ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
09.07.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/319/25 (909/580/25)
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи
за позовом: Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України"
76018, вул. Є.Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС"
78436, Урочище Центр, буд. 5г, с. Бистриця, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл.
про стягнення 2 187 693 грн 49 коп. заборгованості
ВСТАНОВИВ: в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа про банкрутство ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області 06.05.2025, суд відкрив провадження у справі про банкрутство ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів до закінчення провадження у справі; ввів процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів та призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бриксу Андрія Олеговича.
12.05.2025 ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області в межах справи про банкрутство ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" із позовом до ТОВ "ПБС" про стягнення 2 187 693 грн 49 коп. заборгованості, з яких: 437 890 грн 47 коп. заборгованості за договором субпідряду №01/12/23 від 01.12.2023, 36 738 грн 67 коп. інфляційних втрат, 96 391 грн 87 коп. штрафних санкцій; 1 413 804 грн 46 коп. заборгованості за договором субпідряду №01-2/12/23 від 01.12.2023, 50 045 грн 06 коп. інфляційних втрат та 152 822 грн 96 коп. штрафних санкцій.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2025, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
Сторонам ухвалу про відкриття провадження у справі від 15.05.2025 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Копії ухвали від 15.05.2025 доставлено до електронних кабінетів сторін - 15.05.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 16.05.2025.
Відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.
Позиція позивача. Позов мотивовано тим, що в порушення договірних зобов'язань, які виникли між сторонами, відповідач не оплатив виконані позивачем роботи, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 1 851 694 грн 93 коп. За несвоєчасне виконання зобов'язань відповідачу нараховано пеню та інфляційні втрати.
Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
01.12.2023 між ТОВ "ПБС" (генпідрядник) та ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (субпідрядник) укладено договори субпідряду №01/12/23 та №01-2/12/23.
Відповідно до п. 1.1 договору №01/12/23, субпідрядник зобов'язався у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Івано-Франківського району Івано-Франківської області в обумовлений цим договором термін. Генеральний підрядник зобов'язався прийняти та оплатити надані належним чином згідно із цим договором та чинним законодавством України послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість.
Згідно з п. 1.1 договору №01-2/12/23, субпідрядник зобов'язався у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Коломийського та Снятинського районів Івано-Франківської області в обумовлений цим договором термін. Генеральний підрядник зобов'язався прийняти та оплатити надані належним чином згідно із цим договором та чинним законодавством України послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість.
В п. 1.2 договорів визначено найменування робіт (послуг): 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів; залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Івано-Франківської області).
Зазначені договори укладені на виконання договорів №7 від 25.07.2023 та №9 від 04.08.2023, що укладені між ДП "Дороги Прикарпаття" та ТОВ "ПБС" (п.1.1.1 договорів).
За змістом п. 2.1 договорів, ціна договору становить вартість усіх замовлених генпідрядником та наданих субпідрядником послуг згідно актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в).
Термін надання послуг - з моменту підписання даного договору по 30.04.2024 (п. 3.1 договорів).
Відповідно до п. 5.2 договорів, за підсумками роботи за місяць субпідрядник визначає обсяги та вартість наданих послуг, що підлягають оплаті, готує відповідні документи та подає для підписання генеральному підрядникові. Генеральний підрядник підписує надані акти прийняття виконаних робіт протягом 10 днів з моменту одержання, або обґрунтовує причини відмови від його підписання протягом 10 днів з дня одержання. Сторони погодили, що у випадку якщо генеральний підрядник не направив письмову відмову від писання акту прийняття виконаних робіт чи не повернув підписаний акт прийняття виконаних робіт протягом 10- ти робочих днів, такий акт прийняття виконаних робіт вважається підписаним генеральним підрядником, послуги за договором наданими в повному обсязі та прийняті генеральним підрядником без заперечень. Акт прийняття виконаних робіт вважаються підписаними генпідрядником без заперечень, а послуги за договором наданими та прийнятими також у випадку підписання акту прийняття виконаних робіт замовником за основним договором.
Згідно з п. 5.3 договорів, оплата послуг проводиться по фактично виконаних обсягах послуг згідно Ф № КБ -2 в та ф № КБ -3 на розрахунковий рахунок субпідрядника не пізніше 5- ти днів з моменту підписання актів приймання виконаних будівельних робіт.
За змістом п. 5.5 договорів, оплата наданих послуг здійснюється без прив'язки до наявності/відсутності бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів, надходження чи ненадходження коштів по основному договору. Генпідрядник не має права затримувати платежі за надані послуги.
За змістом п.5.9 договорів, субпідрядник сплачує генпідряднику 0,5 відсотка, у тому числі ПДВ, від вартості наданих ним послуг за послуги генпідряду.
В п. 7.2.3 договорів передбачено, що за несвоєчасне або неналежне виконання сторонами інших своїх зобов'язань за договором винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період на який нараховується пеня, від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє по 30.04.2024, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
25.04.2024 сторони підписали додаткові угоди №2 до договорів, в яких внесли зміни до п. 10.1 договорів, продовжили термін дії договору - до 31.12.2024.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи актів приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг (форма № КБ-2в) за грудень 2024 року та довідок про вартість виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг і витрат (форма №КБ-3) від 18.12.2024, позивач на виконання умов договору №01/12/23 від 01.12.2023 виконав роботи на загальну суму 1 043 106 грн 00 коп.
Відповідно до актів приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг (форма № КБ-2в) за грудень 2024 та довідок про вартість виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг і витрат (форма №КБ-3) від 18.12.2024, позивач на виконання умов договору №01-02/12/23 від 01.12.2023 виконав роботи на загальну суму 1 420 909 грн 00 коп.
Відповідно до банківської виписки, відповідач частково оплатив виконані позивачем роботи за договором №01/12/23 від 01.12.2023, а саме 25.03.2025 - 300 000 грн та 16.04.2025 - 300 000 грн.
За порушення строків оплати виконаних робіт за договором №01/12/23 від 01.12.2023, позивач нарахував відповідачу 36 738 грн 67 коп. інфляційних втрат та 96 391 грн 87 коп. штрафних санкцій (пені).
За порушення строків оплати виконаних робіт за договором №01-02/12/23 від 01.12.2023, позивач нарахував відповідачу 50 045 грн 06 коп. інфляційних втрат та 152 822 грн 96 коп. штрафних санкцій (пені).
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з статтею 627 ЦК України та відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 ЦК України).
Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Відповідно до ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
У договорі підряду визначається ціна або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч.ч.1, 3 ст.843 ЦК України).
За змістом статті 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
За встановлених судом обставин, на виконання умов договору №01/12/23 від 01.12.2023 позивач виконав роботи на загальну суму 1 043 106 грн 00 коп. та на виконання умов договору №01-02/12/23 від 01.12.2023 - на загальну суму 1 420 909 грн 00 коп.
В п. 5.9 договорів визначено, що субпідрядник сплачує генпідрядникові 0,5 відсотка, у тому числі ПДВ, від вартості наданих ним послуг за послуги генпідряду.
З огляду на викладене вартість виконаних робіт за договором №01/12/23 від 01.12.2023 становить 1 037 890 грн 47 коп. (1 043 106 грн - 0,5%), а за договором №01-02/12/23 від 01.12.2023 - 1 413 804 грн 46 коп. (1 420 909 грн - 0,5%).
За змістом п. 5.3 договорів, оплата послуг проводиться по фактично виконаний обсягах послуг згідно Ф № КБ -2 в та ф № КБ -3 на розрахунковий рахунок субпідрядника не пізніше 5- ти днів з моменту підписання актів приймання виконаних будівельних робіт.
Отже, враховуючи вимоги п. 4.4 договорів, граничний строк оплати відповідачем виконаних робіт згідно з актами приймання виконаних робіт від 18.12.2024 є 23.12.2024.
Як вбачається з банківської виписки відповідач виконав частково свої зобов'язання за договором №01/12/23 від 01.12.2023, сплатив на рахунок позивача 23.03.2025 - 300 000 грн та 16.04.2025 - 300 000 грн.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов'язань за договорами у повному обсязі суду не надав.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 437 890 грн 47 коп. заборгованості за договором №01/12/23 від 01.12.2023 та 1 413 804 грн 46 коп. за договором №01-2/12/23 від 01.12.2023 є обґрунтованими та належать до задоволення.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Цей шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).
У договорах №01/12/23 та №01-2/12/23 від 01.12.2023 сторони визначили, що за несвоєчасне або неналежне виконання сторонами інших своїх зобов'язань за договором винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період на який нараховується пеня, від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання за кожний день прострочення (п. 7.2.3).
Таким чином умови договорів не містять будь-яких додаткових застережень (зокрема, "до повного виконання зобов'язання", "до повної сплати заборгованості", "до повного погашення боргу" тощо), які свідчили б про визначення в них іншого строку нарахування штрафних санкцій, ніж визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, тому пеня за прострочення виконання відповідачем зобов'язань за договором має нараховуватися за період шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №911/952/22).
За прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 24.12.2024 по 06.05.2025 за договором №01/12/23 від 01.12.2023 позивачем нараховано відповідачу 36 738 грн 67 коп. інфляційних втрат та 96 391 грн 87 коп. пені; за договором №01-2/12/23 від 01.12.2023 нараховано 50 045 грн 06 коп. інфляційних втрат та 152 822 грн 96 коп. пені.
Суд здійснив перерахунок пені та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду та з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якого за договором №01/12/23 від 01.12.2023 розмір пені становить 95 878 грн 09 коп., а розмір інфляційних втрат 36 738 грн 67 коп., а за договором №01-2/12/23 від 01.12.2023 розмір пені становить 152 817 грн 24 коп., розмір інфляційних втрат 60 292 грн 00 коп.
Отже, за перерахунком суду, розмір інфляційних втрат є більшим, ніж визначив позивач. Проте, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, а тому до задоволення належить заявлена до стягнення з відповідача сума інфляційних втрат.
Відтак, з відповідача на користь позивача у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання належить стягнути 248 695 грн 33 коп. пені та 86 783 грн 73 коп. інфляційних втрат.
Таким чином, позов підлягає до задоволення частково.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За подання до Господарського суду Івано-Франківської області цього позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 31 972 грн 26 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 06.05.2025 №330.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана через систему "Електронний суд".
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання цієї позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 26 252 грн 32 коп. (2 187 693 грн 49 коп. х 0,5% х 0,8).
Відтак, за подання позову до суду позивачем зайво судовий збір у розмірі 5 719 грн 94 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З огляду на відсутність на дату ухвалення рішення у справі клопотання позивача про повернення зайво сплаченого судового збору, судом не вирішувалося питання про повернення позивачу зайво сплаченого судового збору.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.
Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 236-238, 241 ГПК України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (78436, Урочище Центр, буд. 5г, с. Бистриця, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., код ЄДРПОУ 32872788) на користь Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (76018, вул. Є.Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 31790584) 2 187 173 (два мільйони сто вісімдесят сім тисяч сто сімдесят три) грн 99 коп. заборгованості, з яких: 1 851 694 (один мільйон вісімсот п'ятдесят одну тисячу шістсот дев'яносто чотири) грн 93 коп. основного боргу, 248 695 (двісті сорок вісім тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн 33 коп. пені, 86 783 (вісімдесят шість тисяч сімсот вісімдесят три) грн 73 коп. інфляційних втрат, а також 26 246 (двадцять шість тисяч двісті сорок шість) грн 08 коп. судового збору.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено 09.07.2025
Суддя О.В. Рочняк