про залишення позовної заяви без руху
09.07.2025 р. Справа № 914/2079/25
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА», місто Київ, Київська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛС АГРОТРЕЙД», місто Львів, Львівська область
про стягнення заборгованості за договором поставки №000533 від 18.11.2024 у розмірі 11598554,66 грн.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛС АГРОТРЕЙД» про стягнення заборгованості за договором поставки №000533 від 18.11.2024 у розмірі 11598554,66 грн, з яких: 9944088,34 грн - попередня оплата, 261815,58 грн - пеня за несвоєчасне повернення попередньої оплати, 25336,99 грн - 3% річних за несвоєчасне повернення попередньої оплати, 1367313,75 грн - пеня за прострочення поставки товару.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2025, справу №914/2079/25 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.
Відповідно до п. п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Так, частинами 2, 4 та 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Дослідивши додані до матеріалів позовної заяви докази, суд звертає увагу позивача на те, що долучені документи (договір поставки №000533 від 18.11.2024 з додатками до такого договору (додаток №1, додаток №2, додаток №3, додаток №4, додаток №5, додаток №6), додаткова угода №1 від 18.11.2024 до договору №000533 від 18.11.2024, додаткова угода №2 від 13.12.2025 до договору №000533 від 18.11.2024 та додаток №4 до договору №000533 від 18.11.2024 в оновленій редакції від 13.12.2024 не містить доказів підписання таких документів. Позивачем надано до суду договір поставки 000533 від 18.11.2024 та додаткову угоду №2 від 13.11.2024 до договору поставки 000533 від 18.11.2024 з додатком №4, які містять лише на першій сторінці позначки щодо електронного підпису та електронної печатки, проте інші сторінки та документи не містять таких зазначать, а також із наданих позивачем документів не вбачається дати, часу та кому належать такі підписи, що у свою чергу відображається в електронному протоколі підписання документа, у випадку укладення такого шляхом електронного підписання.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами 1, 3 статті 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Разом з цим, суд зауважує про те, що приписами пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
З огляду на вище викладене, зважаючи на приписи Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис має бути використаний для забезпечення юридичної чинності електронних документів, а відтак, електронний документ та електронний підпис мають таку ж юридичну силу, як паперові документи та власноручні підписи.
Таким чином, з огляду на приписи законодавства України, що регулює загальні правила укладання договорів, насамперед, згідно статті 641 Цивільного кодексу України, що дозволяє укладення договорів у будь-якій формі, включаючи електронну форму, суд враховую норму статті 638 Цивільного кодексу України, що встановлює основні умови договору, які сторони повинні дотримуватися при укладанні паперових та/або електронних договорів та визначенні статтею 644 Цивільного кодексу України законодавчо врегульовані питання щодо згоди на укладання відповідного договору, позивач повинен надати суду належні та допустимі докази на підтвердження дійсності підписання договору поставки №000533 від 18.11.2024 з додатками до такого договору (додаток №1, додаток №2, додаток №3, додаток №4, додаток №5, додаток №6), а також належні та допустимі докази щодо підписання додаткової угоди №1 від 18.11.2024 до договору №000533 від 18.11.2024, додаткової угоди №2 від 13.12.2025 до договору №000533 від 18.11.2024 та додатку №4 до договору №000533 від 18.11.2024 в оновленій редакції від 13.12.2024 із зазначенням особистих власноручних підписів уповноважених представників сторін на таке підписання договору, а також за наявності із скріпленням (відтиском) печатки сторін у реквізитах такого договору, а у випадку укладення договору з додатками до нього, додаткових угод №1 та №2 з додатками в електронній формі - надати належні та допустимі докази щодо підписання такого договору з використанням власного цифрового підпису із зазначенням дати, часу такого підписання з прикріпленим протоколом накладання електронного підпису на відповідний документ.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Всупереч згаданому, позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви належного, детального та обґрунтованого розрахунку сум, яку останній просить стягнути з відповідача на свою користь. Відтак, суд зобов'язує позивача надати відповідний розрахунок згідно з приписами процесуального законодавства України.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищенаведене, відповідно до вказаних норм Господарського процесуального кодексу України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Надати Приватному акціонерному товариству «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» - десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Суддя Гоменюк З.П.