вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" червня 2025 р. Справа№ 910/15023/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Козир Т.П.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представників учасників справи:
від Дніпровської міської ради : Шуліка А.В. - за ордером серії АЕ №1355484 від 24.02.25;
від ГУ ДПС у Дніпропетровській області : Сліпець С.С. - відповідно до витягу з ЄДРПОУ;
від ТОВ «Караван-Дніпропетровськ» : Ковальчук Н.В.- за наказом № 08/01/20-1 від 08.01.20.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Дніпровської міської ради та Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/15023/21 (суддя Стасюк С.В., повний текст ухвали складено та підписано - 18.02.2025)
за заявою 1) Дніпровської міської ради
2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр-Траст»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Караван-Дніпропетровськ»
про банкрутство
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
У провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ».
Головне управління Державної податкової служби Дніпропетровській області 01.12.2021 звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання грошових вимог до боржника.
Вимоги кредитора обґрунтовані таким:
- станом на 22.11.2021 за боржником обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18010600) у сумі 324 529,95 грн, а саме: податковий борг по орендній платі з юридичних осіб виник 30.01.2020 у зв'язку з несплатою платником податків самостійно задекларованого грошового зобов'язання, згідно поданої декларації від 19.02.2019 №9025417294 у сумі 314 118,10 грн;
- згідно з актом перевірки від 20.03.2020 №14449/04-36-51-30/33159964 та податкового повідомлення-рішення (форма ПС) №0044595130 від 15.05.2020 нараховано штрафну санкцію в розмірі 170 грн по строку сплати 25.06.2020;
- в автоматичному режимі нараховано пеню згідно ст. 129 Податкового кодексу України на податкове повідомлення-рішення (форма Р) №0018031404 від 14.06.2019 з 27.11.2019 по 30.01.2020 у сумі 10 241,85 грн по терміну сплати 30.01.2020;
- за Товариством з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» обліковується неузгоджені суми, які оскаржуються в судовому порядку, а саме: з орендної плати з юридичних осіб, що донараховані контролюючим органом згідно акту перевірки від 15.05.2019 №26627/04-36-14-04/33159964 та податкового повідомлення-рішення (форма Р) №0018031404 від 14.06.2019 на загальну 23 508 193,53 грн (основний платіж - 15672129,02 грн, штрафна санкція - 7836064,51 грн), а також пеня у сумі 3 236 093,97 грн, нарахована в ІКПП АІС Податковий блок в автоматичному режимі на податкове повідомлення-рішення №0018031404 від 14.06.2019 з 15.05.2019 по термін сплати 26.11.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/15023/21 (суддя Стасюк С.В., повний текст ухвали складено та підписано - 18.02.2025), зокрема, у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в частині грошових вимог до боржника на суму 11 072 158, 48 грн - відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивовано тим, що в основу висновку контролюючого органу про порушення боржником п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.286.1 п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 Податкового Кодексу України та про заниження орендної плати за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 на суму 15672129,02 грн, які були відображені в акті перевірки від 15.05.2019 №26627/04-36-14-04/33159964 на підставі якого кредитором й було прийнято 14.06.2019 податкове повідомлення-рішення №0018031404, були покладені відомості, які не могли бути враховані податковим органом, оскільки, на дату закінчення перевірки (08.05.2019) їх не існувало в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, то за таких обставин, наданий акт не може бути прийнятий судом в якості доказу, який свідчив би про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» боргу в розмірі 11 072 158, 48 грн, який ґрунтуються на податковому повідомленні-рішенні № 0018031404 від 14.06.2019 та складаються з штрафних санкцій в сумі 7 836 064,51 грн та пені в сумі 3 236 093,97 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги Дніпровської міської ради та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Дніпровська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/15023/21 та ухвалити нове судове рішення, яким визнати кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на суму 11 072 158,48 грн.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції суперечить чинному законодавству та ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак є підставою для її скасування, з огляду на наступні фактичні обставини.
Дніпровська міська рада в апеляційній скарзі зазначила, що витяги з технічної документації є належними та допустимими доказами, оскільки вони фіксують достовірні відомості нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки. Товариство з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» впродовж всього розгляду справи не спростовував і не заперечував достовірність (правильність) даних, що містяться у витягах.
Крім того, законність витягів та відомості, які викладені в них підтверджені рішенням суду апеляційної інстанції, що в свою чергу не було надано оцінки судом першої інстанції.
Суд першої інстанції прийшов до хибних висновків, що отримавши податковим органом довідки про НГО пізніше ніж дата складання акту - є підставою невиконання обов'язків у вигляді сплати податків і зборів та штрафних санкцій більше ніж на 11 млн гривень.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та узагальнені її доводи
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/15023/21 та ухвалити нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області у повному обсязі.
Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області вважає, що станом на теперішній час, рішення на підставі якого виникли грошові вимоги контролюючого органу станом на теперішній час не було визнано протиправними та скасовано, а тому суд першої інстанції не міг фактично посилатись на обставини встановлені в рішенні ДОАС від 03.12.2024 по справі № 910/15023/21 (160/12673/19).
Контролюючий орган вважає, що надання оцінки правомірності рішенням, діям, бездіяльності повинен здійснювати виключно адміністративний суд та виключно в межах справи за позовом платника податків.
При розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника, господарський суд повинен визначати наявність права на звернення до суду із заявою про грошові вимоги у кредитора, відповідність розміру грошових вимог до поданих доказів та визначити чи є такі вимоги конкурсними або поточними.
Також, контролюючий орган вважає, що з аналізу постанови Верховного Суду від 01.11.2023 по справі 908/129/22 (908/1333/22), вбачається, що навіть при наявності заперечень на заяву про кредиторські вимоги податкового органу, що ґрунтуються на неправомірності прийнятих контролюючим органом рішень, у господарського суду відсутня процесуальна можливість надавати оцінку правомірності рішенням, діям чи бездіяльності контролюючого органу в межах справи про банкрутство, оскільки надання такої оцінки відноситься до юрисдикції адміністративного суду.
Контролюючий орган вважає, що надання оцінки правомірності рішенням, діям, бездіяльності повинен здійснювати виключно адміністративний суд та виключно в межах справи за позовом платника податків.
При розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника, господарський суд повинен визначати наявність права на звернення до суду із заявою про грошові вимоги у кредитора, відповідність розміру грошових вимог до поданих доказів та визначити чи є такі вимоги конкурсними або поточними.
Також, контролюючий орган вважає, що з аналізу постанови Верховного Суду від 01.11.2023 по справі 908/129/22 (908/1333/22), вбачається, що навіть при наявності заперечень на заяву про кредиторські вимоги податкового органу, що ґрунтуються на неправомірності прийнятих контролюючим органом рішень, у господарського суду відсутня процесуальна можливість надавати оцінку правомірності рішенням, діям чи бездіяльності контролюючого органу в межах справи про банкрутство, оскільки надання такої оцінки відноситься до юрисдикції адміністративного суду.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
13.05.2025 через підсистему Електронний суд до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» надійшов відзив на апеляційну скаргу Дніпровської міської ради, в якому товариство просить суд у задоволенні апеляційної скарги Дніпровської міської ради відмовити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 залишити без змін.
13.05.2025 через підсистему Електронний суд до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» надійшов відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому товариство просить у задоволенні апеляційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відмовити, а Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 залишити без змін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 27.02.2025 апеляційну скаргу Дніпровської міської ради передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Андрієнко В.В., Станік С.Р.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 03.03.2025 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Андрієнко В.В., Станік С.Р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 910/15023/21 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15023/21 за заявою 1) Дніпровської міської ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Траст» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/15023/21 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 910/15023/21 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/15023/21 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
13.03.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/15023/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі № 910/15023/21, зокрема, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15023/21 за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/15023/21; розгляд апеляційної скарги Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/15023/21 призначено на 19.05.2025.
Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі № 910/15023/21 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/15023/21 залишено без руху.
24.03.2025 через систему «Електронний суд» від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків.
Слід зазначити, що суддя Станік С.Р. перебував у відпустці 31.03.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі № 910/15023/21, серед іншого, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15023/21; об'єднано апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/15023/21 в одне апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/15023/21 здійснено разом з апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/15023/21 та призначено на 19.05.2025.
24.04.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Кравцова Володимира Віталійовича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі № 910/15023/21, зокрема, задоволено клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Кравцова Володимира Віталійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1235/25 від 15.05.2025 у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15023/21.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/15023/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Андрієнко В.В., Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі № 910/15023/21 апеляційні скарги Дніпровської міської ради та Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/15023/21 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Андрієнко В.В., Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі № 910/15023/21 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ», адвоката Величко Олега Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі № 910/15023/21 розгляд апеляційних скарг Дніпровської міської ради та Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/15023/21 відкладено на 25.06.2025.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 25.06.2025 з'явились представники Дніпровської міської ради, ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ТОВ «Караван-Дніпропетровськ».
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).
Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційних скарг за участі представників Дніпровської міської ради, ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ТОВ «Караван-Дніпропетровськ».
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
04.03.2005 між Дніпропетровською (після перейменування - Дніпровською) міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» (орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований в реєстрі за № 1839 (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: ж/м Сокіл в районі вул. Космічної (Жовтневий район), і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:054:0020.
Цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.3 (роздрібна торгівля та комерційні послуги) (п.1.2 Договору).
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 20,4710га (п.2.1 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору його укладено на двадцять п'ять років, в тому числі - п'ять років для проектування та будівництва, двадцять років для експлуатації багатофункціонального торговельно-розважального комплексу з паркінгом (з можливим подальшим викупом земельної ділянки).
Пунктом п. 4.2. Договору передбачено, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України.
Згідно п. 5.1., п. 5.2. Договору земельна ділянка передається в оренду для проектування, будівництва та експлуатації багатофункціонального торговельно-розважального комплексу з паркінгом. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови.
Згідно п. 14.1 Договору вказаний договір набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Вказаний договір зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено відповідний запис від 09.03.2005 за №040510400213.
За довідкою № 517 від 22.05.2005 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:054:0020, Кф (коефіцієнт функціонального використання) 0,5.
Також, між Дніпропетровською (після перейменування - Дніпровською) міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» укладено договір оренди землі від 01.06.2006, зареєстрований в реєстрі за № 4253 (далі Договір), відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, бульвар Слави, 56-Б, і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кодом 1210100000:03:054:0019.
Цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.14.2 (автомобільний транспорт) (п.1.2 Договору).
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2055га (п.2.1 Договору).
Відповідно до п.3.1. Договору він укладений на п'ятнадцять років.
Пунктом п.4.2. Договору передбачено, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України.
Згідно п. 5.1., п. 5.2. Договору земельна ділянка передається в оренду по фактичному розміщенню автостоянки. Цільове призначення земельної ділянки: землі автомобільного транспорту.
Початком виникнення права користування земельною ділянкою, що передається згідно з п.1.1. цього договору, вважається дата державної реєстрації договору оренди земельної ділянки. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-ти денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п.6.9., п.6.11. Договору).
Згідно п. 14.1 Договору вказаний договір набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Вказаний договір зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040610400896 від 27.07.2006.
За довідкою №475 від 13.03.2006 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:054:0019, Кф (коефіцієнт функціонального використання) 0,80.
Дніпровською міською радою прийнято рішення №12/18 від 15.02.2017 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.10 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста», яким встановлено розмір орендної плати за користування земельними ділянками у розмірі 3%.
19.02.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» подано податкову декларацію з плати за землю за 2018 рік (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9025537931, яку прийнято ДПІ у Соборному районі м. Дніпра - 20.02.2018, згідно із квитанцією №2.
Відповідно до вказаної податкової декларації Товариством з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» задекларовано річну суму податкових зобов'язань з орендної плати за звітний 2018 рік у сумі 3773095,22 грн., з яких:
-64638,54 грн. за земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:03:054:0019 (площа 0,2055га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 10484759,45грн., розмір орендної плати 3%);
-3708456,68 грн. за земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:03:054:0020 (площа 20,4710га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 6038553,20 грн., розмір орендної плати 3%).
ГУ ДПС у Дніпропетровській області від Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради Головним управлінням Держгеокадастру Дніпропетровської області були отримані копії витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:03:054:0019) №0805-3307 та №0805-3308.
Так, згідно з витягом від 08.05.2019 №0805-3307, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 2055кв.м. (кадастровий номер 1210100000:03:054:0019), що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, 56-Б, категорія земель: інформація не внесене до Державного земельного кадастру; цільове призначення: інформація до відомостей Державного земельного кадастру не внесена; за період 2018 рік, станом на 01.07.2018 р. з коефіцієнтом 2,0 складає 5209427,99 грн.
Відповідно до витягу від 08.05.2019 №0805-3308, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 2055кв.м. (кадастровий номер 1210100000:03:054:0019), що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, 56-Б, категорія земель: інформація не внесене до Державного земельного кадастру; цільове призначення: інформація до відомостей Державного земельного кадастру не внесена; за період 2018 рік, станом на 01.01.2019 р. з коефіцієнтом 3,0 складає 7814141,98грн.
Разом з тим, відповідно до витягу від 13.05.2019 №1305-3152, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 204710 кв.м. (кадастровий номер 1210100000:03:054:0020), що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Космічна, 1, категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель проектування, будівництва та експлуатації торговельного комплексу; цільове призначення: 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку); станом на 2018 рік з коефіцієнтом 2,5 складає 641774384,86грн.
У період з 02.05.2019 по 08.05.2019 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області згідно із пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1, ст.79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.03.2019 №1911-п, направлення на перевірку від 27.03.2019 №595, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ», код за ЄДРПОУ 33159964, з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельні ділянки, що перебувають в користуванні ТОВ «Караван-Дніпропетровськ» на підставі укладених договорів оренди землі, площею 20,4710 га (кадастровий номер - 1210100000:03:054:0020) та площею 0,2055 га (кадастровий номер - 1210100000:03:054:0019) за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року.
За результатами перевірки складено акт від 15.05.2019 №26627/04-36-14-04/33159964, з якого вбачається, що за наслідками про веденні перевірки встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.286.1 п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 Податкового Кодексу України зі змінами, внаслідок чого занижено орендну плату за земельні ділянки, розташовані на території Соборного району, за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 на суму 15672129,02 грн.
Виявлені порушення обґрунтовані в акті наступним.
При проведенні перевірки використані наступні документи: договір оренди землі від 01.06.2006, договір оренди землі від 04.03.2005, витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.05.2019 №0805-3307, від 08.05.2019 №0805-3308, від 13.05.2019 №1305-3152, податкова звітність підприємства за 2018 рік.
Згідно вимог пп.288.5.1 п.288.5 ст. 288 ПК України в редакції станом на 01.01.2018, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку.
Дніпровською міською радою прийнято рішення №12/18 від 15.02.2017 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.10 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста», яким встановлено розмір орендної плати за користування земельними ділянками у розмірі 3%.
Відповідно до податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік №9025537931 ТОВ «Караван-Дніпропетровськ» задекларовано податкових зобов'язань за земельну ділянку площею 0,2055га (кадастровий номер №12101000000:03:054:0019), розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, бульвар Слави, 56-Б за рік у сумі 64638,54грн., та за земельну ділянку за площею 20,4710га (кадастровий номер №12101000000:03:054:0020), розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, ж/м. Сокіл у районі вул. Космічної, за рік у сумі 3708456,68грн.
ГУ ДФС у Дніпропетровській області від Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради листом від 15.05.2019 №12/12-123 (вх. до ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 15.05.2019 №5554/9) отримано копії витягів по ТОВ «Караван-Дніпропетровськ».
Згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 №162 «Про внесення змін до порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» пункти « 2,0» замінено цифрами « 3,0». Цей наказ набирає чинності з 17.07.2018.
Згідно витягу від 08.05.2019 №0805-3307, сформованого управлінням Держгеокадастру у м. Дніпрі Дніпропетровської області, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2055га (кадастровий номер 1210100000:03:054:0019) за період 2018 рік з коефіцієнтом 2,0 складає 5209427,99грн.
Згідно витягу від 08.05.2019 №0805-3308, сформованого управлінням Держгеокадастру у м. Дніпрі Дніпропетровської області, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2055 га (кадастровий номер 1210100000:03:054:0019) за період 2018 рік з коефіцієнтом 3,0 складає 7814141,98 грн.
Згідно витягу від 13.05.2019 №1305-3152, сформованого управлінням Держгеокадастру у м. Дніпрі Дніпропетровської області, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 20,4710 га (кадастровий номер 1210100000:03:054:0020) за період 2018 рік з коефіцієнтом 2,5 складає 641774384,86 грн.
Річна сума орендної плати за землю, яка повинна бути нарахована ТОВ «Караван-Дніпропетровськ» у відповідності до вимог чинного законодавства України на 2018 рік становить 19 445 224,24 грн.
За таких обставин, підприємством занижено суму нормативної грошової оцінки земельних ділянок площею 20,4710га (кадастровий номер 1210100000:03:054:0020) та площею 0,2055га (кадастровий номер 1210100000:03:054:0019) в податковій декларації з плати за землю за 2018 рік на суму 15 672 129,02грн.
14.06.2019 на підставі акту перевірки від 15.05.2019 №26627/04-36-14-04/33159964 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0018031404, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» на загальну суму 23508193,53грн., з яких: 15672129,02 грн. за податковими зобов'язаннями та 7836064,51грн. штрафними (фінансовими) санкціями.
У провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ».
Головне управління Державної податкової служби Дніпропетровській області 01.12.2021 звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання грошових вимог до боржника.
Вимоги кредитора обґрунтовані таким:
- станом на 22.11.2021 за боржником обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18010600) у сумі 324 529,95 грн, а саме: податковий борг по орендній платі з юридичних осіб виник 30.01.2020 у зв'язку з несплатою платником податків самостійно задекларованого грошового зобов'язання, згідно поданої декларації від 19.02.2019 №9025417294 у сумі 314 118,10 грн;
- згідно з актом перевірки від 20.03.2020 №14449/04-36-51-30/33159964 та податкового повідомлення-рішення (форма ПС) №0044595130 від 15.05.2020 нараховано штрафну санкцію в розмірі 170 грн по строку сплати 25.06.2020;
- в автоматичному режимі нараховано пеню згідно ст. 129 Податкового кодексу України на податкове повідомлення-рішення (форма Р) №0018031404 від 14.06.2019 з 27.11.2019 по 30.01.2020 у сумі 10 241,85 грн по терміну сплати 30.01.2020;
- за Товариством з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» обліковується неузгоджені суми, які оскаржуються в судовому порядку, а саме: з орендної плати з юридичних осіб, що донараховані контролюючим органом згідно акту перевірки від 15.05.2019 №26627/04-36-14-04/33159964 та податкового повідомлення-рішення (форма Р) №0018031404 від 14.06.2019 на загальну 23 508 193,53 грн (основний платіж - 15672129,02 грн, штрафна санкція - 7836064,51 грн), а також пеня у сумі 3 236 093,97 грн, нарахована в ІКПП АІС Податковий блок в автоматичному режимі на податкове повідомлення-рішення №0018031404 від 14.06.2019 з 15.05.2019 по термін сплати 26.11.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/15023/21 від 29.08.2022, зокрема, визнано кредитором у справі № 910/15023/21 по відношенню до боржника Головне управління ДПС у Дніпровській області з грошовими вимогами на суму 4 710 грн, з яких 4 540 грн - вимоги першої черги, 170 грн - вимоги шостої черги. Відмовлено Головному управлінню ДПС у Дніпровській області у визнанні кредитором на суму 27 068 647,40 грн.
Суд встановив, що остаточними судовими рішеннями у справі № 910/14176/20 встановлено належного суб'єкта отримання плати за землю у вигляді орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:524:0020, яким виступає Дніпровська міська рада, та стягнуто відповідний розмір заборгованості за період з січня 2017 року по травень 2020 року з боржника саме на користь Дніпровської міської ради. Відтак, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні грошових вимог Головного управління ДПС у Дніпровській області в сумі 26 744 287,50 грн., що містять в собі нараховану боржнику плату за землю за 2018 рік за земельні ділянки кадастровий номер 1210100000:03:524:0020, 1210100000:03:054:0019 в сумі 15 672 129,02 грн., а також похідні від даної суми боргу штрафну санкцію в розмірі 7 836 064,51 грн. та пеню 3 236 093,97 грн.
Суд першої інстанції вказав, що із долучених до заяви кредитора документів не вбачається за яку саме земельну ділянку Головним управлінням ДПС у Дніпровській області нарахований податковий борг (земельний податок) у сумі 314 118,10 грн внаслідок несплати платником податків самостійно задекларованого грошового зобов'язання згідно поданої декларації від 19.02.2019 №9025417294, в якій містяться дані по обом земельним ділянкам, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у визнанні грошових вимог кредитора в цій частині.
Разом з тим, суд визнав обґрунтованими вимоги кредитора в сумі 170 грн, з віднесенням до вимог шостої черги, які виникли на підставі акту перевірки від 20.03.2020 № 14449/04-36-51-30/33159964, який складений з питань неподання податкової звітності по орендній платі за землю з юридичних осіб, а саме за результатами перевірки встановлено неподання податкової декларації по платі за землю (орендна плата за земельні ділянки комунальної або державної власності) за 2020 рік з граничним терміном подання 20.02.2020.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 в частині відмови у визнанні грошових вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на суму 324 359,95 грн скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення. Визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на суму 324 359,95 грн, з яких 314 118,10 грн - вимоги третьої черги задоволення, 10 241,85 грн - вимоги шостої черги. В частині решти грошових вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі № 910/15023/21 залишено без змін.
Апеляційний господарський суд погодився із висновком суду першої інстанції про відхилення грошових вимог Головного управління ДПС у Дніпровській області в сумі 26 744 287,50 грн, що складаються з нарахованої плати за землю за 2018 рік за земельні ділянки кадастровий номер 1210100000:03:524:0020, 1210100000:03:054:0019 в сумі 15 672 129,02 грн, а також похідні від даної суми боргу штрафної санкції в розмірі 7 836 064,51 грн та пені в сумі 3 236 093,97 грн.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що самостійно задеклароване податкове зобов'язання згідно поданої декларації від 19.02.2019 №9025417294 набуло статусу податкового боргу, а відтак має бути сплачене платником податку, в даному випадку, боржником без будь-яких умов, в тому числі і тих, що зазначені судом першої інстанції. За вказаних обставин, колегія суддів визнала помилковим висновок суду першої інстанції про відхилення грошових вимог у сумі 314 118,10 грн (самостійно узгодженого) та пені і сумі 10 241,85 грн, такі вимоги підлягають визнанню у даній справі про банкрутство.
Постановою Верховного Суду від 04.05.2023 у цій справі касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 в частині грошових вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в сумі 7 836 064,51 грн штрафної санкції та 3 236 093,97 грн пені у справі № 910/15023/21 скасовано. Справу № 910/15023/21 в частині розгляду грошових вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в сумі 7 836 064,51 грн штрафної санкції та 3 236 093,97 грн пені передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі № 910/15023/21 залишено без змін.
Як зазначено судом касаційної інстанції, у цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що судовими рішеннями у справі № 910/14176/20 встановлено належного суб'єкта отримання плати за землю у вигляді орендної плати за земельні ділянки, яким виступає Дніпровська міська рада, а також факт стягнення основного розміру заборгованості за період з січня 2017 по травень 2020 в сумі 54 970 759,05 грн з боржника саме на користь Дніпровської міської ради. Тож, колегія суддів Верховного Суду погодилась із висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні грошових вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області на суму 15 672 129,02 грн нарахованої боржнику плати за землю за 2018 рік.
Щодо заявленої податковим органом штрафної санкції в сумі 7 836 064,51 грн та пені в сумі 3 236 093,97 грн на податкове повідомлення-рішення від 14.06.2019 № 0018031404 за порушення податкового законодавства, Верховний Суд зазначив, що аби дійти висновку про те, що похідна природа штрафних санкцій виключає їх стягнення на підставі того, що основна сума орендної плати стягнута на користь орендодавця (органу місцевого самоврядування), з яким укладено договір оренди, суди повинні були б послатися на конкретну норму права, але цього не зробили.
З урахуванням подвійної природи орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та специфіки публічного регулювання спірних відносин, Суд касаційної інстанції, дійшов висновку про належність вимог у частині штрафних санкцій за порушення податкового законодавства податковому органу, виходячи з його функцій з контролю за дотриманням податкового законодавства та покладення відповідальності за його порушення та природи орендної плати як різновиду земельного податку. Протилежний підхід не відповідав би духу Податкового кодексу України та меті встановлення фінансових санкцій з метою неприпустимості заниження орендарем суми орендної плати за орендовану землю.
Натомість конкретний розмір таких грошових вимог та його підтвердження відповідними доказами має бути обґрунтований податковим органом та досліджений судами з урахуванням, у даному випадку, зокрема судових рішень у справі № 910/14176/20, якими визначено розмір орендної плати за договором оренди.
У постанові суду касаційної інстанції зазначено про відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи, про те, що це перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку, що постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи, як зазначив Суд касаційної інстанції, суду необхідно врахувати викладене, оцінити правомірність вимог заявника, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже, і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для визнання грошових вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області до боржника в частині штрафних санкцій та пені у цій справі.
За результатами нового розгляду, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі №910/15023/21 відмовлено ГУ ДПС у Дніпропетровській області у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» на суму 11 072 158,48 грн.
Суд першої інстанції у наведеній ухвалі встановив, що оскільки остаточними судовими рішеннями у справі № 910/14176/20 встановлено належного суб'єкта отримання плати за землю у вигляді орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:524:0020, яким виступає Дніпровська міська рада, та стягнуто відповідний розмір заборгованості за період з січня 2017 року по травень 2020 року в сумі 54.970.759,05 грн з боржника саме на користь Дніпровської міської ради, отже, нарахування Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області Боржнику плати за землю за 2018 рік за обома земельними ділянками кадастрові номери 1210100000:03:524:0020, 1210100000:03:054:0019 із штрафними санкціями здійснено за відсутності правової підстави, оскільки відповідним суб'єктом отримання плати за землю у вигляді орендної плати є саме орендодавець - Дніпровська міська рада.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі №910/15023/21 залишено без змін.
Апеляційний господарський суд погодився із висновками місцевого господарського суду а також врахував, що на час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі №910/15023/21 за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області набрало чинності рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 у справі № 910/15023/21 (160/12673/19), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 у даній справі, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за формою «Р» від 14.06.2019 №0018031404.
Постановою Верховного Суду від 31.07.2025 у справі № 910/15023/21 касаційні скарги Дніпровської міської ради та Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області задоволено частково; ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у справі №910/15023/21скасовано; справу №910/15023/21 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Верховний Суд відправляючи справу № 910/15023/21 на новий розгляд в частині грошових вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області суму 11 072 158, 48 грн (7 836 064, 51 грн - штрафні санкції 3 236 093, 97 грн - пені) у постанові від 31.07.2024 вказав, що під час нового розгляду необхідно оцінити правомірність вимог заявника, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже, і встановити обставини щодо наявності або відсутності підстав для визнання грошових вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/15023/21 (суддя Стасюк С.В., повний текст ухвали складено та підписано - 18.02.2025), яка наразі оскаржується в апеляційному порядку, зокрема, у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в частині грошових вимог до боржника на суму 11 072 158, 48 грн - відмовлено.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваної судової ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги Дніпровської міської ради та Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю є обов'язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу XII Податкового кодексу України.
За приписами статті 270 ПК України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно п. 286.1 ст. 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно п. 288.2, 288.3 ст. 288 ПК України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
За приписами п. 288.4 ст. 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Підпунктами 288.5.1 - 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПК України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
Відповідно до пп. 271.1.1 п. 277.1 ст. 277 ПК України, базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Згідно п. 289.1 ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Пунктом 289.2 ст. 289 ПК України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = І:100,
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
За приписами п. 289.3 ст. 289 ПК України, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Згідно ч. 1 ст. 193 Земельного кодексу України, державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Відповідно до пп. 14 п. 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, до Державного земельного кадастру вносяться відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, значення якої розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у пункті 24, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.
Отже, виходячи із системного аналізу норм права, базою оподаткування орендною платою за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, нормативна грошова оцінка земельної ділянки проводиться у визначеному законом порядку, підставою для нарахування податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 11 грудня 2003 року №1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон №1378-IV), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно ч. 5 ст. 5 Закону №1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, земельного податку.
Частиною 1 ст. 15 Закону України від 7 липня 2011 року №3613-VI «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон №3613-VI) передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
Згідно ч. 3 ст. 26 Закону №3613-VI, зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону №3613-VI, відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
Пункт 4 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3613-VI передбачає, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.
Тобто, з 1 січня 2013 року (з моменту запровадження роботи Державного земельного кадастру) відомості щодо цільового призначення земельної ділянки повинні були вміщувати інформацію як про категорію земель, так і вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель.
Відповідно до п. 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №213 від 23 березня 1995 року (у редакції на час спірних правовідносин), дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви. При цьому одним з множників у формулі, за якою визначається нормативно грошова оцінка кадастрового метра земельної ділянки населених пунктів відповідно до пункту 21 названої Методики, є Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.
З 1 січня 2017 року процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком №489.
Пунктом 5 розділу ІІ Порядку №489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі носить інформаційний характер та є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки і відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто, витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №160/2185/20).
У постанові від 12 липня 2021 року у справі № 640/9862/20 Верховний Суд, оцінивши правову природу та порядок формування витягів про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки, дійшов висновку, що видача цього документа є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо неї та із використанням законодавчо встановлених показників.
Про можливість використання податковим органом лише інформації, відображеної в державному земельному кадастрі, Верховний Суд також вказував у постановах від 13 травня 2021 року (справа №826/13362/17), від 18 листопада 2021 року (справа №160/7381/19).
Зміст наведених норм у сукупності свідчить, що нарахування орендної плати повинно здійснюватися на підставі саме актуальних даних державного земельного кадастру. Для цього законодавець відповідним чином врегулював порядок обміну необхідною для цього інформацією між, зокрема, Держгеокадастром (його територіальними органами) і податковими органами.
Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 12 жовтня 2023 року у справі №640/19134/19.
Судом першої інстанції встановлено, що кредитором не заперечувався факт того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» у періоді, що перевірявся, на підставі нотаріально посвідчених договорів оренди, укладених з Дніпровською міською радою, користувалося наступними земельними ділянками:
1) земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:03:054:0020, площею 20,4710га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, ж/м Сокіл у районі вул. Космічній (Жовтневий район) на підставі договору оренди від 04.03.2005 зі строком дії оренди - двадцять п'ять років; цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.3 (роздрібна торгівля та комерційні послуги);
2) земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:03:054:0019, площею 0,2055га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, бульвар слави, 56-Б (Жовтневий район) на підставі договору оренди від 01.06.2006 зі строком дії оренди - п'ятнадцять років; цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.14.2 (автомобільний транспорт).
