вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" липня 2025 р. Справа№ 905/1231/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Шапрана В.В.
Андрієнка В.В.
без повідомлення учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової служби України
на рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2025 р. (повний текст складено 24.02.2025 р.)
у справі № 905/1231/24 (суддя - Полякова К.В.)
за позовом Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго»
до 1. Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області
2. Державної податкової служби України
про стягнення 181222,13 грн,
У травні 2024 року Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про стягнення вартості безпідставно спожитої теплової енергії у розмірі 181222,13 грн.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем без укладання договору було безпідставно спожито теплову енергію, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з січня по квітень 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.10.2024 р. залучено в якості співвідповідача у справі Державну податкову службу України. Передано справу № 905/1231/24 за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.02.2025 р. провадження у справі № 905/1231/24 у частині позовних вимог до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області закрито.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.02.2025 р. у справі № 905/1231/24 позов Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго» задоволено.
Не погодившись з рішенням, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
У поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні акти зняття показань з будинкового засобу обліку, а тому неможливо перевірити правомірність здійсненого позивачем розрахунку грошового зобов'язання. Також судом першої інстанції було безпідставно закрито провадження у частині позовних вимог до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, оскільки ГУ ДПС у Донецькій області має право та повинно бути відповідачем у справі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 р. апеляційну скаргу Державної податкової служби України у справі № 905/1231/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кравчук Г.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Тарасенко К.В., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 р. апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2025 р. у справі № 905/1231/24 залишено без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 р. відмовлено у задоволенні клопотання Державної податкової служби України про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2025 р. у справі № 905/1231/24 з доданими документами повернуто заявникові.
Не погодившись з рішенням, Державна податкова служба України 09.04.2025 р. повторно подала апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 р. апеляційну скаргу Державної податкової служби України у справі № 905/1231/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 905/1231/24, зупинено дію рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2025 р. у справі № 905/1231/24, розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
01.05.2025 р. через канцелярію суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копію ухвали від 15.04.2025 р. про відкриття провадження у справі № 905/1231/24 учасникам справи було доставлено до електронних кабінетів 16.04.2025 р., доказом чого є довідки про доставку електронного документа від 22.04.2025 р., що містяться в матеріалах справи.
Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 15.04.2025 р. у справі № 905/1231/24 оприлюднена у реєстрі 16.04.2025 р.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення строків, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 р. на подання всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до технічного паспорту адміністративного будинку за адресою: м. Селидове, вул. Гоголя, буд. 1, будівля належить до державної власності та обліковується на балансі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області.
19.02.2021 р. між Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго» та Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області було укладено договір про закупівлю теплової енергії за державні кошти № 103 на суму 187142,50 грн. (на будівлі, розташовані у м. Селидове та м. Мирноград) та договір про закупівлю теплової енергії за державні кошти № 103-1 від 28.12.2021 р. на суму 88390,15 грн. (на будівлю, розташовану у м. Селидове).
Будівля за адресою: м. Селидове, вул. Гоголя, буд. 1, не оснащена вузлом комерційного обліку теплової енергії та має опалювальну площу 530,20 кв.м., згідно з актами обстеження від 01.10.2019 та від 03.08.2021 року.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Селидівської міської ради про початок опалювального періоду 2021-2022 років № 194 від 13.10.2021 р. здійснено підключення до мереж теплопостачання будівлі за адресою: м. Селидове, вул. Гоголя, буд. 1.
25.10.2021 р. у зв'язку з проведенням ремонтних робіт теплової мережі будівлю відключено від мереж теплопостачання, що підтверджується актом від 25.10.2021 про відключення нежитлової будівлі від мережі (системи) теплопостачання (після усунення аварії, проведення ремонтних робіт тощо).
В подальшому, відповідно до акту від 09.11.2021 р. про підключення нежитлової будівлі до мережі (системи) теплопостачання (після усунення аварії, проведення ремонтних робіт тощо) будівля за вищевказаною адресою була підключена до теплових мереж.
За даними позивача, станом на 01.01.2022 р. у Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області обліковувалася переплата за теплову енергію у сумі 3055,52 грн.
12.01.2022 р. Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго» направило на адресу Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області лист № 6/1 про зміну тарифів на теплову енергію.
У свою чергу, Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області надало Обласному комунальному підприємству “Донецьктеплокомуненерго» протокол проведення переговорів щодо закупівлі теплової енергії за державні кошти на 2022 рік та розмістило інформацію в електронній системі закупівель (протокол UA- 2022-02-10-001968-b) про намір укласти договір.
04.10.2022 р. листом № 135 Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області повторно надано проекти договорів про закупівлю теплової енергії за державні кошти (у т.ч. договір № 103 м. Селідове).
07.10.2022 р. листом № 233/6/05-99-10 Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго» повідомило про відмову у прийнятті пропозиції укласти вищезазначені договори.
07.11.2022 р. Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго» направило на адресу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області лист № 255/1, в якому повідомило про невжиття ним заходів для своєчасного оформлення договірних відносин на 2022 рік та неподання заяв про припинення постачання теплової енергії. Також позивач зазначив, що нарахування обсягів споживання без зняття показань приладів обліку теплової енергії прямо передбачено законом. При цьому, двостороннє підписання актів приймання-передачі теплової енергії після 24.02.2022 р. стало неможливим. Також, позивач наголосив на необхідності відшкодувати безпідставно набуте майно (теплову енергію) за період з січня по квітень 2022 року.
31.03.2022 р. відбулося припинення постачання теплової енергії за адресою: м. Селидове, вул. Гоголя, буд. 1, на підставі розпорядження міського голови Селидівської міської ради № 36-р від 28.03.2022 р. “Про закінчення опалювального періоду 2021-2022 року».
На підтвердження надання позивачем послуг теплової енергії в матеріалах справи містяться наступні докази:
- рахунок № 122-103 та акт приймання-передачі теплової енергії на суму 72489,97 грн;
- рахунок № 222-103 та акт приймання-передачі теплової енергії на суму 57056,36 грн;
- рахунок № 322-103 та акт приймання-передачі теплової енергії на суму 41013,30 грн;
- рахунок № 422-103 та акт приймання-передачі теплової енергії на суму 13718,02 грн.
18.01.2023 р. позивач направив на електронну адресу відповідача-1 0679120840@ukr.net акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2023 р., що підтверджується скріншотом із електронної пошти.
01.02.2023 р. Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго» звернулось до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області із претензією № 209 про сплату заборгованості за спожиту теплову енергію за адресою: м. Селидове, вул. Гоголя, буд. 1, за період з січня по квітень 2022 року в сумі 181222,13 грн.
У відповідь, 14.02.2023 р. Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області направило на адресу Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго» лист, в якому вказало про те, що відсутні підстави для її задоволення.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач-1, на думку позивача, за період з січня по квітень 2022 року без укладеного договору спожив теплову енергію, у зв'язку з чим його заборгованість складає 181222,13 грн.
За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як передбачено ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
У відповідності до ст. 1 Закону України “Про теплопостачання» теплова енергія є товарною продукцією, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; теплогенеруюча організація визначена приписами вказаної статті закону як суб'єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію; теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії; споживачем теплової енергії є юридична або фізична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Згідно зі ст. 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Як передбачено ч. 1 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
З огляду на викладене, відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє споживача від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 р. у справі № 922/4239/16 та у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 р. у справі № 922/2790/17.
Відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії, та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати регулюються Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 830 (далі - Правила).
Згідно з п. 32 Правил плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.
Розпорядженням Голови Донецької обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 27.10.2021 р. № 1083/5-21 “Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для всіх категорій споживачів обласному комунальному підприємству “Донецьктеплокомуненерго» встановлені тарифи станом на 01.11.2021 р., що складають: на теплову енергію для споживачів без індивідуальних теплових пунктів (без врахування витрат на встановлення вузлів комерційного обліку) - 2540,13 грн за 1 Гкал (без ПДВ); на теплову енергію для споживачів без індивідуальних типових пунктів (з врахуванням витрат на встановлення вузлів комерційного обліку) - 3484,32 грн за 1 Гкал (без ПДВ).
Розпорядженням Голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 23.12.2021 р. № 1309/5-21 Д, з 05.01.2022 р. визначено, що тарифи на теплову енергію для бюджетних установ та релігійних організацій складають: без індивідуальних теплових пунктів (без врахування витрат на встановлення вузлів комерційного обліку) - 3246,35 гр. за 1 Гкал (без ПДВ); на теплову енергію для споживачів без індивідуальних типових пунктів (з врахуванням витрат на встановлення вузлів комерційного обліку) - 4088,80 грн за 1 Гкал (без ПДВ).
Як було встановлено вище, Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області було спожито теплової енергії у січні 2022 року на суму 72489,97 грн, у лютому 2022 року на суму 57056,36 грн, у березні 2022 року на суму 41013,30 грн, у квітні 2022 року на суму 13718,02 грн, що потверджується відповідними актами приймання передачі та рахунками.
Стосовно доводів скаржника про те, що в матеріалах справи відсутні акти зняття показань з будинкового засобу обліку, а тому неможливо перевірити правомірність здійсненого позивачем розрахунку грошового зобов'язання, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань або в разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю показань відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов'язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем комунальної послуги протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем відповідної комунальної послуги за попередні 12 місяців (для послуг з теплопостачання - за середнім споживанням попереднього опалювального періоду). У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець комунальної послуги зобов'язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку. Після відновлення надання показань вузлів обліку такими споживачами виконавець відповідної комунальної послуги або інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, зобов'язані провести перерахунок із споживачем, а для вузлів розподільного обліку - з усіма споживачами будівлі.
Так, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач-1 своєчасно та в повному обсязі здійснював оплату спожитої теплової енергії за спірний період.
При цьому, відсутність договору укладеного між сторонами договору не звільняє від обов'язку щодо оплати наданих послуг за наявності фактичного споживання послуг.
Згідно з ч. 6 ст. 25 Закону України “Про теплопостачання» в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 181222,13 грн заборгованості за спожиту теплову енергію є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Стосовно доводів скаржника про те, що судом першої інстанції було безпідставно закрито провадження у частині позовних вимог до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, оскільки ГУ ДПС у Донецькій області має право та повинно бути відповідачем у справі, судова колегія зазначає наступне.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.02.2025 р. закрито провадження у справі № 905/1231/24 у частині позовних вимог до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області у зв'язку з тим, що відповідачем-1 у справі визначено відокремлений підрозділ (Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області), що в силу приписів статей 4, 45 ГПК України не може бути стороною в господарському процесі, розгляд даного спору може бути віднесений до юрисдикції господарського суду в разі визначення юридичної особи відповідачем у справі.
Відповідно до ч. 1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, у тому числі ї ухвала про закриття провадження у справі.
Однак, як вбачається зі змісту апеляційної скарги, Державна податкова служба України просить скасувати лише рішенням Господарського суду м. Києва від 06.02.2025 р. у справі № 905/1231/24, відтак у суду відсутні підстави для перегляду ухвали Господарського суду м. Києва від 06.02.2025 р. про закриття провадження у справі.
Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія судів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2025 р. у справі № 905/1231/24 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державної податкової служби України задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.
Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2025 р. у справі № 905/1231/24 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державну податкову службу України.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Шапран
В.В. Андрієнко