02.07.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3174/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Жолудєв А.В.
розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Смолова Костянтина Вікторовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 (суддя Камша Н.М.)
у справі № 904/3174/22
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Військторг"
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської перебуває справа №904/3174/22 за заявою ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання банкрутом ТОВ "Військторг".
Постановою господарського суду від 09.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Військторг". Припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича. Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Військторг" - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 09.05.2024. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Військторг" призначено арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2023 клопотання арбітражного керуючого Проскуріна Д.О. про дострокове припинення повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Військторг" задоволено. Відсторонено арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича від виконання повноважень ліквідатора у справі №904/3174/22 про банкрутство ТОВ "Військторг". Призначено ліквідатором по справі №904/3172/22 про банкрутство ТОВ "Військторг" арбітражного керуючого Смолова Костянтина Вікторовича (свідоцтво №1894 від 21.12.2018).
21.05.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява №02-16/156 від 17.05.2024 арбітражного керуючого Смолова Костянтина Вікторовича, в якій ліквідатор просив:
- визнати колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098, адреса: 49038, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, буд. 68) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) таким, що допустив порушення імперативно визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ обов'язку зі звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та покласти на нього солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів у справі №904/3174/22;
- визнати колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098, адреса: 49038, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, буд. 68) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) таким, що допустив порушення імперативно визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ обов'язку зі звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та покласти на нього солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів у справі № 904/3174/22;
- визнати колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098, адреса: 49038, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, буд. 68) ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ) таким, що допустив порушення імперативно визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ обов'язку зі звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та покласти на нього солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів у справі № 904/3174/22;
- визнати колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098, адреса: 49038, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, буд. 68) ФІРАТ МЕВЛАНА АНДРІЙОВИЧА (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) таким, що допустив порушення імперативно визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ обов'язку зі звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та покласти на нього солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів у справі № 904/3174/22.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 заяву ліквідатора Смолова Костянтина Вікторовича від 17.05.2024 № 02-16/156 про покладення солідарної відповідальності за зобов'язаннями кредиторів на колишніх керівників боржника ТОВ «ВІЙСЬКТОРГ» у справі №904/3174/22 про його банкрутство задоволено частково. Визнано колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКТОРГ" ОСОБА_4 таким, що допустив порушення передбаченого абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ обов'язку зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, що є підставою для солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів у справі №904/3174/22. В задоволені решти вимог ліквідатора відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 у справі № 904/3174/22 в частині відмови в задоволенні заяви про покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити заяву у відповідній частині.
В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- в даному випадку з огляду на період діяльності ТОВ »ВІЙСЬКТОРГ», що охоплювався проведенням перевірки (15.07.2015-30.06.2018), а також зміст акту перевірки, слід констатувати наявність значної суми податкових зобов'язань на 31.07.2017. Отже, станом на 31.07.2017 у ТОВ »ВІЙСЬКТОРГ» були наявні грошові зобов'язання щонайменше перед двома кредиторами, задоволення яких хоча б перед одним з них неминуче призвело б до неможливості задоволення вимог перед іншим кредитором, що зумовлювало обов'язок звернення до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство в редакції 2013 р.). На 04.04.2019 у ТОВ »ВІЙСЬКТОРГ» була наявна заборгованість також і перед Антимонопольним комітетом України (код ЄДРПОУ 00032767), яка є невиконаною по теперішній час. Але ліквідатор наголошує, що встановлені в рішенні Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 № 200-р “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» порушення мали місце в 2016 році, а саме розслідування Антимонопольного комітету України розпочато, як випливає із самого рішення, 07.11.2016, що було відомо ТОВ »ВІЙСЬКТОРГ», яке було залучено до розслідування, а отже й фактично грошові зобов'язання мали місце саме в період 2016 році (вчинення порушень антимонопольного законодавства), а рішення АМКУ лише фіксує розмір штрафу за таке порушення;
- аналіз наявної фінансової звітності ТОВ “ВІЙСЬКТОРГ» за період з 2016 року по вересень 2018 року, яка була отримана ліквідатором від Головного управління статистики у м. Києві з листом № 04.5-03/2428-23 від 09.11.2023 (копії містяться в матеріалах справи), свідчить про те, що протягом звітних періодів вартість чистих активів ТОВ “ВІЙСЬКТОРГ» дорівнює 0 (нулю), що демонструє і додатково підтверджує доводи ліквідатора ТОВ “ВІЙСЬКТОРГ» про перебування на межі банкрутства у зв'язку з явною загрозою неплатоспроможності. У справі № 904/3174/22 загальний розмір визнаних судом кредиторських вимог до ТОВ “ВІЙСЬКТОРГ» становить 1 779 535 948,36 грн (один мільярд сімсот сімдесят дев'ять мільйонів п'ятсот тридцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок вісім гривень 36 коп.);
- за змістом ч.ч. 3, 4 ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов'язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов'язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі. Кожен учасник цивільного/господарського обороту, що укладає угоди з певною юридичною особою, має намір отримати відповідний результат, що можливе лише за платоспроможності цієї юридичної особи. Вичерпну інформацію про фінансове (майнове) становище юридичної особи має її керівник як одноосібний виконавчий орган, який повинен діяти розумно і сумлінно, зокрема щодо контрагентів боржника. Істотна та явна диспропорція між зобов'язаннями та активами по суті неплатоспроможного боржника та непоінформованість про це кредиторів цілком очевидно порушують права останніх. У зв'язку з цим для захисту майнових інтересів кредиторів боржника запроваджено правове регулювання своєчасного інформування керівником юридичної особи його кредиторів про неплатоспроможність (недостатність майна) боржника. Суд першої інстанції під час розгляду справи дані положення законодавства не врахував та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для покладення солідарної відповідальності на колишніх керівників банкрута, що виконували повноваження до набрання чинності КУзПБ, оскільки підставою для такої відповідальності слугують також інші норми матеріального права, наведені вище;
- Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні від 16.11.2022 невірно застосував низку норм матеріального права та не врахував при цьому висновки Верховного Суду, викладені у наступних постановах: від 09.06.2022 у справі № 904/76/21 (п. 49, 59); від 06.10.2022 у справі № 903/988/20; від 22.01.2020 у справі № 910/8992/19; від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20 (п. 60); від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20; від 04.07.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22) (п. 7.13); а також правову позицію Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 (п. 38-66) щодо моменту виникнення грошових вимог податкового органу. При цьому суд першої інстанції не навів жодних мотивів неврахування вказаних висновків Верховного Суду.
Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.
Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.
06.12.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від ОСОБА_7 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
10.12.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від ОСОБА_8 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Інші учасники справи про банкрутство своїм правом на подання відзиву не скористалися.
За приписами ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні 02.07.2025 приймали участь ліквідатор ТОВ “ВІЙСЬКТОРГ» арбітражний керуючий Смолов К.В. (апелянт) та представник ОСОБА_7 . Решта учасників провадження, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час судового засідання, не з'явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не проінформували.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").
«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G.B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).
Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об'єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків провадження та обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі учасників справи, які не з'явилися.
Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації учасниками справи принципу змагальності та диспозитивності.
Арбітражний керуючий (апелянт) в судовому засіданні 02.07.2025 просив суд апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу в оскаржуваній частині скасувати та постановити в цій частині нове рішення - про задоволенні заяви щодо покладення на колишніх керівників боржника солідарної відповідальності.
Представник ОСОБА_7 просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, в тому числі з підстав, викладених у відзиві, наголосив на відсутності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Апеляційний господарський суд, заслухавши присутніх учасників справи, їх представників, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об'єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, провадження у справі про банкрутство ТОВ «Військторг» відкрито 24.10.2022, на час відкриття провадження діяв Кодекс України з процедур банкрутства (введено в дію 21.10.2019).
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у період з квітня 2017 року по дату відкриття провадження у справі про банкрутство 24.10.2022 року повноваження керівників ТОВ «ВІЙСЬКТОРГ» виконували наступні особи, зокрема:
- у період з 01.09.2016 по 31.01.2018 - громадянин України ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом № 12419479002 від 02.10.2023 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та витягом № 521141896884 від 25.09.2023 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
- у період з 01.02.2018 по 21.02.2019 - громадянин України ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом № 521141896884 від 25.09.2023 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-підприємців та громадських формувань;
- у період з 22.02.2019 по 17.07.2019 - громадянин України ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_4 , що підтверджується № 12408041602 від 25.09.2023 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та витягом № 31019892505 від 25.09.2023 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- у період з 18.07.2019 по 23.05.2023 - громадянин України ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 , місце роботи: АДРЕСА_6 , що підтверджується витягом № 12408041602 від 25.09.2023 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Витягом № 31019892505 від 25.09.2023 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ліквідатор вважає, що боржник почав мати ознаки неплатоспроможності, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призвело б до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, що відбулось у квітні 2017 року.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 у справі №910/16340/18 було скасовано частково рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2019 та ухвалено нове рішення, яким задоволено повністю позов Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098) та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" на користь Міністерства оборони України штраф у розмірі 167 065,55 грн. та 2 505,98 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
В подальшому, в хронологічному порядку ліквідатором наведені судові рішення, які ліквідатор вважає невиконаними, внаслідок чого боржник почав мати ознаки неплатоспроможності.
Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2019 у справі № 910/17372/18 було задоволено позов Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098) та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" на користь Міністерства оборони України штрафні санкції у розмірі 1 652 831,00 грн., судовий збір в розмірі 24 792,47 грн. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.2019 у справі № 910/17373/18 було задоволено позов Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" на користь Міністерства оборони України штрафні санкції у розмірі 63 819,50 грн. та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 у справі № 910/17272/18 було задоволено позов Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098) та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" на користь Міністерства оборони України штрафні санкції у розмірі 108 341,17 грн. та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 у справі № 910/11984/18 було частково задоволено позов Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098) та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" на користь Міністерства оборони України штрафні санкції у розмірі 42 758,99 грн. та судовий збір у розмірі 641,38 грн. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 у справі № 910/4876/18, залишеним без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019, позов Заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" задоволено частково та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці 117 237,05 грн. заборгованості та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 421,62 грн., а також на користь Військової прокуратури Західного регіону України витрати по сплаті судового збору в розмірі 336,94 грн. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.11.2019 у справі №903/435/19 було задоволено позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098) та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володнмир-Волинський заборгованість по відшкодуванню вартості наданої теплової енергії у розмірі 52 295,65 грн. та 1 921,00 грн. судового збору. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.10.2019 у справі №904/3144/19 було задоволено позов Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" про стягнення штрафних санкцій та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" на користь Міністерства оборони України штрафні санкції у розмірі 344 119,63 грн. за порушення умов Договору від 28.03.2017 № 286/2/17/5 та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 161,79 грн. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2019 у справ №904/2324/19 було задоволено позов Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" про стягнення штрафних санкцій та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" на користь Міністерства оборони України штрафні санкції у розмірі 3 744,98 грн. та 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2019 у справі №904/2325/19 було задоволено позов Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" на користь Міністерства оборони України штрафні санкції у розмірі 4 941,23 грн. та 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.10.2019 у справі №904/3141/19 було задоволено позов Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" на користь Міністерства оборони України штрафні санкції у розмірі 1 795,28 грн. за порушення умов Договору про закупівлю від 28.03.2017 № 286/2/17/6 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі №922/3854/19 було задоволено позов Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098) про стягнення штрафних санкцій та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" на користь Міністерства оборони України штрафні санкції у розмірі 542 250,00 грн. за порушення умов Договору від 31.03.2017 № 286/2/17/14 та витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 133,75 грн. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.10.2019 у справі №904/3090/19 було задоволено позов Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098) про стягнення штрафних санкцій та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" на користь Міністерства оборони України 45 620,52 грн. штрафних санкцій за порушення умов Договору від 28.03.2017 № 286/2/17/8 та 1 921,00 грн. судового збору. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2019 у справі №904/2683/19 було задоволено позов Заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі: позивача-1 - Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) позивача-2 - Військової частини НОМЕР_1 до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098) та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" на користь Міністерства оборони України 22 788,57 грн. штрафних санкцій та 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі № 910/8613/18 було частково задоволено позов Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098) та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ' на користь Міністерства оборони України 84 388,22 грн. пені, 42 418,32 грн. штрафу та 19 021,00 грн. витрат зі сплати судового збору. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 у справі № 910/80609/18 було частково задоволено позов Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098) та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" на користь Міністерства оборони України пеню у розмірі 34 539,91 грн., штраф у розмірі 21 209,16 грн. та судовий збір у розмірі 8 362,36 грн. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.09.2019 у справі №904/2090/19 було задоволено позов Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098) та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" на користь Міністерства оборони України 37 266,05 грн. штрафу за порушення умов Договору №286/2/17/7 від 28.03.2017 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 року у справі № 904/2567/19 було задоволено позов ТОВ «МІРТА ТМ» (код ЄДРПОУ 41917106) до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098) про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу № 2205/1 від 01.12.2018 в розмірі 269 025,12 грн. та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" на користь ТОВ «МІРТА ТМ» заборгованість за Договором купівлі-продажу № 2205/1 від 01.12.2018 у розмірі 269 025,12 грн. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.06.2020 у справі №922/592/20 було задоволено позов Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098) та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" на користь Міністерства оборони України штрафні санкції у розмірі 7 429,02 грн. за порушення умов Договору № 286/2/18/140 від 18.10.2018 та 2 102,00 грн. судового збору. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 у справі № 910/8611/18 було частково задоволено позов Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098) та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" на користь Міністерства оборони України 67 869,31 грн. пені, 42 418,32 грн. штрафу та 8 271,58 грн. судового збору. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.02.2020 у справі №922/3867/19 було задоволено позов ТОВ "АГРОІНД" (код ЄДРПОУ 40175267) до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098) та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" на користь ТОВ "АГРОІНД" 40 800,01 грн. основного боргу, 19 589,05 грн. інфляційних втрат, 10 707,44 грн. три проценти річних та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн. Відомості про виконання чи невиконання боржником зазначеного рішення ліквідатором не наведені.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.10.2020 у справі №922/2563/20 задоволено позов Антимонопольного комітету України (код ЄДРПОУ 00032767) до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098) про стягнення штрафу і пені та стягнуто з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" штрафи в розмірі 363 837 557,00 грн., пеню в розмірі 363 837 557,00 грн. та 735 700,00 грн. судового збору. В зазначеному рішенні судом було встановлено, що «Рішенням Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 №200-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (т. І, 6-89), накладено на ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" ряд штрафів у розмірі: 61 581 475,00 грн.; 85 260 917,00 грн.; 75 077 325,00 грн.; 65 807 646,00 грн.; 76 110 194,00 грн. Рішення АМКУ було надіслано на адресу ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" супровідним листом від 02.05.2019 №143-26.13/08-5709, проте конверт було повернуто позивачеві відділенням поштового зв'язку (т. І, а.с. 90-91). У зв'язку з викладеним позивачем було оприлюднено інформацію щодо прийняття рішення від 04.04.2019 №200-р у газеті "УРЯДОВИЙ КУР'ЄР" від 20.07.2019 випуск № 137 (6500, т. І, а.с. 92-94). Враховуючи положення частини першої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення від 04.04.2019 № 200-р у справі № 20-26.13/267-16 вважається врученим 30.07.2019.
Оскільки 21.03.2023 Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області визнані конкурсні грошові вимоги Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Військторг" (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, буд. 68; ідентифікаційний номер юридичної особи 39896098), а саме: 1 черга - 5 368, 00 грн. (витрати по сплаті судового збору); 4 черга - 735 700, 00 грн. (основна заборгованість); 6 черга - 727 675 114, 00 грн. (штраф та пеня), встановлено, що боржником рішення Господарського суду Харківської області від 20.10.2020 у справі № 922/2563/20 не виконане.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №520/6396/2020 задоволено адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (Код ЄДРПОУ 43143704) до ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" (код ЄДРПОУ 39896098) про стягнення податкового боргу та стягнуто до бюджету України кошти у розмірі 987 407 103,76 грн. в рахунок погашення податкового боргу з ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ".
Оскільки 24.10.2022 року Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області визнані грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Військторг" у розмірі 83 310, 00 грн. витрат на сплату судового збору та авансування винагороди арбітражному керуючому - 1 черга, 992277671,68 грн. основної заборгованості 4 черга, встановлено, що боржником рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі № 520/6396/2020 не виконано.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що на час настання обставин загрози неплатоспроможності (які зазначені ліквідатором в Заяві - квітень 2017) його керівником був ОСОБА_6 , звільнений 31.01.2018, наступним керівником був ОСОБА_7 , звільнений 21.02.2019, наступним керівником був ОСОБА_8 , звільнений 17.07.2019, тобто до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, з аналізу наведеної ліквідатором інформації не вбачається що боржник почав мати ознаки неплатоспроможності, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призвело б до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, саме з квітня 2017 року.
Відомості про невиконання боржником наведених в заяві судових рішень до суду не надані, крім цього, позивачі у наведених ліквідатором судових справах: Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022), Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир-Волинський (код ЄДРПОУ 39896098), Військові частини, ТОВ "МІРТА ТМ" (код ЄДРПОУ 41917106), ТОВ "АГРОІНД" (код ЄДРПОУ 40175267) не звертались до Господарського суду у справі № 904/3174/22 про банкрутство ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" з заявами про визнання конкурсних грошових вимог до боржника.
Натомість беззаперечно станом 30.07.2019 року (дата вручення Рішення Антимонопольного комітету України від 04.04.2019 №200-р, що встановлено Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.10.2020 у справі № 922/2563/20) боржник почав перебувати у стані надкритичної неплатоспроможності, а отже задоволення вимог будь-якого з вищезазначених кредиторів призвело б до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника перед іншими кредиторами, а отже була наявна загроза неплатоспроможності.
Визнання Господарським судом Дніпропетровської області конкурсних грошових вимог Антимонопольного комітету України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в межах справи про банкрутство № 904/3174/22 разом з іншими доказами у справі свідчить, що виникнення у боржника ознак неплатоспроможності, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призвело б до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, настало з 30.07.2019 року, повноваження керівника боржника виконував Фірат Мевлан Андрійович
Господарський суд не знайшов підстав для задоволення заяви ліквідатора щодо встановлення підстав для солідарної відповідальності по відношенню до колишніх керівників боржника: ОСОБА_6 , який займав посаду керівника боржника у період з 01.09.2016 по 31.01.2018; ОСОБА_7 , який займав посаду керівника боржника у період з 01.02.2018 по 21.02.2019 та ОСОБА_8 який займав посаду керівника боржника у період з 22.02.2019 по 17.07.2019, з огляду на те, що останні виконували повноваження керівників боржника до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства.
Суд виснував, що оскільки керівники боржника: ОСОБА_6 , який займав посаду керівника боржника у період з 01.09.2016 по 31.01.2018; ОСОБА_7 , який займав посаду керівника боржника у період з 01.02.2018 по 21.02.2019 та ОСОБА_8 , який займав посаду керівника боржника у період з 22.02.2019 по 17.07.2019, виконували повноваження керівників боржника до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, яким запроваджено інститут солідарної відповідальності за незвернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідальність за порушення керівником положень частини шостої ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства до них не може бути застосована.
Водночас, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення порушення керівником ТОВ «ВІЙСЬКТОРГ» Фіратом Мевланом Андрійовичем вимог Кодексу України з процедур банкрутства та визнання цього порушення підставою солідарної відповідальності ОСОБА_4 за незадоволення вимог кредиторів ТОВ «ВІЙСЬКТОРГ» у справі № 904/3174/22 про його банкрутство.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Як передбачено ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом апеляційного перегляду у цій справі є питання з'ясування порушення колишніми керівниками боржника: ОСОБА_6 , який займав посаду керівника боржника у період з 01.09.2016 по 31.01.2018; ОСОБА_7 , який займав посаду керівника боржника у період з 01.02.2018 по 21.02.2019 та ОСОБА_8 , який займав посаду керівника боржника у період з 22.02.2019 по 17.07.2019 вимог Кодексу України з процедур банкрутства та визнання цього порушення підставою для покладення на них солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів ТОВ «ВІЙСЬКТОРГ» в порядку частини шостої статті 34 КУзПБ.
Водночас, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 ГПК України).
За приписами абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ (в редакції цього Кодексу, чинній на момент виникнення та вирішення судами спірних правовідносин за заявою Кредитора про покладення солідарної відповідальності у цій справі) боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з абзацом другим частини шостої статті 34 КУзПБ, якщо керівник (а згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX, - органи управління боржника) допустив порушення цих вимог, то він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання щодо порушення керівником боржника (згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX, - органами управління боржника) зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи (зазначених осіб).
Отже, солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов'язку з виконання грошових зобов'язань боржника. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (див. постанови Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20, від 20.07.2023 у справі № 924/408/21).
Щодо правової природи солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство апеляційний суд зазначає, що цей вид відповідальності має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
А тому положення частини шостої статті 34 КУзПБ з урахуванням статті 22 ЦК України та mutatis mutandis висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (пункт 80), слід розуміти як відповідальність порушника за збитки, завдані боржнику, а відповідно, і його кредиторам.
У цих висновках колегія суддів звертається до правової позиції, сформульованої Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 (пункти 10.15, 10.19).
Тлумачення положень частини шостої статті 34 КУзПБ полягає в такому:
- порушення вимоги Закону своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є підставою для стягнення з винного члена органу управління боржника збитків, спричинених таким порушенням, на користь боржника;
- належним позивачем за вимогою про стягнення збитків є як кредитор, так і боржник;
- кошти, стягнені із суб'єкта солідарної відповідальності, є коштами боржника, які, зокрема, включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів лише у порядку черговості, встановленому КУзПБ.
У цих висновках суд звертається до правової позиції, сформульованої Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 (пункт 10.42).
Тож визначене нормами частини шостої статті 34 КУзПБ правопорушення має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.
Одним із таких елементів є розмір солідарної відповідальності, тобто розмір збитків, завданих боржнику, а відповідно, і його кредиторам внаслідок допущеного порушення, що полягає у порушенні визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ місячного строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності боржника та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду суд може задовольнити позов саме тоді, коли спосіб захисту, про який просить позивач, є ефективним, тобто може мати наслідком захист права без необхідності повторного звернення до суду, зокрема для вжиття інших, додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98).
У контексті наведеного вище, судове рішення про виявлення порушення без притягнення винної особи до відповідальності вочевидь не призводить до захисту будь-чиїх прав і створює потребу в повторному зверненні до суду, що порушує статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не відповідає усталеній практиці Великої Палати Верховного Суду (пункт 10.37 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21).
Отже, звернення до суду із вимогами про покладення на винного члена органу управління боржника солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство потребує визначення заявником розміру цієї відповідальності та заявлення ним до суб'єкта солідарної відповідальності вимоги щодо стягнення відповідної суми задля задоволення тих вимог кредиторів, що лишились незадоволеними внаслідок допущеного таким суб'єктом відповідного порушення.
Тож належним та ефективним способом захисту при зверненні із заявою про покладення солідарної відповідальності є пред'явлення вимог щодо встановлення порушення із покладенням за таке порушення солідарної відповідальності з одночасним стягненням із суб'єкта відповідної суми.
Правовий висновок подібного змісту наведений у постановах Верховного Суду від 19.11.2024 у справі № 924/784/23, від 19.11.2024 у справі № 910/3070/21, від 12.12.2024 у справі 904/5693/20, від 12.12.2024 у справі № 910/5450/21, який підлягає врахуванню при розгляді цієї справи.
Звернення до суду із вимогами про покладення на винного члена органу управління боржника солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство потребує визначення заявником розміру цієї відповідальності та заявлення ним до суб'єкта солідарної відповідальності вимоги щодо стягнення відповідної суми задля задоволення тих вимог кредиторів, що лишились незадоволеними внаслідок допущеного таким суб'єктом відповідного порушення.
Без зазначення в заяві про покладення солідарної відповідальності розміру цієї відповідальності та за відсутності вимоги про стягнення із суб'єкта солідарної відповідальності відповідної суми звернення із такими вимогами є неналежним, а тому відсутні підстави для їх задоволення.
У наведених висновках колегія суддів звертається також до сталої правової позиції Верховного Суду, сформульованої у постановах від 04.06.2025 у справі № 910/18144/23, від 10.04.2025 у справі № 925/367/20(925/143/24), від 04.03.2025 у справі № 908/1244/22, від 21.01.2025 у справі № 908/2157/21, від 12.12.2024 у справі № 904/5693/20, від 10.12.2024 у справі № 902/1157/21 (пункти 8.5. 8.6).
У справі, яка розглядається, арбітражний керуючий Смолов Костянтин Вікторович ліквідатор ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ" просив суд: визнати колишніх керівників Товариства - зокрема, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 такими, що допустили порушення імперативно визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ обов'язку зі звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та покласти на них солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів у справі № 904/3174/22.
Проте, звертаючись до суду із заявою по покладення на керівників боржника солідарної відповідальності, ліквідатором не визначено розміру солідарної відповідальності та не заявлено до відповідачів вимог про стягнення відповідної суми у межах покладення такої відповідальності.
Отже, з урахуванням наведених вище правових позицій, оскільки ліквідатор у цій справі не заявляв вимогу про стягнення із суб'єктів солідарної відповідальності збитків, обраний ним спосіб захисту права не є ефективним, оскільки не призводить до захисту порушеного права та створює потребу у повторному зверненні до суду.
Велика Палата Верховного Суду дотримується сталої позиції, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148)), що в свою чергу виключає відмову в задоволенні позову в зв'язку з його необґрунтованістю.
Між тим, суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, не врахував відсутність визначення заявником розміру солідарної відповідальності у спірних правовідносинах та незаявлення до колишніх керівників ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ": ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 вимог про стягнення відповідної суми у межах покладення такої відповідальності.
З урахуванням наведеного, Господарський суд Дніпропетровської області дійшов передчасних висновків щодо необґрунтованості заяви ліквідатора Смолова К.В., не врахувавши, що обраний останнім спосіб захисту є неефективним.
Таким чином, у цьому випадку самостійною та достатньою підставою для відмови в заяві є неефективний спосіб захисту, який обраний ліквідатором боржника, а тому суд першої інстанції помилково відмовив в задоволенні заяви в оскаржуваній частині у зв'язку з її необґрунтованістю.
За наведеного висновку апеляційний суд не оцінює мотиви та висновки в ухвалі від 09.09.2024 із правовою кваліфікацію судом тих визначених ліквідатором та встановлених судом обставин, дій та поведінки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , які зазначені як матеріально-правові підстави для покладення солідарної відповідальності у цій справі, оскільки відповідні обставини є предметом дослідження і оцінки та можуть бути піддані судами відповідній правовій кваліфікації лише у разі визначення заявником розміру цієї відповідальності та суми вимог, що підлягає стягненню у межах покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство.
Також, в контексті зазначеного відсутня необхідність надавати відповідь на кожен аргумент апеляційної скарги, оскільки прийняття рішення про відмову у задоволенні заяви про покладення солідарної відповідальності на керівників боржника з підстав неефективності обраного заявником способу захисту не залежить від інших встановлених судом обставин.
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
За допущених порушень норм матеріального та процесуального права колегія суддів зауважує на відсутності підстав для скасування ухвали в оскаржуваній частині, якою відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "ВІЙСЬКТОРГ", проте вважає правильною відмову виключно з мотивів, викладених у цій постанові, що є підставою для зміни ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 у відповідній частині (щодо відмови в задоволенні вимог заяви арбітражного керуючого Смолова Костянтина Вікторовича від 17.05.2024 № 02-16/156).
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Смолова Костянтина Вікторовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 у справі № 904/3174/22 задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 у справі №904/3174/22 в частині відмови в задоволенні заяви про покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 у справі № 904/3174/22 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 08.07.2025
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко