Справа № 308/6486/25
1-кс/308/2771/25
09 липня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, згідно з якою просить зобов'язати заступника керівника Шостого слідчого відділу (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_5 внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою про вчинення кримінального правопорушення від 10.03.2025.
На обґрунтування скарги адвокат зазначає, що 15.03.2025 ним заступнику керівника Шостого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_6 було подано письмову заяву про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та голови військово-лікарської комісії вказаного РТЦК та СП за вчинення ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. Однак повідомлення від заступника керівника Шостого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_7 про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань або відмови у внесенні таких не отримував.
Зауважує, що у заяві в порядку ст. 214 КПК України було повідомлено про те, що 26.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 було мобілізовано його підзахисного ОСОБА_4 , який згідно з медичною документацією був непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку у зв'язку з наявністю хвороб та направлено до військових частин. Таким чином, керівнику Шостого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_6 було подано письмову заяву про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та голови військово-лікарської комісії вказаного РТЦК та СП за вчинення ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
Адвокат ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, однак подав заяву від 08.07.2025, згідно з якою просить розгляд скарги провести без його участі, зазначивши, що скаргу підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
Слідчий Шостого слідчого відділу (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, у судове засіданні не з'явився, при цьому слідчий ОСОБА_9 подав заяву від 17.05.2025, згідно з якою просить провести розгляд скарги без його участі , до заяви долучив лист-відповідь адвокату ОСОБА_3 від 16.05.2025.
Слідчим суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, та положень ч. 3 ст. 306 КПК України, визнано можливим розгляд скарги у відсутності заявника та особи, бездіяльність якої оскаржується, на підставі поданих доказів.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до заступника керівника Шостого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_7 із заявою про вчинення кримінального правопорушення від 10.03.2025, у якій повідомив, що 26.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 було мобілізовано його підзахисного ОСОБА_4 , який згідно з медичною документацією був непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку у зв'язку з наявністю хвороб та направлено до військових частин. Однак до військових частин за наявності хвороб, які ним були перенесені, не приймали та знову повертали до вказаного РТЦК. 31.07.2024 ОСОБА_4 після третього разу було зачислено як курсанта до військової частини НОМЕР_1 , де останній перебував на військовій службі. При цьому повідомив, що ОСОБА_4 було мобілізовано всупереч вимогам закону, так як згідно з медичною документацією ОСОБА_4 має такі захворювання, а саме: ХІМ І-ІІ, наслідки перенесеного ГПМК по ішемічному типу в басейні лівої СМА (10.01.2023) з формуванням мультифокальних лакунарних, ішемічних вогнищ в обох гемісферах головного мозку, з помірним порушенням ліквородинаміки, правобічним гемісиндромом, вестибулярним синдромом та помірними статико-координаційними порушеннями, ГХ III ст. 2 КВР дуже високий. СН І (із збереженою ФВ ЛШ - 57%), Ожиріння І ст. (імт-33,8 кг/м2). НАЖХП: стеатоз печінки. ГЦН.0. ПХЕС. Хрон. панкреатит фаза ремісії. Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого №323/36 та виписки із медичної картки стаціонарного хворого №0551 було встановлено, що його підзахисний ОСОБА_4 переніс ішемічний інсульт (ГПМК по ішемічному типу в басейні лівої СМА) має ГХ III ст. 2 КВР дуже високий, а тому згідно зі ст. 38 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800, підлягав звільненню з військової служби як непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, так як має серцеву недостатність II Б - III стадії. Зазначив, що у поданій заяві про вчинення кримінального правопорушення надано як додатки копії медичних виписок (всі копії медичної документації), які підтверджують наявність у ОСОБА_4 гіпертонічної хвороби III ст. (ГПМК 2021 р.) ст. 2, ризик високий. У даному випадку керівництво та голова військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 сфальсифікували довідку (висновок) ВЛК, так як за наявності гіпертонічної хвороби III ст. (ГПМК 2021 р.) ст. 2, ризик високий, підлягав звільненню з військової служби з виключенням з військового обліку. Таким чином, керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_3 (керівником РТЦК та головою вказаного ВЛК) було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. Також повідомив про те, що в результаті неправомірних дій вказаного ВЛК та керівництва ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 відправляли до військових частин в період з 27.07.2024 по 31.07.2024, та до військової частини НОМЕР_1 привозили чотири рази, з яких три рази визнавали ОСОБА_4 непридатним до військової служби. Крім того, головою вказаної ВЛК було відмовлено йому в отриманні копії рішення (постанови) військово-лікарської комісії Ужгородського ВЛК, яку має право оскаржити до суду, чим були порушені його права та свободи. У результаті вказаних незаконних дій у період з 27.07.2024 по 31.07.2024 знаходився в ІНФОРМАЦІЯ_4 , де немає нормальних умов для сну, приймання їжі та прийняття процедур щодо прийому ліків. При цьому його возили по військових частинах по всій Україні, що погано впливало на його стан.
Виходячи з викладеного, у заяві просив: зобов'язати прийняти та зареєструвати заяву в порядку ст. 214 КПК України та невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та голови військово-лікарської комісії вказаного РТЦК та СП за вчинення ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 366 КК України, та направити вказані матеріали до органу досудового розслідування в порядку ст. 216 КПК України; внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 за незаконне утримування ОСОБА_4 в період з 27.07.2024 по 31.07.2024 в вказаному РТЦК та СП, перевезення по військових частинах в цей період за ч. 2 ст. 364 КК України та негайно розпочати досудове розслідування; внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно голови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 за умисне ненадання копії рішення (постанови) військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст. 364 КК України; надати або надіслати йому витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з листом заступника керівника Шостого слідчого відділу (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_10 від 16.05.2025, адресованим адвокату ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , Шостим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Львові ретельно вивчено його клопотання, подане в порядку ст. 220 КПК України в межах кримінального провадження №62024240030002410 від 24.10.2024 року. Вказане клопотання долучено до матеріалів кримінального провадження №62024240030002410 від 24.10.2024 разом із додатками, які у ньому містяться. Водночас, Шостим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Львові, розглянуто його заяву від 15.03.2025 щодо неправомірних дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 та з інших питань. Зокрема, Шостим СВ (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР у м. Львові в повному обсязі перевірено викладені у його заяві доводи, водночас об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення встановлено не було, у зв'язку із чим, відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18.
Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Слідчий суддя звертає увагу, що згідно з листом заступника керівника Шостого слідчого відділу (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_10 від 16.05.2025, адресованим адвокату ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , Шостим слідчим відділу (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, в повному обсязі перевірено викладені у його заяві доводи, водночас об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення встановлено не було, у зв'язку із чим, відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Із самої ж заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 10.03.2025 вбачається, що він звернувся із заявою, в якій просив прийняти міри до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та голови військово-лікарської комісії вказаного РТЦК та СП з приводу того, що 26.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 було мобілізовано ОСОБА_4 , який згідно з медичною документацією був непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, у зв'язку з наявністю хвороб, та направлено до військових частин, а сама скарга зводиться до незаконної мобілізації ОСОБА_4 .
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан задля протидії військовослужбовцям російської федерації, який продовжено і на теперішній час.
Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. 1, п. 17, п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, оголошено про проведення загальної мобілізації.
Статтею 64 Конституції України визначено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Отже, зі змісту цих вимог закону слідує, що на даний час на території України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань проводяться заходи з загальної мобілізації.
Органом, який проводить загальну мобілізацію, є у тому числі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Порядок проведення мобілізації закріплений Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого скарга на дії працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подається до вищестоящого органу в порядку підпорядкованості, а в разі незгоди з рішенням вищестоящого органу до суду в порядку адміністративного судочинства.
Заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 не містить таких фактичних даних на підтвердження того, що заявником було подано повідомлення про злочини, які містять достатні відомості про реальність конкретної події злочину із зазначенням конкретного часу, місця, способу, інші обставини вчинення злочину в розумінні ст. 11 КК України, відповідно до якої злочином є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
При цьому ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції Верховного Суду, що викладалася вище.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні чи ілюзорні права, а їхнє практичне та ефективне здійснення; це особливо справедливо щодо права на захист, яке займає чільне місце в демократичному суспільстві, як і саме право на справедливий судовий розгляд, з якого воно випливає.
Таким чином, зважаючи на те, що в матеріалах скарги відсутні дані, які б достовірно свідчили про наявність події кримінального правопорушення, а тому матеріали скарги свідчать про відсутність підстав вважати, що вчинено суспільно небезпечне винне діяння уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 та військово-лікарської комісії, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість доводів скарги, відтак у задоволенні скарги слід відмовити.
У поданій скарзі заявник також просить слідчого суддю постановити ухвалу, якою зобов'язати керівника спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 за незаконне утримування ОСОБА_4 в період з 27.07.2024 до 31.07.2024 року у вказаному РТЦК та СП, перевезення по військових частинах в цей період, за ч. 2 ст. 364 КК України на негайно розпочати досудове розслідування, а також постановити ухвалу, якою зобов'язати керівника спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно голови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 за умисне ненадання копії рішення (постанови) військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст. 364 КК України.
Слідчий суддя зазначає, що предметом розгляду даної скарги є бездіяльність саме слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, а саме, за заявою про вчинення кримінального правопорушення, поданою до Шостого слідчого відділу (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, а не до відповідної спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.
Відтак, оскільки заявник звернувся із заявою саме до слідчого, предметом розгляду даної скарги не є бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, то зазначені вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.
Відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України положення частини третьої статті 307 щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду №4-р(II)/2020 від 17.06.2020.
Керуючись ст. 214, 303, 304, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1