вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" червня 2025 р. м. Київ Справа №911/165/18
За позовом Компанії “Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property GmbH; 40789, Мюнхейм, Німеччина)
до Акціонерного товариства “Фармак» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 63)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Київська митниця Держмитслужби (03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 8-А)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Компанія “Assia Chemical Industries Ltd» (Ізраїль, 2 Denmark, Petah Tikva, Israel)
про захист порушеного права інтелектуальної власності на винахід
Суддя Третьякова О.О.
Секретар судового засідання Капля Є.В.
Представники учасників:
від позивача: Кочін Г.І.
від відповідача: Олефір В.О.
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
Обставини справи:
Господарським судом Київської області розглянута справа №911/165/18 за позовом компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (позивач) до Акціонерного товариства «Фармак» (відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Київської митниці Держмитслужби (третя особа-1) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Компанії «Assia Chemical Industries Ltd» (третя особа-2) про захист порушеного права інтелектуальної власності на винахід шляхом заборони вчинення дій та вилучення й знищення товару.
Рішенням Господарського суду Київської області від 15.05.2025 у справі №911/165/18, надалі - рішення у справі №911/165/18, позовні вимоги компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» до Акціонерного товариства «Фармак» задоволено частково, а також стягнуто з Акціонерного товариства «Фармак» на користь компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» 8810,00 грн витрат зі сплати судового збору.
При ухваленні рішення від 15.05.2025 у справі №911/165/18 питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, та витрат на проведення судової експертизи у справі судом вирішено не було, враховуючи, що до закінчення судових дебатів сторони зробили заяву про те, що докази понесення судових витрат будуть подані ними протягом п'яти днів після ухвалення рішення у даній справі.
21.05.2025 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх.суду №4558 від 21.05.2025), надалі - заява про ухвалення додаткового рішення, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача 16310,00 євро витрат на професійну правничу допомогу та 1199871,00 грн витрат на проведення комплексної комісійної судової експертизи у справі №911/165/18.
30.05.2025 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення щодо розміру судових витрат, заявлених позивачем до відшкодування за рахунок відповідача.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.06.2025 судове засідання з розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення призначено на 12.06.2025.
У судове засідання 12.06.2025 та 26.06.2025 з розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення з'явились представники позивача та відповідача, які надали пояснення по суті заяви позивача про ухвалення додаткового рішення. Треті особи в судове засідання не з'явились, протокольною ухвалою судове засідання відкладалось на 26.06.2025.
В судовому засіданні 26.06.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини цього додаткового рішення у справі №911/165/18.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення та відповідні заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 1 та частини 4 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частини 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частиною 1 ст.221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Звертаючись в січні 2018 до господарського суду з даним позовом, позивач у позовній заяві зазначав, що орієнтовний розмір витрат позивача на проведення судової експертизи у справі становить 30000,00 грн, про понесення або намір понести витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із позовом позивач в позовній заяві не зазначав.
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.11.2018 у справі №911/154/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020, у задоволенні позову у цій справі було відмовлено повністю.
В подальшому постановою Верховного Суду від 14.04.2020 скасовано рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 у справі №911/165/18, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи справу №911/165/18 до суду першої інстанції на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 14.04.2020 вказав, що для правильного вирішення даного спору суду першої інстанції належить дослідити та оцінити усі фактичні обставини, які доводять або спростовують наявність у даному випадку саме наукової мети при імпорті відповідачем запатентованої речовини.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи справу №911/165/18 передано на розгляд судді Третьяковій О.О.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.04.2020 справа №911/165/18 прийнята до провадження суддею Третьяковою О.О., встановлено учасникам справи строк для подачі письмових пояснень у справі з урахуванням висновків, що містяться в постанові Верхового Суду від 14.04.2020, та призначено у справі підготовче засідання.
За результатами з'ясування у підготовчому засіданні правових позицій учасників справи щодо призначення судової експертизи, ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2020 призначено у цій справі комплексну комісійну судову експертизу, проведення якої доручено Відокремленому структурному підрозділу Державного підприємства “Інформаційні судові системи» “Центр судової експертизи та експертних досліджень» (ВСП “Центр судової експертизи та експертних досліджень»).
03.07.2024 до Господарського суду Київської області від ВСП “Центр судової експертизи та експертних досліджень» надійшов висновок експертів від 31.05.2024 №007-СІВ/20 за результатами проведення комплексної судової експертизи.
У зв'язку із надходженням висновку експертів, ухвалою суду від 08.07.2024 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Підготовче засідання у справі відкладалось 26.07.2024, 06.09.2024, 04.10.2024, 11.10.2024 та 07.11.2024 та 21.11.2024 для надання усім учасникам справи можливості реалізувати їх процесуальні права на стадії підготовчого провадження та у зв'язку із витребуванням судом доказів.
В підготовчому засіданні 29.11.2024 позивач заявив про понесення ним як витрат на проведення вищевказаної судової експертизи, так і витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом цієї справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат позивач в підготовчому засіданні 29.11.2024 не надав. За результатами з'ясування правових позицій учасників справи про можливість закриття підготовчого провадження протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.12.2024.
19.12.2024, 23.01.2025, 06.02.2025, 13.03.2025, 28.03.2025, 10.04.2025, 17.04.2025, 05.05.2025 та 15.05.2025 відбулись судові засідання у справі, протягом яких представники позивача, відповідача та третьої особи-2, які з'являлись в судові засідання, надали суду пояснення по суті справи та судом з'ясовувались обставини справи та докази.
Також від учасників справи суду надходили письмові пояснення щодо обставин та доказів, які досліджувались в ході розгляду справи.
Представництво позивача в суді першої інстанції при новому розгляді справи, після направлення справи №911/165/18 на новий розгляд до суду першої інстанції постановою Верховного Суду від 14.04.2020 у цій справи, з грудня 2023 здійснювали адвокати Адвокатського об'єднання «Амбассадорс» Огнев'юк Я.В., Білошук О.В. Кочін Г.І. та Лисенко М.П. на підставі договору про надання правничої допомоги від 05.12.2023 №105 та додатку від 21.12.2023 до вказаного договору, укладеного між Адвокатського об'єднання «Амбассадорс» та компанією “Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» як клієнтом.
При ухваленні рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2025 у справі №911/165/18 питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та витрат на проведення судової експертизи у справі судом вирішено не було, враховуючи зроблену позивачем до закінчення судових дебатів заяву про те, що докази понесення витрат будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення у даній справі.
21.05.2025 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення разом із відповідними доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позивач вчасно та правомірно звернувся до господарського суду в порядку частини 8 ст.129 та частини 1 ст.221 Господарського процесуального кодексу України із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та витрат на проведення судової експертизи у справі.
Надаючи оцінку доводам та доказам позивача щодо розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу та на проведення судової експертизи та запереченням відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ст.126 цього Кодексу витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.
Також, згідно з частиною 5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд також враховує висновок, що міститься в п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в п.5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, відповідно до якого при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України").
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано в якості доказів:
- копію договору про надання правової допомоги від 05.12.2023 №105, укладеного позивачем в якості клієнта із адвокатським об'єднанням «Амбассадорс» разом із додатком від 21.12.2023 №105-09, відповідно до якого вартість послуг адвокатського об'єднання щодо представництва інтересів позивача є фіксованою та становить 16625,00 євро за представництво в суді першої інстанції;
- копії рахунків адвокатського об'єднання «Амбассадорс» позивачу на загальну суму 16310,00 євро;
- інформацію про залучених адвокатським об'єднанням «Амбассадорс» адвокатів для надання правової допомоги позивачу у справі та їх кваліфікацію;
- детальний опис наданих адвокатами послуг (всього 24 позиції).
На підтвердження понесених витрат на проведення судової експертизи, яка була призначена ухвалою суду від 26.06.2020 у цій справі, позивачем також надано в якості доказів:
- копію договору про надання правової допомоги від 25.02.2020 №01-05-0702/20, укладеного позивачем в якості клієнта із адвокатським об'єднанням «Саєнко Харенко» разом із Додатковою угодою №1 від 24.12.2021, Додатковою угодою №2 від 19.12.2022 та Додатком від 25.02.2020 до вказаного договору про надання правової допомоги. Із вказаних доказів випливає, що у періоді з 25.02.2020 до 31.12.2023 правову допомогу позивачу у справі №911/165/18 надавало адвокатське об'єднання Саєнко Харенко», а 31.12.2023 строк дії вказаного договору про надання правової допомоги закінчився;
- копію супровідного листа від 20.02.2023 та рахунку від 20.02.2023 №11-Екс ВСП «Центр судової експертизи та експертних досліджень» Державного підприємства «Інформаційні судові системи» на суму 1199871,00 грн для оплати вартості проведення комплексної судової експертизи у цій справі №911/165/18;
- копію платіжної інструкції №392 від 20.04.2023 на суму 1199871,00 грн про оплату адвокатським об'єднанням «Саєнко Харенко» Державному підприємству «Інформаційні судові системи» вартості проведення комплексної судової експертизи у цій справі №911/165/18 в загальній сумі 1199871,00 грн;
- копію Акту приймання-передачі наданих послуг №007-СІВ/20 від 02.07.2024, відповідно до якого Державне підприємство «Інформаційні судові системи» надало, а адвокатське об'єднання «Саєнко Харенко» прийняло послугу з проведення комплексної судової експертизи у справі №911/165/18, вартість послуги - 1199871,00 грн.
Оцінюючи доводи відповідача про те, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним, неспівмірним, недоведеним та не був заявлений в позовній заяві попередній (орієнтовний) розрахунок цих витрат, суд з цього приводу відмічає, по-перше, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу стосуються виключно періоду повторного розгляду справи в суді першої інстанції після її повернення на новий розгляд постановою Верховного Суду від 14.04.2020 у цій справі, а саме періоду з грудня 2023, коли представництво інтересів позивача у справі почало здійснювати адвокатське об'єднання «Амбассадорс».
При цьому при новому розгляді справи №911/165/18 в суді першої інстанції та до закриття підготовчого провадження позивач в підготовчому засіданні 29.11.2024 заявив про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом цієї справи та відповідний намір отримати відшкодування цих витрат в разі ухвалення рішення на користь позивача.
За вказаних обставин незазначення позивачем в позовній заяві попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат позивача на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи не є вагомою причиною, щоб позбавляти позивача права на отримання відшкодування понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу в тій частині, яка стосується нового розгляду справи, оскільки станом на момент пред'явлення позову у цій справі (січень 2018) позивач не міг знати про те, що справа №911/165/18 буде направлена на новий розгляд до суду першої інстанції та про відповідні додаткові витрати позивача на професійну правничу допомогу у зв'язку із новим розглядом справи.
У зв'язку з цим суд не вбачає підстав для застосування положень частини 2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України про те, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Водночас, суд погоджується з запереченнями відповідача в частини того, що не всі заявлені позивачем витрати на правову допомогу у цій справі в загальній сумі 16310,00 євро відповідають критерію реальності, співмірності та неминучості таких витрат та підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, а саме.
Суд враховує, що позовні вимоги у цій справі були задоволені не повністю, а частково.
У зв'язку з цим суд, виходячи із критерію розумності та співмірності, заявлені позивачем витрати на правову допомогу у фіксованій сумі 16310,00 євро для цілей їх відшкодування за рахунок протилежної сторони обмежує розміром 50%, що становить 8155,00 євро.
Також суд враховує, що заявлені позивачем в описі наданих адвокатами послуг такі позиції послуг адвокатів, як «аналіз процесуальних документів, підготовлених попереднім представником позивача», «формування юридичної стратегії захисту та її обговорення з клієнтом», «підготовка та подання заяви про зміну предмета позову», «аналіз пояснень відповідача щодо заяви про зміну предмета позову», «систематичне надання письмових звітів клієнту англійською мовою щодо статусу судової справи» та відповідні витрати позивача на правову допомогу у зв'язку з цим не відповідають критерію неминучості витрат, оскільки: 1) сам по собі аналіз документів та отримання клієнтом відповідних консультацій та стратегій є правом клієнта (позивача), але не відноситься до представництва прав клієнта (позивача) при розгляді справи в суді та частково може охоплюватись (є складовою) інших позицій наданих адвокатами послуг в описі (підготовка клопотань, пояснень, участь в судових засіданнях тощо); 2) подання заяви про зміну підстав позову є правом позивача-клієнта, однак відповідна заява позивача у цій справі не була прийнята судом до розгляду, отже відсутні підстави для покладення відповідних витрат на протилежну сторону.
Заявлені позивачем витрати на правову допомогу у цій справі становлять фіксовану суму (16310,00 євро), про що позивачем надані відповідні докази.
Позивач в описі наданих адвокатами послуг не навів обсягу витрачених годин в розрізі надання кожної окремої послуги (позиції послуг в описі), що позбавляє суд точно визначити частку вартості вищевказаних послуг адвокатів («аналіз процесуальних документів, підготовлених попереднім представником позивача», «формування юридичної стратегії захисту та її обговорення з клієнтом», «підготовка та подання заяви про зміну предмета позову», «аналіз пояснень відповідача щодо заяви про зміну предмета позову», «систематичне надання письмових звітів клієнту англійською мовою щодо статусу судової справи») у сукупній фіксованій вартості правової допомоги. Однак, виходячи із стандарту доказування «вірогідності доказів», при цьому також вбачається, що більш вірогідним є те, що вказана частка вартості становить 20%.
Отже, приймаючи до уваги, що понесені позивачем витрати на правову допомогу у цій справі становлять фіксовану суму (16310,00 євро), яка для цілей їх відшкодування за рахунок протилежної сторони була обмежена розміром 50% (8155,00 євро), але при цьому також не всі надані адвокатами послуги в описі та відповідні витрати позивача на професійну правничу допомогу є неминучими, то суд, виходячи із критерію розумності та співмірності, вказані витрати позивача на правову допомогу для цілей їх відшкодування за рахунок протилежної сторони додатково обмежує на 20%, а саме до розміру 6524,00 євро ((8155 х 100%-20%) = 6524).
Отже, суд на підставі ст.126 та ст.129 Господарського процесуального кодексу України приходить до висновку про те, що відшкодуванню за рахунок протилежної сторони (відповідача) підлягають витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 6524,00 євро.
Доводи відповідача про необхідність повної відмови позивачу у відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу судом також відхиляються, беручи до уваги складність справи, обсяг наданих адвокатами послуг, витрачений час та значенням справи для сторони, в той час як позивач дійсно отримував професійну правничу допомогу у цій справі та поніс відповідні витрати у зв'язку із цим, однак суд при цьому відмічає, що не всі заявлені позивачем витрати підлягають відшкодуванню за рахунок протилежної сторони, про що суд зазначив вище.
Доводи відповідача про відсутність доказів виникнення у позивача як клієнта зобов'язання по оплаті рахунків адвокатського об'єднання на загальну суму 16310,00 євро, копії яких надані позивачем, суд також відхиляє, беручи до уваги, що відповідно до п.2.7 додатку від 21.12.2023 №105-09 до договору про надання правової допомоги від 05.12.2023, укладеного між позивачем-клієнтом із адвокатським об'єднанням, зобов'язання у позивача-клієнта по оплаті рахунків виникає після виставлення рахунку, а сам факт подання позивачем суду копій вказаних рахунків адвокатського об'єднання вказує на те, що позивач отримав ці рахунки та визнає виникнення у нього зобов'язання з їх оплати.
Крім того, позивачем понесені також витрати в розмірі 1199871,00 грн у зв'язку із проведенням Державним підприємством “Інформаційні судові системи» комплексної комісійної судової експертизу у цій справі, яка була призначена ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2020.
Щодо доводів відповідача про те, що цей розмір витрат (1199871,00 грн) значно перевищує заявлений позивачем попередній (орієнтовний) розрахунок цих витрат в позовній заяві (30000,00 грн), суд з цього відмічає, що ці витрати позивача виникли після повернення справи на новий розгляд з урахуванням постанови Верховного Суду від 14.04.2020 у цій справі.
Вказана комплексна комісійна судова експертиза у цій справі була призначена ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2020 для з'ясування обставин, які підлягали встановленню у цій справі. При цьому на момент призначення вказаної експертизи ухвалою суду від 26.06.2020 жодна із сторін не надала суду висновок експерта з цих самих питань.
Водночас станом на момент пред'явлення позову у цій справі (січень 2018) позивач не міг знати про те, що справа №911/165/18 буде направлена на новий розгляд до суду першої інстанції та про відповідні додаткові витрати позивача.
Відповідно до частини 6 ст.129 Господарського процесуального кодексу України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
З урахуванням викладеного суд не вбачає підстав позбавляти позивача права на отримання відшкодування понесених останнім витрат на проведення судової експертизи у справі, оскільки станом на момент пред'явлення позову у цій справі (січень 2018) позивач не міг знати про те, що справа №911/165/18 буде направлена на новий розгляд до суду першої інстанції та про відповідні додаткові витрати позивача.
Суд з приводу цих витрат позивача та доводів відповідача про неспівмірність, недоведеність та нерозумність цих витрат зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи:
Разом з тим, суд погоджується з запереченнями відповідача в частини того, що не всі заявлені позивачем витрати в розмірі 1199871,00 грн у зв'язку із проведенням Державним підприємством “Інформаційні судові системи» комплексної комісійної судової експертизи у цій справі, відповідають критерію реальності, співмірності та неминучості таких витрат та підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, а саме.
Суд враховує, що позовні вимоги у цій справі були задоволені не повністю, а частково.
У зв'язку з цим суд, виходячи із критерію розумності та співмірності, заявлені позивачем витрати в розмірі 1199871,00 грн у зв'язку із проведенням комплексної комісійної судової для цілей їх відшкодування за рахунок протилежної сторони обмежує розміром 50%, що становить 599935,50 грн.
Також суд враховує, що на момент призначення вказаної експертизи ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2020 жодна із сторін, в т.ч. і сам відповідач не надав суду висновок експерта з цих самих питань, в т.ч. не повідомляла суд про намір замовити проведення альтернативної експертизи (експертного дослідження).
