вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відкриття апеляційного провадження
"08" липня 2025 р. Справа№ 910/1705/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт"
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 (Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2025)
у справі №910/1705/25 (суддя - Мудрий С.М.)
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"
до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство оборони України
про стягнення 60 474 536,21 грн
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 у справі №910/1705/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" 2 580 664, 59 грн пені, 18 393 429, 01 грн процентів та 530 400, 90 грн судового збору.
Не погоджуючись з указаними рішеннями, Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" 11.06.2025 через електронний кабінет подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 у справі №910/1705/25 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.06.2025 апеляційну скаргу у справі №910/1705/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/1705/25 залишено без руху на підставі ч. 2 та 3 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з дня отримання копії ухвали.
До суду 30.07.2025 у встановлений процесуальний строк від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
01.07.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків в якій надано докази сплати судового збору.
Крім того 01.07.2025 від відповідача надійшло заперечення на заяви позивача, в якій Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" просило суд відмовити позивачу у відкритті апеляційного провадження.
Розглянувши заяви Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" про усунення недоліків та про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про їхнє задоволення з огляду на наступне.
Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.
Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.
У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).
Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв'язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.
Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/1705/25 залишено без руху на підставі ч. 2 та 3 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з дня отримання копії ухвали.
Оскільки граничний термін на подачу заяви про усунення недоліків 29.06.2025 (вихідний день), а з самою заявою відповідач звернувся 01.07.2025, тобто з пропущенням строку на подачу заяви на один день, задля уникнення надмірного формалізму та доступу усіх сторін у даній справі до правосуддя, колегія суддів приймає зазначену заяву до розгляду та долучає до матеріалів справи.
Що стосується заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 256 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України - суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 5 статті 242 ГПК України зазначено про те, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Судом апеляційної інстанції наголошено, що стандарти доказування не передбачають обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Згідно з частинами першою та третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов?язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб?єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з?ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 79 ГПК України зазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з?ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Оскільки відповідачем надано переконливі докази, що підтверджують викладені у заяві обсатвини, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Крім того, скаржником заявлено клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні.
Статтею 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.
Інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-сайті судової влади України, крім випадків, установлених законом.
Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. У разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим рішенням суду може бути видалена із зали судового засідання.
Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 8-11 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом.
Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.
Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення судочинства в господарських судах. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.
Використання систем відеоконференц-зв'язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускаються.
Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація, для забезпечення нерозголошення якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні, вже є публічно доступною або обмеження доступу до інформації є безпідставним чи не відповідає закону, суд постановляє ухвалу про подальший розгляд справи у відкритому судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 клопотання позивача про розгляд справи №910/1705/25 в закритому судовому засіданні було задоволено, оскільки відкритий судовий розгляд даної справи може мати наслідком розголошення інформації та негативно вплинути на діяльність держави в умовах правового режиму воєнного стану.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про розгляд справи № 910/1705/25 у закритому судовому засіданні.
Оскільки скаржником усунуто недоліки апеляційної скарги, існують підстави для відкриття апеляційного провадження у справі згідно зі ст. 262 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 262 ГПК України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи.
Відзив на апеляційну скаргу повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 263 ГПК України.
Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій в разі необхідності та призначення справи до розгляду (ст. 268 ГПК України).
Згідно з ч. ч. 1 та 3 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Керуючись статтями 234, 262, 268, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Поновити Дочірньому підприємству Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 у справі №910/1705/25.
2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 у справі №910/1705/25.
3. Обєднати апеляційні скарги Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" та Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" в одне провадження.
4. Розгляд справи здійснювати у закритому судовому засіданні.
5. Апеляційні скарги у справі № 910/1705/25 призначити до розгляду на 09.07.2025 о 14:20. Засідання відбудеться в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (зал судових засідань №15, ІІ поверх).
6. Встановити іншим учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
В зв'язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці з 30.06.25 по 04.07.25 дата підписання ухвали 08.07.2025.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов