79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"09" липня 2025 р. Справа №926/1594/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Панова І.Ю.,
Суддів Зварич О.В.,
Желік М.Б.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» б/н від 17.06.2025 (вх. №01-05/1865/25 від 18.06.2025)
на додаткову ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 11.06.2025 (повний текст ухвали складено 16.06.2025)
у справі №926/1594/25 (суддя Проскурняк О.Г.)
за позовом Виробничого кооперативу “Путильський лісгосп»
до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України»
про стягнення штрафних санкцій в сумі 52 822,13 грн
В порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.
Виробничий кооператив "Путильський лісгосп" звернувся до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення штрафних санкцій в сумі 52 822,13 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду позову по суті призначено на 02 червня 2025 року.
30 травня 2025 року через систему “Електронний суд» надійшла заява позивача про закриття провадження у справі, в якій зазначено, що після відкриття провадження у справі Відповідачем добровільно погашено заборгованість в повному обсязі.
У своїй заяві позивач просив здійснювати її розгляд за відсутності представника ВК “Путильський лісгосп». Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2 422,40 грн та 40 000 витрат на правову допомогу.
Ухвалою суду від 02.06.2025 закрито провадження у справі № 926/1594/25; вирішено стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» на користь Виробничого кооперативу “Путильський лісгосп» судовий збір на суму 2 422,40 грн; призначено розгляд заяви в частині стягнення витрат на професійну допомогу на 11 червня 2025 року.
Додатковою ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.06.2025 у справі №926/1594/25 задоволено заяву позивача в частині стягнення витрат на професійну допомогу. Присуджено до стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства “ЛІСИ УКРАЇНИ» на користь Виробничого кооперативу “Путильський лісгосп» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн
Додаткова ухвала мотивована тим, що суму боргу відповідачем сплачено після відкриття провадження у справі та звернення з позовом було зумовлено неправильними діями відповідача суд, дійшов висновку, що витрати понесені позивачем на правову допомогу підлягають відшкодуванню відповідачем.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 18.06.2025. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати додаткову ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 11.06.2025 у справі №926/1594/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача в частині стягнення витрат на професійну допомогу в повному обсязі.
Зазначає, що Позивач у своїй першій заяві по суті спору у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи чітко зазначив про те, що не планує понести витрати на професійну правничу допомогу та акт надання послуг № 34 від 29.05.2025 року не міститься переліку послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом.
Також вказує, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу є непропорційний до предмета спору та дії Позивача спрямовані на власне надмірне збагачення за рахунок Відповідача.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Желік М.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» б/н від 17.06.2025 (вх. №01-05/1865/25 від 18.06.2025) на додаткову ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 11.06.2025 у справі №926/1594/25 та апеляційну скаргу вирішено розглядати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відводів суддям в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України на адресу суду не надходило.
Фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №909/452/19, 02.11.2020 у справі №922/3548/19 та 18.11.2020 у справі №923/1121/17.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Згідно із матеріалами справи, представництво інтересів позивача у справі, що розглядалася господарським судом здійснювалось адвокатом - Костишеною В.Л.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до заяви заявником додано копію платіжної інструкції №9280, копію Договору про надання правової допомоги від № 27-02-2023-1 від 27.02.2023, копію Додаткової угоди №2 до Договору про правової допомоги від 05.05.2025 до Договору №27-02-2023-1 про надання правової допомоги від 27.02.2023 року, копію Акту приймання-передачі надання послуг №34 від 29.05.2025 року та копію наказу АО "Колт" від 22.09.2023 року.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен (Постанова Верховного Суду у справі № 640/18402/19 від 28.12.2020).
Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
27.02.2023 року між Адвокатським об'єднанням “КОЛТ» (далі - Виконавець) та Виробничим кооперативом “Путильський лісгосп» (далі - Клієнт) укладено Договір № 27-02-2023-1 про надання правової допомоги (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору, виконавець зобов'язується надати, а Клієнт - прийняти та оплатити замовлені ним юридичні роботи на умовах та в порядку, визначеному Договором.
Пунктом 2 Договору унормовано, що перелік юридичних послуг, їх обсяг, вартість та строки надання узгоджуються Сторонами за окремими замовленням Клієнта, які погоджуються Сторонами у Додаткових угодах до Договору.
В подальшому, 05 травня 2025 року між Адвокатським об'єднанням “КОЛТ» (далі - Виконавець) та Виробничим кооперативом “Путильський лісгосп» (далі - Клієнт) укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про надання правової допомоги № 27-02-2023-1 (далі - Додаткова угода).
Згідну пункту 1 Додаткової угоди, враховуючи п. 1.2. Договору Сторони домолись, що Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, надати, а Клієнт - прийняти та оплатити правову допомогу, надану Виконавцем, пов'язану із представництвом інтересів Клієнта щодо стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» судових втрат, штрафних санкцій, інфляційних втрат, 3 % річних, які будуть нараховані на суму боргу, визначену в резолютивній частині рішення Господарського суду Чернівецької області від 04 листопада 2024 року по справі № 910/6628/23 та/або на заборгованість по правочину/правочинам, які розглядалися у даній судовій справі. Попередня сума заборгованості становить 52 822,13 гривень. Остаточна сума заборгованості буде визначена рішенням суду та/або виконавчим документом.
Відповідно до пункту 2.1. Додаткової угоди, на виконання п. 1 цієї Додаткової угоди Виконавець зобов'язаний підготувати позовну заяву про стягнення заборгованості, подати до суду цей процесуальний документ, представляти інтереси Клієнта в суді першої інстанції, готувати всі необхідні процесуальній документи щодо захисту прав та інтересів Клієнта.
Пунктом 2.2. Додаткової угоди визначено, що вартість правової допомоги, передбаченої п. 2.1. цієї Додаткової угоди, становить 40 000,00 грн (сорок тисяч гривень нуль копійок). Ці послуги Виконавця оплачуються Клієнтом шляхом переказу грошових коштів на рахунок Виконавця упродовж 30 (тридцяти) днів після ухвалення рішення судом першої інстанції на користь Клієнта.
Між Сторонами підписано Акт надання послуг 3 34 від 29 травня 2025 року, яким підтверджено, що юридичні послуги надані належним чином, на загальну суму 40 000,00 грн.
Апеляційний господарський суд зазначає, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Поряд з цим судова колегія звертає увагу на те, що у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 Верховний Суд вказав, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Дослідивши матеріали справи та доводи сторін щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання щодо судових витрат, фактичні обставини справи, оцінюючи необхідність витрат, дослідивши обсяг виконаних робіт представником позивача, з надання правової допомоги у суді першої інстанції, а саме позовну заяву та заяву про закриття провадження у справі та стягнення судових витрат, апеляційний господарський суд з'ясував, що витрати на правову допомогу, виходячи з фактичних обставин справи, є дещо завищеними згідно із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт) саме в суді першої інстанції і не відповідають критерію розумності їх розміру. До таких висновків суд апеляційної інстанції приходить з огляду на те, що дана категорія справ є незначної складності та не потребує значних зусиль чи високої кваліфікації адвоката для її ведення.
Таким чином, враховуючи принципи доведеності та розумності судових витрат, беручи до уваги складність справи та виконані роботи та з огляду на те, що суд апеляційної інстанції вважає завищеним заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу, сума витрат за надання правничої допомоги, визначена Виробничим кооперативом “Путильський лісгосп» у заяві підлягає зменшенню із заявлених 40 000,00 грн до 20 000,00 грн.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про скасування додаткової ухвали Господарського суду Чернівецької області від 11.06.2025 у справі №926/1594/25 із прийняттям нового рішення про задоволення частково заяви позивача в частині стягнення витрат на професійну допомогу у сумі 20 000,00 грн, в решті у задоволені заяви належить відмовити.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що додаткова ухвала Господарського суду Чернівецької області від 11.06.2025 у справі №926/1594/25 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» - задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» б/н від 17.06.2025 (вх. №01-05/1865/25 від 18.06.2025) - задоволити частково.
2. Додаткову ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 11.06.2025 у справі №926/1594/25 - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким заяву позивача в частині стягнення витрат на професійну допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства “ЛІСИ УКРАЇНИ» (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9А, код ЄДРПОУ 44768034) на користь Виробничого кооперативу “Путильський лісгосп» (59100, Чернівецька обл., Путильський р-н., смт. Путила, вул. Українська, 216, код ЄДРПОУ 36754975) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
У задоволені решти заяви позивача в частині стягнення витрат на професійну допомогу - відмовити.
Господарському суду Чернівецької області видати відповідний наказ.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Суддя Зварич О.В.,
Желік М.Б.