Справа № 215/3979/23
1-кп/215/300/25
Іменем України
09 липня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі, головуючого судді - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 в м.Кривому Розі клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу обвинуваченому у кримінальному провадженні №12023041760000369 від 16.05.2023 року стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_4 ; обвинувачений ОСОБА_3 ; захисник ОСОБА_5
У судовому засіданні прокурор, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.1, ч.1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зникли та продовжують існувати, зважаючи на тяжкість інкримінованого обвинуваченим злочину - обвинувачений може переховуватися від суду, не має неповнолітніх дітей на утриманні, що свідчить на відсутність міцних соціальних зв'язків, працює, тому просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тому як більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 , заперечує проти клопотання прокурора просить змінити на більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_5 , заперечує проти заявленого клопотання прокурором, з огляду на один заявлений ризик прокурором щодо вчинення особливо тяжкого злочину за наявності тяжкого захворювання у підзахисного, наявності міцних соціальних зв'язків та офіційного місце працевлаштування у підзахисного.
Суд, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові матеріали додані до клопотання, приходить до наступного.
Ухвалою слідчого судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.05.2023 було обрано запобіжний захід ОСОБА_3 , у вигляді тримання під вартою, на час досудового розслідування по 14 липня 2023 року включно, в подальшому був продовженим.
Згідно зі статтею 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу та продовження його дії, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, а не тільки ті, на які посилаються прокурор та обвинувачений.
Із матеріалів доданих до обвинувального акту та з клопотання вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено позбавлення волі строком до 15 років.
З практики Європейського суду з прав людини слідує, що тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не залишивши особу під вартою.
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, свідчить про наявність ризику переховування від суду, що спростовує доводи захисника щодо відсутності ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, судом досліджено матеріали справи 1-кс/215/338/24 щодо виконання ухвали слідчого судді від 10 квітня 2024 року на виконання якої до суду надійшла відповідь з Філії державної установи «Центр охорони здоров'я державної виконавчої служби України у Дніпропетровській та Донецькій областях» з якої слідує що засуджений ОСОБА_3 дійсно має захворювання та двічі проходив стаціонарне лікування в закладі охорони здоров'я, але при цьому двічі відмовлявся від проходження стаціонарного лікування в КММЧ №3 26.02.2024 та 02.04.2024. Стан здоров'я стабільний. Лікування приймає згідно за призначенням лікаря.
На думку суду, в даному випадку інтереси суспільства превалюють над правами обвинуваченого щодо його особистої свободи та недоторканості, гарантованих ст.29 Конституції України, а ухвала суду є законодавчо установленим рішенням, щодо тримання особи під вартою, а більш м'які запобіжні заходи є недостатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Доводи обвинуваченого та його захисника, про наявність постійного місце реєстрації і, перебування у зареєстрованому шлюбі, отримання пенсії та офіційного працевлаштування, суд до уваги не бере, тому як існування у останнього таких соціальних зв'язків, на думку суду не є виключним стимулюючим фактором для запобігання ризикам визначених ст.177 КПК України.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, суд вважає необхідним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою ще на шістдесят днів, що є максимально можливим строком продовження, згідно з ч.3 ст.331 КПК України, у зв'язку чим суд відхиляє клопотання захисника та обвинуваченого щодо зміни обраного запобіжного заходу на більш м'який.
Керуючись ст.ст.177, 183, 199, 315, 331 ч.3 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити.
Продовжити застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час розгляду справи у суді, але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів, тобто по 07 вересня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: