16.
У судовому засіданні 02.07.2025 судом ухвалено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
26.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Фонд" (далі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕР СМАКУ ПЛЮС" (далі Покупець) укладено договір поставки №26/01/24/164.
За умовами п.1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця сіль столову (далі - Товар), а Покупець приймає товар і оплачує його, згідно до умов, передбачених даним Договором і відповідними специфікаціями Товару, які є його невід'ємною частиною.
Кількість, асортимент, ціна, строк, умови та місце поставки Товару узгоджуються у Додатках (Специфікаціях Товару), що укладаються Сторонами на кожну окрему партію Товару та становлять невід'ємну частину даного Договору (п.1.3. Договору).
Поставка Товару підтверджується оригіналами наступних документів:
- товарно-транспортними накладними;
- видатковими накладними на відповідну кількість Товару;
- податковими накладними на відповідну кількість Товару, складена в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством (п.2.2. Договору).
Датою поставки Товару є дата фактичного отримання Товару Покупцем у місці поставки відповідно до умов даного Договору, що зазначається в товарно-транспортній накладній. Для отримання Товару Покупець зобов'язаний надати Постачальнику довіреність на отримання товару (п.2.5. Договору).
Оплата вартості Товару проводиться Покупцем самостійно, безготівково в національній валюті України на підставі рахунку-фактури на оплату шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок Постачальника (п.3.1. Договору).
Оплата вартості Товару проводиться Покупцем в термін, який встановлений у відповідній Специфікації товару (п.3.2. Договору).
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами Сторін і діє до 31 грудня 2024, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (п.8.1. Договору).
Специфікаціями товару сторони погодили асортимент товару, його кількість, вартість та умови поставки.
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв Товар згідно видаткових накладних: №338 від 26.01.2024 на суму 167 256 грн, №339 від 27.01.2024 на суму 167 670 грн, №340 від 05.02.2024 на суму 171 396 грн, №483 від 02.03.2024 на суму 485 622 грн, №490 від 06.03.2024 на суму 127 098 грн та №697 від 02.04.2024 на суму 331 200 грн, а всього на загальну суму 1 450 242 грн.
Факт поставки підтверджується товарно-транспортними накладними.
За твердженням позивача, відповідачем здійснено оплату Товару частково, на загальну суму 210 000 грн і станом на день звернення до суду заборгованість складає 1 240 242 грн. На вказану суму заборгованості позивачем нараховані штрафні санкції.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань і стали підставою даного позову.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.
Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).
Нормами ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічне положення містить ст.265 ГК України.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).
Приписами ст.655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України на покупця покладається обов'язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; при цьому, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Частина 2 статті 9 вищевказаного Закону зазначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отримання Товару за договором поставки №26/01/24/164 від 06.01.2024 підтверджується вищезгаданими первинними документами: копіями видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи.
Судом з'ясовано, що в порушення умов договору поставки №26/01/24/164 від 06.01.2024 відповідач здійснив оплату вартості отриманої продукції здійснив частково і станом на день розгляду спору за ним рахується заборгованість в сумі 1240242 грн.
Доказів на підтвердження протилежного відповідачем не представлено.
Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст.611 ЦК України).
За таких обставин, вимога про примусове стягнення боргу в сумі 1 240 242 грн підлягають задоволенню як обґрунтовані.
Щодо пені.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно п.4.3. Договору при несвоєчасній оплаті вартості поставленої партії товарів Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення виконання зобов'язання та штраф в розмірі 10% вартості і неоплаченого Товару.
В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 15.02.2024 по 01.11.2024 становить 183 962,71 грн.
Розглянувши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд приймає його як правомірний та обґрунтований.
Щодо штрафу.
Відповідно до положень ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, 549 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських зобов'язань зобов'язаний сплатити господарські санкції - штрафні санкції. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Як вже зазначалося, згідно п.4.3. Договору при несвоєчасній оплаті вартості поставленої партії товарів Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення виконання зобов'язання та штраф в розмірі 10% вартості і неоплаченого Товару.
Враховуючи обставини справи, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 128 298,60 грн штрафу, який також підлягає до задоволення.
Щодо 3 % річних.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань за період з 15.02.2024 по 22.05.2025 суд вважає правомірною вимогу про стягнення 45 339,63 грн 3% річних нарахованих від прострочених сум та 199 909,91 грн інфляційних нарахувань в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Смаку Плюс", м.Тернопіль, вул. Поліська, будинок 11 (код 45376049) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд", Волинська область, Луцький район, село Звиняче, вул. Привокзальна, буд. 17 (код 39137820) - 1 240 242 (один мільйон двісті сорок тисяч двісті сорок дві) грн. основної заборгованості, 128 298 (сто двадцять вісім тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 60 коп. штрафу, 183 962 (сто вісімдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн. 71 коп. пені, 199 090 (сто дев'яносто дев'ять тисяч дев'яносто) грн. 91 коп. інфляційних і 45 339 (сорок п'ять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 63 коп. 3% річних.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3.Судові витрати покласти на відповідача.
Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення виготовлено 09 липня 2025 року.
Суддя Ю.О. Чопко