Орендну плату за користування вказаними земельними ділянками у 2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» сплачено відповідно до задекларованих в податковій декларації від 19.02.2018 №9025537931 зобов'язань в сумі 3773095,22 грн, з яких: 64638,54 грн річна сума орендної плати за земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:03:054:0019 (площа 0,2055 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 10484759,45 грн, розмір орендної плати 3%); та 3708456,68 грн річна сума за земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:03:054:0020 (площа 20,4710 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 6038553,20 грн, розмір орендної плати 3%).
На переконання ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкові зобов'язання з орендної плати за користування вказаними земельними ділянками за 2018 занижено, оскільки, дійсна нормативна грошова оцінка земельних ділянок кадастровий номер 1210100000:03:054:0019 та кадастровий номер 1210100000:03:054:0020 за 2018 рік значно більша.
У свою чергу, підставою для відповідного висновку контролюючого органу стали відомості з витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки: від 08.05.2019 №0805-3307, від 08.05.2019 №0805-3308 та від 13.05.2019 №1305-3152.
Кредитором не було спростовано того, що саме відомості з витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.05.2019 №0805-3307, від 08.05.2019 №0805-3308 та від 13.05.2019 №1305-3152 були покладені в основу висновку про невірний обрахунок Товариством з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» податкових зобов'язань, задекларованих в податковій декларації від 19.02.2018 №№9025537931 за звітний 2018.
Натомість, суд першої інстанції зазначив, що надані витяги сформовані Відділом у м. Дніпро Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради та передані останнім до ГУ ДФС у Дніпропетровській області листом від 15.05.2019 №12/12-123, що зареєстрований в податковій службі 15.05.2019 за вх.5554/9.
Суд першої інстанції встановив, що дані, які в подальшому були покладені в основу висновку контролюючого органу про порушення позивачем п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.286.1 п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 Податкового Кодексу України та про заниження орендної плати за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 на суму 15672129,02 грн., були отримані контролюючим органом поза мажами перевірки Товариства з обмеженою відповідальнісю «Караван-Дніпропетровськ», адже, перевірка проведена у період з 02.05.2019 по 08.05.2019, а отже, такі відомості не могли бути враховані податковим органом, оскільки, на дату закінчення перевірки (08.05.2019) їх не існувало в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що кредитор під час розрахунку податкових зобов'язань з орендної плати за 2018 рік за земельні ділянки (кадастрові номери 1210100000:03:054:0019 та 1210100000:03:054:0020), не мав правових підстав застосовувати відомості, надані відділом Держгеокадастру у 2019 за попередні роки.
При тому, суд першої інстанції звернув увагу на те, що додатком 9 до Порядку № 489 визначено форму витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. При цьому, вказана форма витягу не містить жодної графи, яка б визначала відповідний період часу, за який слід надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Відтак, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки завжди містить відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на дату його формування, а тому витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.05.2019 №0805-3307, від 08.05.2019 №0805-3308 та від 13.05.2019 №1305-3152, застосовані відповідачем під час перевірки, не можуть беззаперечно свідчити, що вказана в них інформація про нормативну грошову оцінку земельних ділянок (кадастрові номери 1210100000:03:054:0019 та 1210100000:03:054:0020) була актуальною станом на дату подання декларації позивачем за звітний 2018.
За приписами п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на принципі стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Відтак, суд першої інстанції зазначив, що кредитор під час розрахунку податкових зобов'язань з орендної плати за 2018 за земельні ділянки (кадастрові номери 1210100000:03:054:0019 та 1210100000:03:054:0020), цілком безпідставно застосовував відомості, надані відділом Держгеокадастру у 2019 році, крім того, отримані поза межами перевірки.
Так, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45-47 КУзПБ податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов'язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов'язання підтверджують, а господарський суд зобов'язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов'язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в основу висновку контролюючого органу про порушення боржником п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.286.1 п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 Податкового Кодексу України та про заниження орендної плати за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 на суму 15672129,02 грн, які були відображені в акті перевірки від 15.05.2019 №26627/04-36-14-04/33159964 на підставі якого кредитором й було прийнято 14.06.2019 податкове повідомлення-рішення №0018031404, були покладені відомості, які не могли бути враховані податковим органом, оскільки, на дату закінчення перевірки (08.05.2019) їх не існувало в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, то за таких обставин, наданий акт не може бути прийнятий судом в якості доказу, який свідчив би про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» боргу в розмірі 11 072 158, 48 грн, який ґрунтуються на податковому повідомленні-рішенні № 0018031404 від 14.06.2019 та складаються з штрафних санкцій в сумі 7 836 064,51 грн та пені в сумі 3 236 093,97 грн.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції було правомірно та обґрунтовано відхилено грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» на суму 27 068 817,40 грн заявлення вказаних грошових вимог до Боржника є намаганням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити повторне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван- Дніпропетровськ» грошового зобов'язання з орендної плати за землю за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, яке вже було стягнуто з Товариства з обмеженою вдповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» на користь Дніпровської міської ради рішеннями судів у справі № 910/14176/20, що є неможливим з огляду на вимоги ст.61 Конституції України.
Так, Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 року у справі № 910/14176/20 залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 та Постановою Верховного Суду від 13.10.2021 позов було задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» на користь Дніпровської міської ради 54 970 759 (п'ятдесят чотири мільйони дев'ятсот сімдесят тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн 05 коп. заборгованості за договором оренди землі від 04.03.2005, укладеним між Дніпропетровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Караван- Дніпропетровськ», зареєстрованим в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 09.03.2005 № 040510400213, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., та зареєстрований в реєстрі за №1839 за період з 01.01.2017 по 31.08.2020, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 735700 (сімсот тридцять п'ять тисяч сімсот) грн
Разом з цим, під час перегляду Верховним Судом судових рішень у справі № 910/14176/20, було встановлено, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з другого боку, є однією з форм плати за землю як обов'язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).
Так, згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов'язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Отже, орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку.
Подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України «Про оренду землі» необхідно враховувати і вимоги ПК України.
Даний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19.
З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб'єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 1917/1188/2012 (№ 826/1291/17).
Таким чином, Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20 наголосив, що предметом розгляду у даних справах є стягнення заборгованості саме з орендної плати за договором оренди землі, тобто у зв'язку з неналежним виконання договірних зобов'язань орендарем земельної ділянки перед орендодавцем, що не є підміною функцій органу доходів і зборів.
З огляду на викладене, остаточними судовими рішеннями у справі № 910/14176/20 встановлено належного суб'єкта отримання плати за землю у вигляді орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:524:0020, яким виступає Дніпровська міська рада, та стягнуто відповідний розмір заборгованості за період з січня 2017 по травень 2020 в сумі 54 970 759,05 грн. з боржника саме на користь Дніпровської міської ради.
Стосовно ж посилання ГУ ДПС у Дніпропетровській області на те, що похідні суми від суми основного боргу, який було стягнуто Дніпровською міською радою з ТОВ «Караван-Дніпропетровськ» за користування земельною ділянкою - штрафна санкція в розмірі 7 836 064,51 грн. та пеня в сумі 3 236 093,97 грн підлягають включенню та визнанню судом в складі грошових вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ») варто зазначити, що судами першої та апеляційної інстанцій було цілком обгрунтовано та правомірно відмовлено в задоволенні грошових вимог Головного управління ДПС у Дніпровській області в сумі 26 744 287,50 грн, що містять в собі нараховану Боржнику плату за землю за 2018 за земельні ділянки кадастровий номер 1210100000:03:524:0020, 1210100000:03:054:0019 в сумі 15 672 129,02 грн., а також похідні від вказаної суми боргу штрафну санкцію в розмірі 7 836 064,51 грн. та пеню 3 236 093,97 грн., оскільки відповідним суб'єктом отримання плати за землю у вигляді орендної плати (в тому числі і штрафних санкцій, пов'язаних з основною сумою стягнутої заборгованості з орендної плати за землю) є саме орендодавець - Дніпровська міська рада.
До того ж колегія суддів зазначає, що вказані штрафна санкція в розмірі 7 836 064,51 грн та пеня в сумі 3 236 093,97 грн були заявлені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в складі грошових вимог до Боржника передчасно та без наявності на те достатніх правових підстав, оскільки, як вже було зазначено вище - оскаржуване Товариством з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» податкове повідомлення-рішення за формою «Р» від 14.06.2019 № 0018031404 ГУ ДФС у Дніпропетровській області досі є неузгодженим (оскільки досі перебуває у процедурі його судового оскарження) а відтак Головне управління ДПС у Дніпропетровській області досі не набуло права вимоги до ТОВ «Караван-Дніпропетровськ» по сплаті вказаних штрафної санкції в розмірі 7 836 064,51 грн. та пені в сумі 3 236 093,97 грн.
До того ж, відповідно до судових рішень у справі № 910/14176/20 - основне зобов'язання по стягненню (сплаті) заборгованості з орендної плати за землю на користь Дніпровської міської ради припинилось, а відтак і припинилися зобов'язання стосовно сплати штрафних санкцій по ньому.
При цьому, судами першої та апеляційної інстанції було цілком обґрунтовано встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:054:0019 також перебувала в Боржника в оренді на підставі укладеного з Дніпропетровською (після перейменування - Дніпровською) міською радою договору від 01.06.2006, укладеного згідно з пунктом 3.1 на п'ятнадцять років.
Дані обставини відображені Головним управлінням ДПС у Дніпровській області в акті перевірки від 15.05.2019 № 26627/04-36-14-04/33159964, а також у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011 у справі № 5005/3467/2011, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2011 та Вищого господарського суду України від 10.11.2011.
Отже, нарахування Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області Боржнику плати за землю за 2018 за обома земельними ділянками кадастрові номери 1210100000:03:524:0020, 1210100000:03:054:0019 із штрафними санкціями здійснено за відсутності правової підстави.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів апеляційних скарг колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що Дніпровської міської ради та Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, викладені в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і підстав для її скасування або зміни не вбачається, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг.
Розподіл судових витрат
Судові витрати за подання апеляційних скарг, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на скаржників.
Керуючись ст. ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційні скарги Дніпровської міської ради та Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/15023/21 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційних скарг розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 910/15023/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено та підписано 07.07.2025.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді В.В. Андрієнко
Т.П. Козир