Справа № 196/488/25
№ провадження 2/196/335/2025
(заочне)
08 липня 2025 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бабічевої Л.П.,
за участі секретаря судового засідання Шевченко Т.І.
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ",
відповідачка ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду с-ща Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач - ТОВ "ФК КЕШ ТУ ГОУ" звернувсяь до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.01.2020 р. між ТОВ "Займер" та відповідачкою було укладено кредитний договір № 103168, який було підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора та був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов даного договору ТОВ "Займер" надав відповідачу фінансовий кредит в розмірі 2000.00 грн., строк кредиту 14 днів, стандартна процентна ставка 2% в день або 730 % річних
28.10.2021 р. між ТОВ "Займер" та ТОВ "ФК КЕШ ТУ ГОУ" укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "Займер" передало ТОВ "ФК КЕШ ТУ ГОУ" за плату належні йому права вимоги до боржників згідно Реєстру боржників.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 13.01.2025 р. загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 8080.00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2 000.00 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 6080.00 грн.
У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту № 103168 від 04.01.2020 р. в розмірі 8080.00 грн., з яких: 2000.00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 6080.00 грн. - сума заборгованості за відсотками; судовий збір в розмірі 2 422.40 грн.
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 р. було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.53).
Представник позивача - адвокат Пархомчук С.В. у судове засідання не з'явився, у заяві поданій до суду, просив розглянути справу без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с.2-12).
В заяві від 13.06.2025 р., яка подана через систему "Електронний суд", представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу в розмірі 10 500.00 грн. (а.с. 61-65).
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилась, про місце, день та час слухання справи була повідомленою належним чином згідно з порядком, встановленим ст. 128 ЦПК України, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 55-60, 80-83). Відповідачка про причини неявки суд не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності не надходило, відзиву на позов не подавала.
08 липня 2025 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту №103168 від 04.01.2020 р. між ТОВ "Займер" та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 103168 (а.с.13-16).
Згідно до умов вказаного договору позикодавець надає позичальнику кредит у розмірі 2000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надається строком на 14 днів, до 17.01.2020 року. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 730 процентів річних від суми кредиту в розрахунку 2 % на добу. Тип процентної ставки фіксована
Пунктом 6.1 договору передбачено, що він підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".
Згідно із довідкою ТОВ «Займер» про ідентифікацію, підписаної директором ТОВ «Займер» Кривець В.В., ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «Займер», як позичальник за укладеним кредитним договором, оскільки акцептував його (підписавши 04.01.2020 р. аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора НОМЕР_4 направленого на номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 21).
Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором "НОМЕР_4 ".
До Договору додано графік розрахунків та орієнтована сукупна вартість кредиту (а.с. 17).
ТОВ «Займер» свої зобов'язання за Договором виконало у повному обсязі, згідно інформаційної довідки ТОВ "Платежі онлайн" вих №1697/02 від 25.02.2025 р. на платіжну картку № НОМЕР_2 04.01.2020 р. 17:52:04 було перераховано суму в розмірі 2 000.00 грн. (а.с.30).
28.10.2021 р. між ТОВ "ФК "Займер" та ТОВ "Фінансова компанія "КЕШ ТУ ГОУ" укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "Займер" передав ТОВ "Фінансова компанія "КЕШ ТУ ГОУ" за плату належні йому права вимоги до боржників згідно Реєстру боржників (а.с.22-29).
Відповідно до п.3.1 договору підписанням цього договору клієнт гарантує, що йому належить право вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених у реєстрі боржників.
Згідно Витягу з реєстру боржників до договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021 р., позивач ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набув права грошової вимоги за кредитним договором № 103168 від 04.01.2020 р. до відповідача в сумі 8080.00 грн., з яких: 2 000.00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6080.00 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.20).
Відповідно до виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 103168 заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» станом на 04.01.2020 р. в загальному розмірі складає 8080.00 гривень, яка складається з простроченої заборгованості за тілом в сумі 2 000.00 гривень, та простроченими відсотками в сумі 6080.00 гривень (а.с.19).
Відповідно до п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 18.06.2003 року №254 - виписки з особових рахунків клієнтів і є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, виписки за особовими рахунками (по кредитному договору) - є належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2020 року у справі №278/2177/15-ц).
Отже, позивач виконав зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач, взяті на себе зобов'язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому, окрім листів та телеграм, можуть використовуватися й інші засоби зв'язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.
Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Крім того, суд зазначає, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, договір про надання фінансового кредиту № 103168 від 04.01.2020 р. був підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договори між сторонами не були б укладені, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочинів.
Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до приписів ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв'язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов'язання повернути такі кошти у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадку порушення договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів також сплачувати відповідні штрафні санкції, які прямо передбачені наявними умовами договору.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов договору в частині своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені в договорі терміни.
У свою чергу, відповідачка будь-яких доказів на спростовування розрахунку заборгованості здійсненого позивачем, суду не надала.
Що стосується укладеного договору факторингу, суд зазначає наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).
Разом із тим щодо суб'єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст.1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Зокрема, у п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
За п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.
У ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.
Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.
Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісних кредиторів, які вказані в договоріпро надання фінансового кредиту №103168 від 04.01.2020 р. і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Права вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 103168 від 04.01.2020 р. перейшло до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ».
Всупереч умовам договору про надання фінансового кредиту № 103168 від 04.01.2020 р. відповідачка не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
Таким чином, за вищевказаних обставин та вимог матеріального закону суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладений договір про надання фінансового кредиту № 103168 від 04.01.2020 р., за умовами яких відповідачка зобов'язалась прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договорами строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум позичальнику у вигляді тілу кредиту або відсотків матеріали справи не містять.
У зв'язку із чим, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами.
Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 500.00 грн. надано договір від 29.12.2023 р. про надання правової допомоги (а.с.42-45), додаткова угода №1 до Договору про надання правової допомоги від 27.12.2024 р. (а.с.46); акт про отримання правової допомоги від 09.06.2025 р. (а.с.68), платіжна інструкція № 3 9409 від 09.06.2025 р. на суму 10 500.00 грн. (а.с.74); копія рахунку за надання правничої допомоги від 09.06.2025 р. в розмірі 10 500.00 грн. (а.с.75); копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №8096/10 від 18.07.2019 р. (а.с.40).
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, зазначивши у поданій до суду заяві про розгляд справи у його відсутність (а. с. 2-12), тому заявлена сума у 10 500 грн. є завищеною.
Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №36726 від 20.03.2025 р. про сплату судового збору у розмірі 2 422.40 грн. (а.с. 1).
Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 2 422.40 грн.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК «КЕШ ТУ ГОУ" заборгованість за кредитним договором № 103168 від 04.01.2020 р. в розмірі 8080.00 грн., з яких: 2 000.00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6080.00 грн. - сума заборгованості за відсотками, судовий збір в розмірі 2 422.40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн., а всього 12 502.40 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот дві грн. 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "КЕШ ТУ ГОУ", місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд.82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158.
Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.П. Бабічева