Справа № 359/7785/25
Провадження № 2-о/359/215/2025
про залишення заяви без руху
01 липня 2025 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєва Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Бориспільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території, -
30 червня 2025 року представник заявників адвокат Кальна А.Г. звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із заявою, якою просила : встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: місто Донецьк, Україна, у матері дитини - громадянки Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та батька дитини - громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
За змістом ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно ч. 1ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно ч. 3ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Таким чином, заява про встановлення факту повинна відповідати вимогам ст. 175 ЦПК України.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, суд прийшов висновку, що заява не відповідає вимогам ч. 3 ст.175 ЦПК України та підлягає залишенню без руху по наступним підставам.
Так, згідно п. 7 ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальни-ком, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Як вбачається із заяви, заявники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є громадянами Узбекистану та їм видано посвідки на постійне проживання в Україні.
Згідно ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадян-ства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року за № 1207-VІІЦ, тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конститу-цією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
У заяві зазначено, що встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідне заявниці для державної реєстрації народження дитини, але при цьому не зазначено, чи покинули заявники окуповану територію на момент звернення до суду.
Крім того, відповідно до доданої до заяви сканкопії свідоцтва про народження дитини, виданого на тимчасово окупованій рф території України, батьки дитини вказано є громадянами України, хоча у заяві вказано, що заявники є громадянами Узбекистану.
Також жодних відомостей про те, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не набула громадянства іншої держави, суду не надано.
Крім того, Частина 5 ст. 177 ЦПК України визначає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридич-ного характеру повинна бути нотаріально засвідченою у порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».
Відповідно ст. 79 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Аналогічні положення викладені у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року.
Для перекладу надаються оригінали документів або їх нотаріально засвідчені копії. Документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, що подаються для засвідчення вірності перекладу або засвідчення справжності підпису перекладача, повинні бути з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, пронумеро-вані і скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ.
Переклад робиться з усього тексту документа, в тому числі з печатки і штампу. Переклад виконується на окремому аркуші чи аркушах. Він прикріплюється до оригіналу документа, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса та його печаткою.
Так, до матеріалів заяви заявником було долучено копії медичного свідоцтва про народження, свідоцтва про народження складені російською мовою. Також, надано копію паспорта заявника ОСОБА_1 на іноземній мові. Переклад відповідних документів до заяви не долучені відповідно до зазначених вище вимог.
Відповідно абз. 1 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 31 березня 1995 року, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Відповідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходженнядо суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на це, позовна заява підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Бориспільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території - залишити без руху.
Встановити строк для виправлення недоліків, вказаних в ухвалі, тривалістю 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Повідомити заявнику про необхідність усунення недоліків шляхом направлення йому копії даної ухвали та роз'яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Повернення позовної заяви не перешкоджає позивачу повторно звернутись до суду з даним позовом після усунення підстав, що зумовили її повернення.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://bpm.ko.court.gov.ua/sud1005.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду є остаточною та апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Яковлєва Л.В.