09.07.2025 Справа № 914/2074/25
м. Львів
Суддя Господарського суду Львівської області Олена ЩИГЕЛЬСЬКА, розглянула заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи - підприємця Романович Ольги Ярославівни 12330,01 грн заборгованості
встановила:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» звернулося до Господарського суду Львівської області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи - підприємця Романович Ольги Ярославівни 12330,01 грн заборгованості на підставі договору про надання послуг з організації перевезень відправлень.
Розглянувши матеріали заяви, суд зауважує, що наявні підстави для відмови в задоволенні заяви, та зазначає таке.
Згідно ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці
Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір. (ч. 1, 2 ст. 148 ГПК України). У заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. (ч. 2 ст. 150 ГПК України)
До заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України).
Отже, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на виникнення або порушення його права грошової вимоги.
У заяві про видачу судового наказу заявник вказує, що між ним та боржником виникли правовідносини на підставі договору про надання послуг з організації перевезень відправлень до якого ФОП Романович Ольга Ярославівна приєднався на підставі заяви приєднання за №798624 від 16.02.2024.
Згідно п. 2.2. Договору про надання послуг з організації перевезень відправлень експедитор (ТзОВ «Нова пошта») зобов'язується за плату та за рахунок замовника (ФОП Романович Ольга Ярославівна) організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення, а замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором (п. 2.2. Договору).
На виконання взятих на себе зобов'язань ТзОВ «Нова Пошта» надало ФОП Романович Ользі Ярославівні відповідні послуги, що підтверджує актами здачі- приймання робіт (надання послуг) № НП-011284517 від 20.03.2024 на суму 8995,01 грн, № НП-011347779 від 31.03.2024 на суму 605,00 грн та № НП-011413087 від 10.04.2024 на суму2730,00 грн.
ТзОВ "Нова пошта" стверджує, що боржник не виконав обов'язку з оплати наданих послуг. Відтак, заявник звернувся за стягненням такої заборгованості з боржника у судовому порядку.
На підтвердження наявності заявленої заборгованості заявником надано: заявку про приєднання до договору про надання послуг з організації перевезення відправлень №798624 від 16.02.2024; договір про надання послуг з організації перевезення відправлень; акти здачі- приймання робіт (надання послуг) № НП-011284517 від 20.03.2024, № НП-011347779 від 31.03.2024 та № НП-011413087 від 10.04.2024.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Суд звертає увагу заявника на те, що виходячи із загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.
При зверненні заявника до господарського суду із заявою про видачу судового наказу та при викладенні обставин, на яких ґрунтуються вимоги заявника, останнім мають бути зазначені та надані належні, допустимі, достовірні та вірогідні докази, на підтвердження заявлених ним вимог та обставини їх виникнення.
Дослідивши вищезазначені Акти здачі-приймання робіт (надання послуг), суд встановив, що вони не містять ні підпису ні електронної печатки ФОП Романович О.Я.
Відсутні належні докази отримання ФОП Романович О.Я. актів здачі-приймання робіт для їх підписання.
Відтак, заявником не подано суду допустимих доказів, які підтверджували б надання ним послуг боржнику, а з Актів здачі- приймання робіт (надання послуг) № НП-011284517 від 20.03.2024, № НП-011347779 від 31.03.2024 та № НП-011413087 від 10.04.2024 неможливо встановити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відтак, подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» заява не відповідає вимогам, викладеним у статті 150 Господарського процесуального кодексу України.
За умовами ч. 2 ст. 154 ГПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає відповідний наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу на пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку відмовити заявнику у видачі судового наказу за поданою заявою.
Суд роз'яснює заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 ГПК України).
Згідно ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 123, 129, 147, 148, 150-154 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи - підприємця Романович Ольги Ярославівни 12330,01 грн заборгованості на підставі договору про надання послуг з організації перевезення відправлень відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в апеляційному порядку, визначеному ст. ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Щигельська О.І.