Разом з тим суд також враховує, що не весь висновок комплексної комісійної судової експертизи від 31.05.2024 №007-СІВ/20 був покладений в основу рішення суду від 15.05.2025 у цій справі №911/165/18 та відповідно не всі заявлені експерто-години відповідають критерію неминучості та розумності витрат, беручи до уваги, що в процесі розгляду справи №911/165/18 і позивач і відповідач висловили спільну думку про те, що питання щодо відповідності або не відповідності працівників лабораторії категорії «науковий працівник» відповідно до п.20 ст.1 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність» є правовим питання, у зв'язку з чим ні висновок комплексної комісійної судової експертизи від 31.05.2024 №007-СІВ/20 у частині цього питання, ні висновок експерта Рубан О.А. від 01.02.2022 у частині цього ж питання не мають значення для вирішення даного спірного питання.
Приймаючи до уваги, що понесені позивачем витрати в розмірі 1199871,00 грн на проведення комплексної комісійної судової експертизи для цілей їх відшкодування за рахунок протилежної сторони суд вже обмежив розміром 50%, що становить 599935,50 грн, але при цьому також не всі експерто-години та відповідні витрати позивача є неминучими, то суд, виходячи із критерію розумності та співмірності, ці витрати позивача на проведення комплексної комісійної судової експертизи додатково обмежує на 50%, а саме до розміру 299967,75 грн (599935,50-50%) = 299967,75 грн).
Суд при цьому відмічає, що вказана сума в розмірі 299967,75 грн співмірна розміру витрат на проведення комплексної комісійної судової експертизи, які можуть бути розраховані на основі заперечень відповідача щодо кількості витрачених експерто-годин на проведення цієї експертизи.
Так, відповідач в судовому засіданні 26.06.2025 пояснив, що комплексна комісійна судова експертиза, у зв'язку з якою позивачем заявлені витрати в розмірі 1199871,00 грн, могла тривати, на думку відповідача, не більше 65 робочих днів. Заявлений відповідачем період (65 днів) відповідає умовному обсягу 1040 експерто-годин на проведення експертизи (із розрахунку 8 годин в день враховуючи залучення щонайменше двох експертів (без урахування годин роботи залучених також спеціалістів для її проведення): 65 х 8 х 2= 1040). Визначений таким чином розрахунково умовний обсяг експерто-годин (1040 годин) відповідає витратам на проведення експертизи в розмірі 298240,80 грн (враховуючи, що вартість експерто-години ДП “Інформаційні судові системи» відповідно до рахунку становить 286,77 грн з ПДВ: 1040 х 286,77 грн = 298240,80 грн).
Отже, суд вважає, що для цілей розподілу витрат позивача в розмірі 1199871,00 грн на проведення вказаної судової експертизи та їх відшкодування протилежною стороною врахуванню підлягає 1/4 цих витрат позивача (1199871 - 50% - 50%), що становить 299967,75 грн.
Доводи відповідача про відсутність доказів оплати позивачем витрат в розмірі 1199871,00 грн на проведення вказаної судової експертизи суд відхиляє, оскільки із наявних доказів вбачається, що адвокатське об'єднанням «Саєнко Харенко», оплачуючи Державному підприємству «Інформаційні судові системи» вказані витрати в розмірі 1199871,00 грн на проведення судової експертизи відповідно до платіжної інструкції №392 від 20.04.2023, діяло при цьому за дорученням клієнта-позивача у цій справі №911/165/18.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу та проведення судової експертизи шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 6524,00 євро витрат на професійну правничу допомогу та 299967,75 грн витрат на проведення комплексної комісійної судової експертизи у справі №911/165/18.
Керуючись ст.ст.2, 3, 7, 11, 13-16, 73-80, 123, 124, 126, 129, 221, 233, 236-238, 240-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Заяву компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат шляхом стягнення 16310,00 євро витрат на професійну правничу допомогу та 1199871,00 грн витрат на проведення комплексної комісійної судової експертизи у справі №911/165/18 (вх.суду №4558 від 21.05.2025) задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Фармак» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 63, код ЄДРПОУ 00481198) на користь компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Німеччина 40789, Мюнхейм, вул.А.Нобеля, 10 / Bayer Intellectual Property GmbH, Germany, 40789, Monheim, Alfred Nobel Str. 10) 6524 (шість тисяч п'ятсот двадцять чотири) євро витрат на професійну правничу допомогу та 299967 (двісті дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн 75 коп. витрат на проведення комплексної комісійної судової експертизи у справі №911/165/18.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 09.07.2025.
Суддя О.О. Третьякова