Справа №370/3757/24
Провадження №2/359/2255/2025
08.07.2025 р. м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чирки С.С.,
при секретарі судового засівання Кулик Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики
У грудні 2024 року ТОВ «Фінпром Маркет» звернулось до суду з вказаним позовом (а.с.2-4), який обґрунтовує тим, що 07 липня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №75834251, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора TyX0RDH28c, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 8550 грн., строком кредитування 16 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день. ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі надавши відповідачу обумовлену суму кредитних коштів. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку із чим, має заборгованість у загальному розмірі 26020,16 грн., яка складається: 8550,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 17470,16 грн. - проценти за користування кредитом. 19 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено договір факторингу №1911, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 75834251 від 07.07.2021 року. 03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу № 030423-ФК, за умовами якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики №75834251 від 07.07.2021 року. Враховуючи вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в розмірі 26 020,16 грн. і судові витрати.
16 січня 2025 року ухвалою судді Макарівського районного суду Київської області, передано вказану цивільну справу за підсудністю до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі, вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін. Витребувати в АТ КБ «Приват Банк» інформацію а саме: інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк», ОСОБА_1 , за період з 07.07.2021 року по 10.07.2021 року.
08.07.2025 року ухвалою занесеною до протоколу судового засідання вирішено проводити заочний розгляд справи.
Сторони у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07 липня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 укладено договір позики №75834251, який було підписано електронним підписом позичальника TyX0RDH28c, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 8550 грн., строком кредитування 19 днів, зі сплатою процентної ставки в розмірі 1,99% за день (а.с.8).
19 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено договір факторингу № 1911, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 75834251 від 07.07.2021 (а.с.22а-28,29,30, 30(зворот)-31,32).
03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу № 030423-ФМ, за умовами якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 75834251 від 07.07.2021 (а.с.33-39,40,41-42).
Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача по вказаному договору складає 26 020,16 грн., що включає: 8550 грн. заборгованість за тілом кредиту, 17470,16 грн. заборгованість за процентами.
Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з вимогами ст.1046,1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з абз. другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З огляду на те, що факт підписання сторонами договору позики та отримання відповідачем грошових коштів не спростований, то суд вважає вказаний договір укладеним і що між сторонами досягнуто згоди стосовно всіх істотних умов вказаного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, що визнається і відповідачем.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним договором не виконав, в передбачений у договорі строк кошти (суму позики) не повернув, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за основним зобов'язанням, яка складається із суми позики в розмірі 8550 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту по вказаному договору становить 8550 грн. і вимога позивача в цій частині є доведеною, а тому підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.
За положеннями статей1046,1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст.1048та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між фінансовою установою і відповідачем договору позики від 07 липня 2021 року дана фінансова установа надала позичальнику суму позики, а останній зобов'язувався повернути надану позику в повному обсязі у визначений договором строк до 23 липня 2021 року.
Таким чином, позикодавець відповідно до ст.1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування 16 днів, тобто до 23 липня 2021 року.
Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначені позивачем до стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою включає період, який виходить за межі строку кредитування.
Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, то заявлені ТОВ «Фінпром Маркет», як правонаступником позикодавця, вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування позиками за період з 24 липня 2021 року є безпідставними та задоволенню не підлягають.
За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача підлягають до стягнення відсотки за договором позики № 75834251 від 07 липня 2021 року в розмірі, що становить 2722,40 грн. (з 07.07.2021 по 23.07.2021 року).
Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови вказаного договору належним чином не виконував, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики №75834251 від 07 липня 2021 року в розмірі 11272,40 грн., яка складається із: 8550 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2722,40 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Зважаючи на викладене, в іншій частині в позові необхідно відмовити.
За змістом ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвокат та визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Встановлено, що ТОВ «Фінпром Маркет» понесло витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 гривень. Вказана обставина підтверджується договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01 листопада 2024 року, укладеним між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна» (а.с.43 зворот-47), витягом з Акту №3-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 10.12.2024 року, згідно якої вартість наданої правової допомоги становить 3500 грн. (а.с.47 зворот), актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (а.с.48-49) та платіжною інструкцією №579930933.1 від 18.12.2024 року (а.с.51).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., як передбачено ст.4 ЗУ «Про судовий збір».
Ціна позову, визначена позивачем сумою стягнення 26 020,16 грн.
Оскільки, суд частково задовольняє вимоги - на суму 11272,40 грн., що становить 43,43 % від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1049,25 грн. витрат на сплату судового збору та 1516,2 грн. понесених витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 211, 223, 263,265,280,285,289 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 610, 625, 638, 639, 1054, 1077 ЦК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» розташованого за адресою: Київська область, м.Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, оф.204, код ЄДРПОУ 43311346, заборгованість за договором позики у загальному розмірі 11272,4 грн., судовий збір в розмірі 1049,25 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1516,2 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 09.07.2025 року.
Суддя Чирка С.С.