Справа № 376/1284/25
3/357/4487/25
04 липня 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська
за участю потерпілої - ОСОБА_1 ,
розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ВАД № 708589 від 10 квітня 2025 року, стосовно: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (далі - протокол),
згідно з протоколом, 05 квітня 2025 року о 19 год 00 хв за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 умисно позбавляв користування телефоном, хватав за волосся, штовхав, ображав по відношенню до своєї матері ОСОБА_1 , які проживають спільно за вказаною адресою, чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, розгляд справи проведений за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки вона про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, будь-яких клопотань від нього не надходило.
У ході розгляду, потерпіла ОСОБА_1 просила не притягати до адміністративної відповідальності її сина ОСОБА_2 , оскільки вони проживають спільно за однією адресою, мають нормальні стосунки, однак 05 квітня 2025 року між нею та сина була обопільна сварка, домашнє насильство він не вчиняв. Зауважила, що описані у суті протоколі дії не відповідають дійсним обставинам справи.
За результатами розгляду, суддя керується такими положеннями закону та дійшла до таких висновків.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII, домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII, кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Згідно зі ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Згідно з ч. 1 ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, … ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя, заслухавши потерпілу, дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Суддя дійшла такого висновку, з огляду на таке.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 КУпАП може виражатися у формі домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо).
Також, вона обов'язково передбачає наявність реальної або ймовірної шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суддя зазначає, що така шкода може виражатися побоюваннями у постраждалої особи за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, емоційної невпевненості у постраждалого, нездатності захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відтак, під домашнім насильством психологічного характеру належить вважати лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється шкода. Самі по собі нецензурні висловлювання чи словесні образи не формують собою психологічне насильство. Обопільна сварка - не вказує на дії психологічного характеру одного члена сім'ї на іншого.
Обопільна сварка без доказів завдання або можливості завдати шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП надані: протокол; заява та письмові пояснення ОСОБА_1 ; форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; рапорт поліцейського.
Свідки у протоколі відсутні.
Єдиний документ, який вказує на вчинення ОСОБА_2 дій стосовно ОСОБА_1 є заява та письмові пояснення останньої.
Отже, доданими до протоколу доказами не підтверджено, що ОСОБА_2 вчиняв дії описані у протоколі.
Саме вказані дії особа, яка складала протокол ставила у вину ОСОБА_2 .
У зв'язку з викладеним, суддя вважає, що постановлені у вину ОСОБА_3 дії, про які зазначено у протоколі, не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, … усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, суддя закриває провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 247 КУпАП, суддя
провадження у справі про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_2 , - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА