Справа № 357/8091/25
3/357/3711/25
04.07.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському району відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягується до адміністративного стягнення за ст. 130 ч. 1 КУпАП,
за участю особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Коннової Ніни Іванівни,
Відповідно до протоколу про адміністративне від 22.05.2025 серії ЕПР1 № 338679 вбачається, що 22.05.2025 о 17 год. 38 хв. водій ОСОБА_1 під час руху в Київській області, м. Біла Церква по провулку Челюскінцеву, 26, керував транспортним засобом марки Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук. Водій від проходження огляду у встановленому законодаваством порядку в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, перебаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав та пояснив, що після зупинення його працівниками поліції він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, окрім того просив провести огляд у найближчому медичному закладі.
В судовому засіданні захисник - адвокат Коннова Н.І., яка діяла в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заявила клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування заявленого клопотання посилалася на порушення працівниками поліції ст. 256 КУпАП України, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції. Захисник зазначила, під час перегляду відеозаписів з нагрудних бодікамер працівників поліції не виявлено жодного факту відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння. Наголошувала на тому, що ОСОБА_1 більше як 9 разів запитували, а той у свою чергу постійно погоджується їхати для проведення огляду, однак після цього жодних дій працівники поліції не здійснили для того, щоб їхати на огляд. Весь час ходили навкруги автомобіля, нікуди їхати не збирались, протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складали, та не вручали. Зауважила що відеозапис, закінчується о 18 год. 31 хв. і що взагалі відбувалося далі під час складання протоколу не зрозуміло, таким чином вважає, що у протоколі внесені неправдиві відомості, щодо відмови від проходження огляду. Додала клопотання про закриття провадження по справі до матеріалів справи.
Суддя, заслухавши особу яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735) (далі по тексту Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008) (далі по тексту Порядок), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015) (надалі по тексту Інструкція 2).
Так, згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
В свою чергу, у відповідності до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З огляду на викладене, необхідно зазначити, що саме відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, має наслідки притягнення водія до адміністративної відповідальності, а саме складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху України, який ставиться в провину ОСОБА_1 водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Отже, об'єктивна сторона зазначеного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 полягає у відмові водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп'яніння, а суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає умисну форму вини.
В свою чергу, у відповідності до п. 8 Порядку та ст. 266 КУпАП, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Так, з переглянутого відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який долучено до матеріалів справи, вбачається, на пропозицію поліцейського пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі, ОСОБА_1 неодноразово погоджувався, однак, працівники поліції не доставили його до медичного закладу та склали відносно нього протокол за порушення п. 2. 5 ПДР України.
Тому виникають обґрунтовані сумніви щодо упередженості патрульних поліції під час складання протоколу про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Таким чином, такі дії поліцейських, за даних обставин, суддя розцінює, як провокацію правопорушення.
ЄСПЛ під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб'єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі Раманаускас проти Литви від 05.02.2008) .
Отже, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не було направлено до належного закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння згідно встановленого законом порядку.
Разом з тим, наявні в матеріалах справи відеозаписи є фрагментарними, що не в повному обсязі відображають окремі дії та події або ж взагалі не фіксують весь перебіг подій, відтак вони не можуть бути прийнятими до уваги як такі, що дозволяють зробити однозначний висновок щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та не можуть спростувати пояснення надані останнім в судовому засіданні.
Так, огляд особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням зазначеного у ст. 266 КУпАП порядку вважається недійсним, і не є доказом по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно положення ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Разом з тим при дослідженні наданих матеріалів судом встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення та у супровідній постанові не зазначено час їх складання, що є порушенням ст. 256 та 283 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви щодо доведеності винуватості необхідно тлумачити на користь особи, яка притягається до відповідальності.
З урахуванням викладеного, оцінивши наведені вимоги законодавства і наявні докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, суддя дійшов висновку, що справу належить закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП .
Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи, що на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останнього.
На підставі викладеного, керуючись статтями 130 ч. 1, 221, 245, 247, 266, 283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС