Справа № 182/1798/25
Провадження № 2/0182/1839/2025
Іменем України
08.07.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
секретар Іванова Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом адвоката Авраменка Артема Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Нікопольської міської територіальної громади в особі Нікопольської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини -
В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Нікопольської міської територіальної громади в особі Нікопольської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обгрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 16 серпня 2024 року Нікопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) складено відповідний актовий запис за № 1272 та видано свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_1 . Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з 2/3 (двох третіх) часток у праві спільної часткової власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначені 2/3 часток у праві спільної часткової власності на квартиру належали ОСОБА_3 на підставі: свідоцтва на право власності на житло від 25 грудня 2000 року, виданого Нікопольським житлово-експлуатаційним об'єднанням; та свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 червня 2020 року, виданого державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Ткачовою Л.П., зареєстрованого в реєстрі за № 2-695. За життя померла спадковим майном не розпорядилась та заповіту не залишила. Після її смерті єдиним спадкоємцем є її син ОСОБА_1 - позивач по справі. Чоловік спадкодавиці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 . 13 березня 2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Апалькова Є.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_3 та, на підставі зазначеної заяви, було відкрито спадкову справу за номером у нотаріуса: 95/2025. Однак, 14 березня 2025 року приватний нотаріус надав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої було повідомлено, що неможливо видати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки позивач пропустив встановлений ст.1270 ЦК України строк для прийняття спадщини та йому рекомендовано звернутись до суду. Тому, на підставі викладеного, представник позивача змушений звернутись до суду та просить ухвалити рішення, яким визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - терміном у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з'явився, від його представника на адресу суду надійшла заява, в якій він просить суд розгляд справи здійснити за їх відсутності, на задоволенні позову наполягав та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.69).
Представник відповідача про розгляд справи був повідомлений належним чином, однак, своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався, при цьому, на адресу суду від них надійшла заява, в якій він просить розгляд справи проводити за їх відсутності та ухвалити рішення, у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.35-37).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк в шість місяців, який починається з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини по поважній причині, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
При цьому, правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка позивачу доводиться матір'ю (а.с.6-7). Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з 2/3 (двох третіх) часток у праві спільної часткової власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначені 2/3 часток у праві спільної часткової власності на квартиру належали ОСОБА_3 на підставі: свідоцтва на право власності на житло від 25 грудня 2000 року, виданого Нікопольським житлово-експлуатаційним об'єднанням; та свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 червня 2020 року, виданого державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Ткачовою Л.П., зареєстрованого в реєстрі за № 2-695 (а.с.9-10). Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі, зі спадкової справи, за час свого життя померла своїм належним майном не розпорядилась, інші спадкоємці відсутні. Позивач, будучи спадкоємцем першої черги, звернувся 13 березня 2025 року до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Апалькова Є.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 та, на підставі зазначеної заяви, було відкрито спадкову справу за номером 95/2025. Проте, 14 березня 2025 року приватний нотаріус надав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої було повідомлено, що неможливо видати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки позивач пропустив встановлений ст.1270 ЦК України строк для прийняття спадщини, в зв'язку з чим йому було рекомендовано звернутись до суду (а.с.14).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та її представник, в обґрунтування заявлених позовних вимог щодо звернення до суду, послались на те, що строк для прийняття спадщини було пропущено з поважної причини, а саме: з причини повномасштабної війни російської федерації проти України.
Суд, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як зазначено у постанові нотаріуса, п.3 Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався, який діє на час розгляду справи.
Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану, статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
З 29 червня 2022 року діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».
Так, п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше, ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Разом з тим, 25 січня 2023 року Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив такий висновок. Так, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (ч.2 ст.4 ЦК України).
Виходячи з виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; Постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо Постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином, можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення в особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ст.1270 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви які про прийняття спадщини (ст.1272 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитись від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч.1 ст.1273 ЦК України).
Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст.ст.1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто, сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте, в законі, вочевидь, з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч.2 ст.1272 ЦК України); для спадкоємця звернутись з позовною вимогою та, за наявності поважної причини, суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Отже, виходячи із зазначених правових висновків щодо застосування норм права, які, відповідно до вимог ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є обов'язковими для застосування, позивач, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлений чинним законодавством строк для прийняття спадщини, пропустив, проте, має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року визначено, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач з поважних причин пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому суд визначає позивачу додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю в три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 1272 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Нікопольської міської територіальної громади в особі Нікопольської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал