Справа № 909/264/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
07.07.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., розглянувши матеріали позовної заяви № 5855/25 від 03.07.2025 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 вх. № 2069/25 від 11.03.2025
До Господарського суду Івано-Франківської області звернулася фізична особа ОСОБА_1 з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Подана заява обґрунтована наявністю у боржника податкового боргу на загальну суму 3838 216,78 грн.
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 17.03.2025 відмовив у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 скасовано ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.03.2025, а справу №909/264/25 направлено до суду для продовження розгляду на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025 справи розподілено судді Шкіндер П.А.
Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, врегульовано Книгою четвертою КУзПБ.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ч. 1 ст. 115 та ст. 116 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника, яка подається ним за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, із викладенням, зокрема, обставин, що стали підставою для звернення до суду, а також наданням документів, передбачених ч. 3 ст. 116 КУзПБ. Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в ч. 2 ст. 115 КУзПБ, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
При цьому, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких варіантах, наведених у вказаній статті, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх підстав як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
Системний аналіз ст. 113, ч.ч. 1, 2 ст. 116, ч. 1 ст. 119 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Так, на підтвердження наявності загрози неплатоспроможності боржник зазначив таке.
Уповноваженими особами на підставі наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області №2582-п від 29.12.2021 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку діяльності ФОП Самуляка Івана Васильовича з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 26.06.2020 рік, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 26.11.2024 по 26.06.2020 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 26.06.2020 рік. Податковим органом було складено акт перевірки від 14.01.2022 р. №286/09-19-07-13 , в якому було відображено низку порушень ФОП Самуляка І.В. вимог законодавства. На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом було винесено 2 податкових повідомлень-рішень, серед яких - податкове повідомлення-рішення від 06.06.2022 №001796/0713 на суму 3 838 216,78 грн. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/5854/24 від 28.11.2024 стягнуто з Самуляка І.В. в дохід бюджету податковий борг в розмірі 3 839 576,78 грн.
У рішенні суду № 300/5854/24 від 28.11.2024 встановлено, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що Самуляк І.В. допустив податковий борг у зв'язку із несплатою адміністративних штрафів в розмірі 1 360,00 грн. та штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в розмірі 3 838 216,78 грн.
Враховуючи високий податковий борг, заявник не зміг своєчасно його погасити, а на момент звернення з заявою про визнання фізичної особи неплатоспроможною, у нього відсутні достатні доходи для цього (зазначено, що отримує пенсію в сумі 2361 грн).
При цьому, як вбачається з наданих відомостей до заяви, у боржника відсутнє майно, за рахунок якого існувала би можливість погасити цей податковий борг. Таким чином, найближчим часом заявник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати мінімальні платежі погашення боргу (загроза неплатоспроможності).
Згідно зі ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 подано без додержання приписів ст. 116 КУзПБ.
Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч. 3 ст. 116 КУзПБ переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст, зокрема:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
КУзПБ визначає обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Таким чином, дана норма встановила перелік обов'язкових додатків, які мають бути подані заявником одночасно з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Будь-яких виключень ані спеціальний Кодекс України з процедур банкрутства, ані ГПК України не містять. Господарський суд зазначає, що обов'язок доказування і подання доказів покладається саме на сторони (ст. 74 ГПК України). Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 14 ГПК України).
Дослідивши подану заяву, суд встановив, що ОСОБА_1 при зверненні до суду порушено вимоги частини 3 пунктів 2, 3, 4, 5, 7,8 , 11, 13 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства:
1. заявником не надано конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи;
2. заявником не надано копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати чи не зазначено про їх відсутність;
3. не надано відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях. У заяві та доданих до неї документах ОСОБА_1 надав лише відомості про відкриті на його ім'я рахунки в банках та залишки коштів на них. Однак, в порушення згаданого положення п. 8 ч. 3 статті 116 Кодексу, ОСОБА_1 не надав жодних відомостей щодо наявності у нього електронних гаманців в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких електронних гаманцях.
Відповідно до п. 61 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 75 від 04.07.2018, особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.
4. не надано відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; подана копія трудової книжки ОСОБА_1 містить останній запис про прийняття ФОП Самусяк Х.М. 01.09.2023 заявника на роботу на посаду адміністратора.
5. не надано Декларації про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, не подано декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
Як вбачається із поданих суду документів, боржником долучено до заяви про відкриття провадження у справі Декларації про майновий стан тільки за 2022-2023 роки.
Так, у справі №910/6639/20, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
На переконання суду, коло членів сім'ї боржника в частини п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Крім того, відповідно до п.9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Однак, в наданих деклараціях за 2022, 2023 роки відсутні відомості розділу XIV "Відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України", що не відповідає інформації про фінансові зобов'язання боржника.
Крім того, в наданих деклараціях відсутня інформація щодо відомостей про доходи та інші грошові виплати члена сім'ї боржника - дружини ОСОБА_2 , яка є приватним підприємцем та власником 33,33% акцій ТОВ " Ресторан "Грувкомпані", 100% акцій "ПП Ресурс-3" та 100% акцій ПП "Ресурс-4" з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України.
У постановах КГС ВС від 08.12.2022 у справі № 916/1941/21, від 17.01.2023 у справі № 916/2468/21 йдеться про те, що спеціальним законом, яким є КУзПБ, імперативно визначено, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї.
Тож, звертаючись із відповідною заявою до суду, фізичній особі боржнику слід уважно та ґрунтовно висвітлювати інформацію у деклараціях щодо себе та членів своєї сім'ї, оскільки неправильне, неповне та недостовірне висвітлення такої інформації є перешкодою для правильного і своєчасного розгляду справи про неплатоспроможність. Наприклад, відсутність інформації про членів сім'ї боржника не може вважатись "певними неточностями" в декларації про майновий стан, оскільки відсутність такої інформації позбавляє можливості суд визначити обсяги майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, а також позбавляє керуючого реструктуризацією можливості встановити шляхи реструктуризації боржника та в подальшому задовольнити грошові вимоги кредиторів.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. Водночас, застосування поняття "член сім'ї" в інших галузях законодавства може розширювати чи звужувати коло осіб, які підпадають під це поняття у залежності від мети правового регулювання тієї чи іншої галузі, правового інституту або окремої правової норми. Коло членів сім'ї боржника в частині п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками. Таке розуміння застосування поняття "член сім'ї" у процедурі провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи дає підстави для висновку про включення до кола членів сім'ї боржника у частині п'ятій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства осіб, які не є членами сім'ї в розумінні статті 3 Сімейного кодексу України, оскільки не є особами, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки. (Постанова ВС від 23.05.2023р. по справі №910/5369/21).
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
У Постанові Верховного Суду від 31.03.2020р. по справі № 205/4245/17 з цього приводу зазначено наступне. Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що законодавством України чітко відокремлено поняття членів сім'ї в розумінні декларування у відповідності до норм банкрутства з метою запобігання зловживання боржником своїми процесуальними правами та членів сім'ї у відповідності до Сімейного кодексу, які спільно проживають, мають спільний побут, взаємні права й обов'язки осіб.
Заявником не надано довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою АДРЕСА_2 .
6. не надано інформації про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини.
Згідно ч. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Пунктами 2, 3 ч. 2 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відтак метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури.
У свою чергу, розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 КУзПБ, зокрема у відповідності до вимог закону щодо форми і змісту проекту плану, що дасть змогу розгляду такого плану реструктуризації зборами кредиторів, можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами. Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду №925/473/20 від 25.08.2021 року.
Таким чином, боржнику потрібно подати суду проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимог чинного законодавства.
Поданий суду проекту плану реструктуризації не містить відомостей щодо розміру суми, щомісяця виділятиметься для погашення боргів, та графік погашення заборгованості; переліку боргів, які можуть бути прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації; визначення суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та утриманців.
Крім того, строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність не може перевищувати п'ять років, у той час як заявником зазначений строк становить 6 років.
Отже, проекту плану реструктуризації боргів боржника, не відповідає вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст.164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Приписами статті 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 зазначено, що 07.07.2022р. був укладений шлюбний договір, відповідно до умов якого, все майно, в тому числі рухоме та нерухоме, придбане та/або набуте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до реєстрації шлюбу, є особистим майном і належить на праві особистої приватної власності тому з Подружжя, на чиє ім"я воно було придбане чи набуте. Все майно, в тому числі рухоме та нерухоме, яке буде придбане та/або набуте чоловіком або дружиною після укладення шлюбного договору, є особистим майном і належить на праві особистої приватної власності тому з подружжя, на чиє ім"я воно було придбане чи набуте. Сторони домовились, що будь-які зобов"язання за договором позики, кредитними договорами, іншими договорами, правочинами є особистими зобов"язаннями того з подружжя, хто є стороною таких договорів.
Разом з тим до поданих документів не надано шлюбного договору від 07.07.2022року на який посилається заявник.
За змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Згідно з частиною 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав передбачених ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього
Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені правові наслідки застосовуються і до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Разом із цим суд зазначає, що після усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 ГПК України).
Водночас, якщо боржник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою (ч. 4 ГПК України).
Керуючись ст. 2, 9, 37, 113, 115, 116, 124 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 4, 91, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи залишити без руху.
2. Заявнику у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме:
- конкретизований список кредиторів і боржників
- копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
- відомості про всі наявні рахунки / електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
- відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
- декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
- інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
- довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою АДРЕСА_2 .
- шлюбний договір укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 07.07.2022 р.
- план реструктуризації боргів.
Роз'яснити, що якщо заявник усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу.
У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи вважається неподаною і підлягає поверненню зі всіма доданими до неї документами.
Учасники справи можуть отримувати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/ та на вебсторінці Єдиного державного реєстру судових рішень за вебадресою http://reyestr.court.gov.ua/.
Звернути увагу, що учасники справи можуть отримувати процесуальні документи в електронному вигляді. Для цього необхідно зареєструватись в підсистемах (модулях) "Електронний суд", "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системі та зареєструвати офіційну електронну адресу за посиланням http://cabinet.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя П. А. Шкіндер